ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2006 р.                                                            Справа № 47/227-06

вх. № 7331/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Галькевіч Н.І. в.о. директора;  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Підприємства об'єднання громадян "Українська юридична компанія" ВОІ СОІУ, м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс", м. Харків  

про стягнення 46255,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 46255,02 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань щодо сплати за отриманий товар на підставі накладних та судові витрати.

Відповідач у судове засідання не з"явився, але надав через канцелярію господарського суду 13.07.2006р. відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами позивача не згоден з підстав зазначених у відзиві та просить суд відмовити позивачу у позові.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що в період з 04.03.2002р.до 05.10.2002р. ТОВ „Банкомзв'язок” було поставлено відповідачу продукти харчування в асортименті, кількості та строки зазначені в відповідних накладних на суму 46255,02грн., а відповідач зі свого боку повинен був прийняти товар та провести розрахунки за цінами і в строки що зазначені у накладних.

Як вбачається з матеріалів справи постановою господарського суду Харківської області від 17.01.2005р. по справі №Б48/82-04 ТОВ „Банкомзв'язок" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Станом на 03.05.2006р. між ТОВ „Банкомзв'язок" та ПОГ „Всеукраїнської організації інвалідів" „Союз організацій інвалідів України" „Українська юридична компанія" було укладено договір про відступлення права вимоги №09, про що боржника, а саме ТОВ „Продсервіс", було повідомлено.

З огляду на вищезазначене суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що відповідачем згідно відповідних накладних були повернені постачальнику (ТОВ "Банкомзв'язок") продукти харчування на загальну суму 5825,73 грн. Також за період 2001р. та  2003р. ТОВ "Банкомзв'язок" поставив ТОВ "ПРОДСЕРВІС" товарів на загальну суму 197394,34, який було оплачено ТОВ "ПРОДСЕРВІС" у сумі 190277,45 .

Крім того, відповідно до накладної №7 від 07.10.2002р. ТОВ „Банкомзв'язок" купив у ТОВ "ПРОДСЕРВІС" терези у кількості 1 шт. та РРО у кількості 6 шт., на загальну суму 8600 грн.

Як свідчать матеріали справи, а саме відповідно до листа за вих. №4 від 04.01.2003р. сторони дійшли згоди про залік зустрічних вимог на загальну суму 8600грн.

Таким чином, за цей час ТОВ "ПРОДСЕРВІС" не має заборгованості перед ТОВ "Банкомзв'язок", а переплата ТОВ "ПРОДСЕРВІС" за отриманий товар складає 1,89грн.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначене та те, що заборгованість за поставлений товар було сплачено до подачі позову, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними не доведеними господарському суду, у зв"язку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22,  33, 43, 47-49, 69,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.