ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 6/271

05.07.07

За позовом                     Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»в особі розрахункового департаменту

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Медикофармацевтичне об’єднання»

Про                              стягнення 3432,96 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

від позивача                    Губар А.А. (за дов. № 54 від 28.03.2007)

від відповідача           не з’явились

Обставини справи:

Рішення прийнято 05.07.2007, оскільки у судовому засіданні 30.05.2007 було оголошено перерву в порядку ст. 77 ГПК України.

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»в особі розрахункового департаменту  до товариства з обмеженою відповідальністю «Медикофармацевтичне об’єднання»про стягнення 3432,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2003 по 01.10.2006.

Ухвалою суду від 20.04.2007 було порушено провадження у справі № 6/271.

Під час розгляду справи в суді сторонами подано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд встановив:

31.08.2005 між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Медикофармацевтичне об’єднання»(абонентом) було укладено договір № 05913/5-02 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник взяв на себе зобов’язання забезпечувати абонента послугами з постачання питної води та прийняття каналізаційних стоків, а абонент –розраховуватися за дані послуги згідно з умовами Договору та відповідними правилами.

Облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками водолічильника, зареєстрованого постачальником, крім випадків, передбачених правилами користування (п. 2.1).

Згідно з п. 2.2.1 постачальник щомісяця направляє до банківської установи абонента платіжні документи для оплати за поставну воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Пунктом 2.2.2 Договору визначено, що оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісяця у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента. В разі утворення боргу оплата, що надходить від абонента, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу абонент здійснює оплату вартості наданих послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням , виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п. 2.2.3).

В разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов’язаний у десятиденний термін з дня представлення постачальником платіжного документу до банківської установи направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту звірки (п. 2.2.4).

Згідно з п. 7.1 Договору він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Повивач, звертаючись до суду з позовом, визначив спірний період, за який нарахував заборгованість, з 01.07.2003 по 01.10.2006.

Правою підставою для стягнення заборгованості позивач визначив Договір.

Таким чином, оскільки Договір укладено 31.08.2005, нарахування вартості послуг за ним можливе, починаючи з 01.09.2005, оскільки жодною умовою Договору сторони не передбачили регулювання останнім тих правовідносин, які виникли до моменту укладення правочину.

З наданого суду розрахунку  вбачається, що за частину спірного періоду, яка охоплюється дією Договору відповідачеві надано послуг на 1717,77 грн. За цей же час, відповідачем було сплачено 1939,61 грн., тобто більшу суму, що також підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Таким чином, заборгованість за період з 01.09.2005 по 30.10.2006 у відповідача відсутня. Правові підстави для застосування умов Договору до правовідносин, що виникли між сторонами до 01.09.2005, відсутні.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог на заперечень. Позивач доказів врегулювання умовами Договору правовідносин між сторонами, що виникли до моменту його укладення, суду не подав.

Таким чином, позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.                     

Суддя                                                                      С.А. Ковтун

Рішення підписано 16 серпня 2007 року