ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
14.08.07 Справа № 17/195-07
За позовом Закритого акціонерного товариства “Компанія Інтерлогос”
до Приватного сільськогосподарського підприємства “Чубинецьке"
про стягнення 51 628,16 грн.
Суддя Суховий В.Г.
Представники:
позивача: Студзінський М.А.;
відповідача: не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 17/195-07 за позовом Закритого акціонерного товариства “Компанія Інтерлогос” (далі - Позивач) до Приватного сільськогосподарського підприємства “Чубинецьке" (далі - Відповідач) про стягнення 51 628,16 грн. заборгованості, з яких 41 268,24 грн. –основний борг, 4 390,26 грн. –пеня та 5 969,83 грн. –штраф.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по Договору поставки нафтопродуктів № 76 б від 01.09.2006р. щодо оплати отриманих товарів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2007р. порушено провадження у справі № 17/195-07 та призначено до розгляду на 25.06.2007р.
У зв’язку з неявкою в судове засідання 25.06.2007р. представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 14.08.2007р.
Ухвалою голови господарського суду від 25.06.2007р. продовжено строк розгляду справи № 17/195-07 на один місяць до 21.08.2007р.
Позивачем подано заяву № 236 від14.08.2006р. про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства “Чубинецьке" на користь Закритого акціонерного товариства “Компанія Інтерлогос” борг у сумі 41 268, 24 грн., інфляційні витрати у сумі 468,51 грн., пеню у сумі 3 762,71 грн. та 5% штрафу у сумі 1 110,46 грн.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Отже, враховуючи, що у даній справі № 17/195-07 предметом позову є стягнення 51 628,16 грн. заборгованості, з яких 41 268,24 грн. –основний борг, 4 390,26 грн. –пеня та 5 969,83 грн. –штраф, пред’явлення додаткової вимоги про стягнення інфляційних у розмірі 468,51 грн. не відповідає вимогам приписам ст. 22 ГПК України, оскільки вимога про стягнення з відповідача інфляційних є не збільшення позовних вимог, а є додатковою вимогою.
Виходячи з наведеного, вимога про стягнення 468,51 грн. інформаційних, заявлена як додаткова позовна вимога, судом до розгляду не приймається.
Відповідач свого представника в судове засідання 14.08.2007р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою господарського суду від 25.06.2007р. за адресою, на яку була відправлена ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 21.05.2007р. та отримана відповідачем: (09023, Київська обл., Сквирський район, с. Чубинці).
Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд в с т а н о в и в:
1 вересня 2006р. між Закритим акціонерним товариством “Компанія Інтерлогос” та Приватним сільськогосподарським підприємством “Чубинецьке" було укладено Договір поставки нафтопродуктів № 76 б (далі Договір). Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність, а покупець (відповідач) прийняти і вчасно оплатити вартість нафтопродуктів (в подальшому - "Товар").
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору асортимент, ціна, кількість та загальна вартість товару при поставці визначається в рахунках-фактурах постачальника (в подальшому - "Рахунки") або товарно-транспортних або видаткових накладних (в подальшому - "Накладні"). Рахунки та накладні є невід’ємною частиною да ного Договору.
Асортимент, ціна, кількість та загальна вартість товару при поставці кожної партії, вважається узгодженою сторонами в рахунку (в момент здійснення покупцем попередньої оплати за товар) або в накладній (в момент передачі товару покупцю).
Загальна кількість товару, що поставляється згідно умов даного Договору, не обмежена.
Відповідно до п. 3.3 Договору у випадку, якщо поставка товару покупцю буде відбуватися з відстрочкою оплати за товар, покупець зобов'язаний оплатити загальну вартість поставленого товару протягом 3-х днів з моменту передачі йому товару.
Отже зазначений Договір є підставою для виникнення у його сторін зобов’язань.
На підставі Договору поставки нафтопродуктів № 76 б від 01.09.2006р. позивачем поставлено товар (нафтопродукти) на загальну суму 48 080,14 грн., а відповідачем отримано від позивача зазначений товар, що підтверджується видатковими накладними № БЦ-0001868 від 11.09.2006р., № БЦ-0001924 від 13.09.2006р., та № БЦ-0002024 від 21.09.2006р., які підписані сторонами Договору (належним чином завірені копії в матеріалах справи).
В порушення своїх договірних зобов’язань відповідач за отриманий товар розрахувався частково, а саме сплатив позивачу 25 870,90 грн., що підтверджується випискою з банку.
Суд враховує, що частину сплаченої суми позивач зарахував в рахунок існуючої заборгованості між Приватним сільськогосподарським підприємством “Чубинецьке" Закритим акціонерним товариством “Компанія Інтерлогос” у розмірі 19 059 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків № 829 станом на 15.02.2007р. на суму 41 268,24 грн., який підписаний та скріплений печатками сторонами Договору.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар згідно з Договором поставки нафтопродуктів № 76б від 01.09.2006р. становить –41 268,24 грн. (48 080,14 грн. + 19 059 грн. –25 870,90 грн.).
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічна норма записана і в ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за одержаний товар по Договору поставки нафтопродуктів № 76б від 01.09.2006р. у сумі 41 268,24 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
В судовому засіданні 14.08.2007р. позивачем подано заяву № 236 від14.08.2006р. про уточнення позовних вимог, якою він фактично зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу та просить стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства “Чубинецьке" на користь Закритого акціонерного товариства “Компанія Інтерлогос” пеню у сумі 3 762,71 грн. та 5% штраф у сумі 1 110,46 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Відповідно до п.п 6.1, 6.2 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному Договору винна сторона сплачує заборгованість згідно чинного законодавства України.
Покупець за даним Договором сплачує постачальнику:
• пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення за порушення строків оплати, передбачених п. 3.2. або п. 3.3. даного Договору.
Судом встановлено, що поданий позивачем розрахунок пені на суму 3 762,71 грн. не можна вважати обґрунтованим, оскільки позивачем розраховано пеню по накладним на суму 1 890,45 грн., яка виникла не з Договору поставки нафтопродуктів № 76б від 01.09.2006р. між Закритим акціонерним товариством “Компанія Інтерлогос” та Приватним сільськогосподарським підприємством “Чубинецьке". Крім того з даних накладних неможливо встановити термін нарахування пені (шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано п. 6 ст. ст. 232 ГК України).
Що ж до нарахування пені по накладним згідно Договору поставки нафтопродуктів № 76б від 01.09.2006р. на суму 1 872,27 грн. то господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені згідно поданого розрахунку у розмірі 1 872,27 грн.
Відповідно до п.п 6.1, 6.2 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному Договору винна сторона сплачує заборгованість згідно чинного законодавства України.
Покупець за даним Договором сплачує постачальнику:
• штрафну неустойку (штраф) у розмірі 5 відсотків суми, від сплати яку покупець своєчасно не оплатив, протягом строку, передбаченого п. 3.3. даного Договору.
Позовні вимоги щодо стягнення 1 110,46 грн. - 5% штрафу підлягають задоволенню виходячи з ст.ст. 230, 231, 232 ГК України та п.п 6.1, 6.2 Договору.
На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства “Чубинецьке" (код 21707100) на користь Закритого акціонерного товариства “Компанія Інтерлогос” (код 23712217) 41 268,24 грн. - основного боргу, 1 872,27 грн. –пені, та 1 110,46 грн. - 5%, а також судові витрати: держмито у розмірі 442,51 грн. та 112 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. В частині позову про стягнення 1890,45 грн. –пені відмовити.
Суддя