Справа №2-1900/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

7 червня 2010 року                                                                                                                     м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого -  судді Яніна  І.А.,

при секретарі         Храмовій Г.Г.,

за участю позивача    ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

відповідача  -  ОСОБА_3,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду у м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення сум позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача про стягнення сум позики за підставами, викладеними ним у позовній заяві. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він уклав з відповідачем три договори позики на загальну суму 458625 грн. 60 коп., при цьому сторони оформили договори позики у вигляді розписок. Відповідач взяв зобов’язання повернути отримані кошти протягом 30 днів після пред’явлення відповідних вимог про повернення коштів. У порушення взятих зобов’язань відповідач до теперішнього часу суми позик не повернув, на звернення до нього, уклонявся від сплати боргу.

У попередньому судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, вислухавши позивача та його представника, відповідача, дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.

Аналізуючи зміст письмових угод сторін, суд дійшов висновку про те, що між сторонами склалися правовідносини з договорів позики, за якими відповідачем не виконане зобов’язання про повернення боргу.

Судом встановлено, що позивач тричі позичив відповідачу кошти у розмірі 85000 грн., у розмірі 120000 грн., у розмірі 32000 доларів США, при цьому сторони оформили договір позики у вигляді розписок (а.с.4-6). Відповідач взяв зобов’язання повернути кошти.

У відповідності до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). При цьому, договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. При цьому, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, при цьому згідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми позик у загальному розмірі 458625 грн. 60 коп. підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, понесені ним при зверненні до суду.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, виходячи із засад змагальності цивільного судочинства, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.10,11,60,213,214,215,218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму позики у розмірі 85000 грн., суму позики у розмірі 120000 грн., суму позики у розмірі 253625 грн. 60 коп., а всього суму позик у загальному розмірі 458625 (чотириста п’ятдесят вісім шістсот двадцять п’ять) грн. 60 коп., а також судовій збір у розмірі 1700 грн., та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Бахчисарайський районний суд АРК. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга, подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: