Р І Ш Е Н Н Я                              Справа № 2-321/10

                                                                І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

10 червня 2010 року Шишацький районний суд Полтавської області у складі:

                        головуючого – судді Савченко Л.І.

                        при секретарі – Кулинченко О.А.

за участю позивача - ОСОБА_1 та його представника – адвоката ОСОБА_2, представника відповідача – Нечитайло Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в с. Шишаки матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору,

                                   в с т а н о в и в :

    Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору № PLW0SE00000476 укладеного між нею та ЗАТ КБ «ПриватБанк» 02 лютого 2006 року, у зв»язку із закінченням строку його дії. Посилалася на те, що згідно вказаного кредитного договору їй був наданий кредит у розмірі 4 000 грн. зі сплатою 24 % річних за користування кредитом. Строк дії договору закінчився 1 лютого 2008 року. Однак ЗАТ КБ «ПриватБанк» продовжує нараховувати відсотки за користування кредитом та пеню за порушення кредитних зобов»язань, не зважаючи на те, що додаткової угоди про продовження строку дії договору не укладалося. Вважає, що договір повинен бути розірваний з моменту закінчення його дії, тобто з 1 лютого 2008 року.

    У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, прохала його задовольнити у повному обсязі. Надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково пояснила, що в останній день строку дії договору кредит у повному розмірі не погасила, тому після закінчення його дії у травні 2008 року сплатила всю заборгованість у розмірі 800 грн. Про вказану суму їй усно повідомив представник банку, проте розрахунок надати їй відмовився. Вважала, що погасила кредит у повному обсязі, доки не отримала судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором, який пізніше був скасований. На її думку, нарахування відсотків повинно припинитися в останній день строку дії договору.

    Представник позивача – адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, пояснила, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов»язки відповідно до договору. Нараховуючи відсотки по закінченню строку дії договору, ЗАТ КБ «ПриватБанк» істотно порушив умови договору, а тому він підлягає розірванню. Вважає, що відповідач не надав суду доказів, які б обґрунтовували його заперечення проти позову.

    Представник відповідача – ЗАТ КБ «ПриватБанк» позов не визнала, прохала відмовити в його задоволенні. Пояснила, що у зв»язку із неналежним виконанням зобов»язань по кредитному договору, станом на 1 лютого 2008 року, тобто на момент закінчення строку його дії, за позивачем утворилася заборгованість по кредиту. Нарахування відсотків не припинилося, оскільки позичальник фактично користувався кредитними коштами. Згідно умов кредитного договору, останній припиняється в тому разі, коли позичальник повністю виконає зобов»язання. Закінчення строку дії договору не є підставою для його розірвання, а встановлюється для визначення терміну, в який повинен бути погашений кредит.

    Заслухавши сторони, представника позивача та перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

 Судом встановлено, що 02 лютого 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № PLW0SE00000476, згідно якого останній надано кредит у сумі 4000 грн. строком  до 01 лютого 2008 року з виплатою відсотків за його користування у розмірі 2 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту і сплатою комісії щомісяця в період сплати в розмірі 1,5 % від суми виданого кредиту  (а.с.7-8).

Також судом встановлено, що на момент закінчення строку дії договору позивач свої зобов»язання по кредитному договору не виконала. Цей факт визнаний сторонами та не потребує доказування. Позивач не спростувала доводи відповідача про існуючу заборгованість по кредитному договору станом на 1 лютого 2008 року, а сама ж підтвердила її.

Відповідно до ч.4 ст.631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Оскільки ОСОБА_1 порушила умови договору під час його дії, а саме не погашала кредит відповідно до графіку погашення кредиту (а.с.7-8), що підтверджується роздруківкою руху коштів по рахунку (а.с.24) та визнано нею в ході судового розгляду, закінчення строку дії договору не звільняє її від даної відповідальності.  

Крім того, у зв»язку з невиконанням зобов»язання по кредитному договору належним чином,  відповідно до ст. 599 ЦК України останнє припинено бути не може.

Враховуючи, що позивач звернулася до суду з позовом про розірвання кредитного договору, а згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його розірвання.

При цьому суд приймає до уваги, що істотних порушень відповідачем договору, які б відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України могли б бути підставою для розірвання договору, судом не встановлено. Закінчення строку дії договору не є підставою для його розірвання, а нарахування відсотків за кредит є наслідком неналежного виконання зобов»язання позивачем.

Таким чином, суд не вбачає підстав для розірвання кредитного договору, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 599, 631, 651 ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 15, 60, 75, 76, 88, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору  – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

              Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

           Суддя                                                                                                                     Л.І.Савченко