ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.08.2006 року Справа № 5/138
22 серпня 2006 року по справі № 5/138
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лазненко Л.Л.
суддів Перлов Д.Ю.
Якушенко Р.Є.
секретар
судового засідання Шабадаш Д.С.
та за участю
представників сторін:
від позивача: Волков М.М., дов. № 8 від 15.01.06, адвокат;
від відповідача: Веретенніков А.М., дов. № 33-21 від 31.03.06,
начальник юридичного відділу;
розглянув
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Лисичанський завод гумових технічних виробів”, м.Лисичанськ Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 13.07.2006
по справі № 5/138 (суддя Закропивний О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Техносбит”, м.Северодонецьк Луганської
області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Лисичанський завод гумових технічних виробів”, м.Лисичанськ Луганської області
про стягнення 40223 грн. 97 коп.
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю „Техносбит”, м. Северодонецьк Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Лисичанський завод гумових технічних виробів”, м. Лисичанськ Луганської області за поставлений товар на загальну суму 402223 грн. 97 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.07.06 по справі № 5/138 (суддя Закропивний О.В.) позовні вимоги задоволені повністю, „враховуючи факт поставки позивачем відповідачеві товару за накладною № 89 від 06.03.03, який був отриманий останнім, а також наявність боргу –40223 грн. 97 коп. по розрахунках, незважаючи на пред’явлення вимоги щодо цього з боку поставника.
Відповідач у справі не погодився з висновком суду та оскаржив вказане рішення суду по справі.
У поданій до Луганського апеляційного господарського суду апеляційної скарги № 33-2-9 від 18.07.06 заявником висловлено, що позивачем не представлені суду докази, що підтверджують наявність договору, відсутні відомості про ціну товару, з чого неможливо вирішити матеріальний спір на правовій основі.
Окрім цього, на думку відповідача, сплинув строк позовної давності для заявлення позову.
З такого скаржник прохає апеляційну інстанцію скасувати рішення господарського суду Луганської області від 13.07.06, без вказівки щодо іншої вимоги.
Позивачем заявлені заперечення б/н і дати на апеляційну скаргу щодо непогодження з доводами, викладеними відповідачем у справі.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 27.07.06 по справі № 5/138, для розгляду апеляційної скарги ВАТ „Лисичанський завод гумових технічних виробів” від 18.07.06 на рішення господарського суду Луганської області від 13.07.06 у справі № 5/138, керуючись ст. 28 Закону України „Про судоустрій України”, призначена судова колегія у складі суддів: Лазненко Л.Л. –головуючий, Бородіна Л.І. –суддя, Якушенко Р.Є. –суддя.
Ухвалою судової колегії Луганського апеляційного господарського суду від 27.07.06 порушено апеляційне провадження по справі № 5/138, яка призначена до розгляду.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.08.06, згідно ст. 28 Закону України „Про судоустрій України”, внесено зміну до складу судової колегії, у зв’язку з знаходженням судді Бородіної Л.І. у відпустці.
До складу судової колегії введений суддя Перлов Д.Ю.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст. 99 ч. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає оскаржене рішення по справі прийнятим правомірно, підстав для задоволення апеляційної скарги відсутні з наступного.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі обставини по справі та надана оцінка всіх доказів при прийняті оскарженого рішення по справі.
Доводи відповідача по справі, викладені в апеляційній скарзі стосовно відсутності договірних відносин з позивачем, а також ціни на товар і неможливості вирішення матеріального спору по справі на правовій основі, судова колегія вважає безпідставними з такого.
Діючим законодавством України визначені форми договору.
Договір може бути укладеним у будь-якій формі, а сторони вправі самостійно обирати будь-яку форму договору - усну або письмову (ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Безпосередньо правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( ст. 202 ЦК України).
Правочин має вчинятися у формі, встановленої законом (п. 4 ст. 203 ЦК України) та свідчить про намір створення правових наслідків.
Статтею 206 Цивільного кодексу України визначена можливість усної форми вчинення правочину, який повністю виконується сторонами в момент їх вчинення.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт передачі позивачем та одержання відповідачем товару по довіреності серії ЯЕС № 790483 від 06.03.03 свідчить, що між вказаними сторонами був вчинений у двосторонньому порядку правочин, який за своєю правовою природою фактично є поставкою товару, що прийнятий відповідачем.
За таких обставин , судова колегія вважає, що між сторонами по справі склалися договірні взаємовідношення на підставі усної домовленості, що підтверджується видатковою накладною № 89 від 06.03.03 (а.с. 9).
У зазначеній накладній, окрім назви поставляємого товару, його кількості, вказана ціна товару без ПДВ, сума без ПДВ та загальна сума, на яку поставляється товар.
Відповідач, погодившись з відомостями, що вказані позивачем у видатковій накладній № 89 від 06.03.03, у тому числі щодо ціни поставляємого товару, направив свого повноважного представника, яким за довіреністю серії ЯЕС № 790483 від 06.03.03 під особистий підпис, стверджений печаткою підприємства відповідача, одержані товарно-транспортні цінності на загальну суму 40223 грн. 97 коп. (про які йшла мова у довіреності на одержання товару), які були прийняті та не повернуті позивачеві.
При таких обставин посилання відповідача, яким не заперечено проти факту поставки позивачем і одержання ним товару за видатковою накладною № 89 від 06.03.03, на відсутність кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку щодо одержаного за вищевказаним документом товару не може вважатися судом обґрунтованим.
Докази проведення розрахунків за одержаний та прийнятий товар за видатковою накладною № 89 від 06.03.03 або його повернення позивачеві відповідачем не представлений судам першої та другої інстанції під час розгляду справи.
Таким чином відповідачем у справі не доведено щодо здійснення оплати товару після його прийнятті, відповідно до приписів статті 692 Цивільного кодексу України, та погашення боргу в сумі –40223 грн. 97 коп. щодо розрахунків за одержаний товар.
Вимогу, заявлену позивачем згідно статті 530 ЦКК стосовно накладної № 89 від 06.03.03, відповідач залишив без задоволення, розрахунки за товар не здійснив, бо докази з цього суду не надав.
Позивачем заявлена вимога про погашення боргу, тобто проведення розрахунків за товар –30.11.05 (а.с. 13).
Відповідачем у семиденний строк від дня пред’явлення позивачем вимоги, згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, оплата товару не проведена.
З такого, позивач дізнався про порушення свого права у грудні 2005 року.
Враховуючи визначений статтею 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності та вищеназвані обставини, позивачем не порушений строк позовної давності при заявлені спору по справі, а доводи відповідача з наведеного є безпідставними.
З оглядом на викладене, судова колегія вважає оскаржене рішення по справі прийнятим з законних підстав і скасуванню не підлягає.
Судові витрати за сплату держмита при поданні апеляційної скарги покладаються на її заявника, згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Лисичанський завод гумових технічних виробів” на рішення господарського суду Луганської області від 13.07.06 у справі № 5/138 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 13.07.06 у справі № 5/138 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Луганський апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошено в судовому засіданні.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Д.Ю.Перлов
Суддя Р.Є.Якушенко