Р І Ш  Е  Н  Н  Я                           Справа №   2-441/10

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2010 року      Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

          головуючої    -     судді   Гудим О.М.

            при секретарі   -   Верхогляд О.О.

            з участю прокурора – Васильківського О.Ю.

розглянувши у  попередньому відкритому  судовому  засіданні  в   залі суду смт Царичанка  Дніпропетровської області цивільну справу  за позовом прокурора Царичанського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі відділу Держкомзему у Царичанському районі Дніпропетровської області до ОСОБА_2, Царичанської селищної ради, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

В С Т А Н О В И В :

    Прокурор Царичанського району Дніпропетровської області звернувся  в інтересах держави в особі відділу Держкомзему у Царичанському районі Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2, Царичанської селищної ради, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

    В обґрунтування позовних вимог вказав, що прокуратурою Царичанського району спільно з державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель при відділі Держкомзему в Царичанському районі проведено перевірку щодо додержання вимог земельного законодавства при передачі земель в користування на умовах оренди органами місцевого самоврядування, в особі Царичанської селищної ради, в ході якої встановлено, що 23 лютого 2010 року Царичанською селищною радою в особі Сумського Геннадія Вікторовича, як власником земельної ділянки, яким він не є,(далі – орендодавець) з гр. ОСОБА_2 (далі-орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1, загальною площею 1709 м2, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1

На підставі вищезазначеного договору оренди землі від 23.02.2010 року, Царичанською селищною радою передано гр. ОСОБА_2 в користування для комерційного використання, строком з 01.01.2010 по 01.03.2011 року земельну ділянку загальною площею 1709 м2, що також підтверджується складеним 23.02.2010 року сторонами актом прийому-передачі земельної ділянки.

Як встановлено проведеною перевіркою, вищезазначений договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 від 23.02.2010 року в установленому законом порядку не зареєстрований, державна реєстрація договору відсутня. Згідно вимог п.3.2 Наказу Держкомзему України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 „Про затвердження інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів...” – державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

           У відповідності до ст.125 Земельного кодексу України – право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

            Згідно ст.126 Земельного кодексу України – право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

    Відповідно до вимог ст. ст. 18,20 Закону України „Про оренду землі” № 161-ХІY від 06.10.1998 року – укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і лише після державної реєстрації такий договір набирає чинності. Таким чином,  лише державна реєстрація надає договору легітимності.

Згідно вимог ст.15 Закону України „Про оренду землі” – невід’ємною частиною договору оренди землі є:

            план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

            кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

            акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

            акт приймання-передачі об’єкта оренди;

            проект відведення земельної ділянки, передбачених цим Законом.    

            В даному випадку відповідачами, при складанні такого правочину та передачі в оренду та набування права оренди земельної ділянки, порушено вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 15, 18, 20 Закону України „Про оренду землі”, вимог постанови КМУ від 03.03.2004 року № 220, а саме договір оренди землі № НОМЕР_1 від 23.02.2010 року, на підставі якого Царичанською селищною радою передано ОСОБА_2 в користування вищезазначену земельну ділянку, не містить як обов’язкового додатку до договору – кадастрового плану земельної ділянки, яка передається в оренду, з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; не визначено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості); відсутні план або схема земельної ділянки; акт приймання-передачі об’єкта оренди складений до набуття у встановленому законом порядку чинності даного договору; відсутня і технічна документація на право користування земельною ділянкою і проект відведення земельної ділянки, що також є порушенням ст. 20 Закону України „Про землеустрій”.

    Згідно ст. 20 п.”в”,”г” Закону України „Про землеустрій” – землеустрій проводиться в обов’язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності у разі: надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути). Відповідно до положень цього Закону та іншого земельного законодавства – надання землі в користування здійснюється лише після виготовлення документації із землеустрою.

    Згідно вимог п.9 Постанови КМУ № 2073 від 1998 року „Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі” порушення вимог ст. ст. 4-7, 9, 13, 15 Закону України „Про оренду землі” є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до Законів України.

    Порушення порядку передачі Царичанською селищною радою ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки також підтверджується листом відділу Держкомзему у Царичанському районі від 20.05.2010 року №1/13-592, направленим до прокуратури Царичанського району для відповідного реагування.

    У відповідності ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу. Частиною першою ст. 203 ЦК України передбачено, що  зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно вимог ст. 210 Земельного кодексу України – угоди укладені з порушенням встановленого законом порядку визнаються недійсними за рішеннями суду.

    Прохає визнати договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 від 23.02.2010 року, укладеного Царичанською селищною радою, в особі селищного голови Сумського Г.В. з гр. ОСОБА_2 на оренду земельної ділянки, загальною площею 1709 м2, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1, - недійсним.

    В попередньому судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача - відділу Держкомзему у Царичанському районі Дніпропетровської області позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

    Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.  

    Представник відповідача Царичанської селищної ради в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

    Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача Царичанської селищної ради, перевіривши справу, суд приходить до висновку,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року - договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства .

23 лютого 2010 року  відповідачі по справі - Царичанська селищна рада, в особі Сумського Геннадія Вікторовича (орендодавець) та гр. ОСОБА_2 (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1, загальною площею 1709 м2, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1.

Договір оренди землі № НОМЕР_1 від 23.02.2010р. не містить, як обов’язкового додатку до договору, - кадастрового плану земельної ділянки, яка передається в оренду, з відображенням обмежень (обтяжень)  у її використанні та встановлених земельних сервітутів; не визначено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об’єкта оренди складений до набуття, у встановленому законом порядку, чинності даного договору; відсутня технічна документація на право користування земельною ділянкою і проект відведення земельної ділянки.

Порушення вимог земельного законодавства в договорі підтверджується  матеріалами перевірки, проведеної  інспекцією з контролю за використанням та охороною земель та направленим до прокуратури Царичанського району клопотанням від 20.05.2010 року № 1/13-592.

Згідно ч. 2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України судові витрати по справі в сумі  (8,50 грн. судового збору  та 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) необхідно стягнути солідарно з відповідачів.

    На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 13, 15, 18 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст. 130, 208, 210, 212-215, 218 ЦПК України, суд

        В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги прокурора Царичанського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі відділу Держкомзему у Царичанському районі Дніпропетровської області до ОСОБА_2, Царичанської селищної ради, про визнання договору оренди земельної ділянки не дійсним задовольнити в повному обсязі.

Визнати договір оренди земельної ділянки №НОМЕР_1 від 23 лютого 2010 року, укладеного Царичанською селищною радою  в особі селищного голови Сумського Г.В. з гр. ОСОБА_2 на оренду земельної ділянки загальною площею 1709 м2, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 – недійсним.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_2, Царичанської селищної ради,  на користь держави 8,50 грн. судового збору.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_2, Царичанської селищної ради, на користь УДК у Царичанському районі (р/р 31219259700353, МФО 805012, ОКПО 23929810, Банк: ГУДКУ у Дніпропетровській області) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи в розмірі 50 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного суду з подачею апеляції через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (десять днів з дня проголошення рішення).

Рішення суду в повному обсязі виготовлене 11 червня 2010 року.

    Головуюча:                                                                                                           О.М.ГУДИМ