№2-а-617/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 червня 2010 року                       Володарський районний суд Донецької області у складі

судді:                                             Яковенко М.М.

при секретарі:                               Темір В.В.

за участю осіб, які приймали участь у справі:

позивач                 ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Володарське справу адміністративного судочинства за адміністративним позовом:

ОСОБА_1 до

 інспектора ДПС роти ДПС ДАІ №2 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщика міліції Лимонова Олександра Івановича про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АР №096673 від 08.02.2010 року, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду по наступним підставам:

08.02.2010 року інспектором ДПС Лімоновим О.ФІ.  була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АР №096673. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 08.02.2010 року в 9-30 годин на 313 км автодороги Харків – Сімферополь, керуючи автомобілем «Сузукі»  держномер НОМЕР_1, порушив правила обгону, здійснив обгін автомобілю на ділянці дороги, що має дві смуги руху в одному напрямку, т.б. порушив п.14.6 ПДР України. Позивач вважає, що накладене на нього адміністративне стягнення необґрунтоване, тому як автомобільний шлях був усипаний снігом та дорожню розмітку не було видно, тому просить постанову скасувати.

У судовому засіданні ОСОБА_4  наполягав на задоволені своїх вимог у повному обсязі. Пояснив, що він дійсно 16.01.2010 року вранці рухався на своєму автомобілю у м.Свердловську. Йому на зустріч виїхав інший автомобіль, тому він заїхав та зупинився недалеко від зупинки для транспортних заходів, загального користування. Були сніжні замети та ожеледиця, він намагався виїхати з сугробів, але ж цього зробити не зміг, включав аварійну сигналізацію. До знаку про наявність місця для зупинки маршрутних транспортних засобів було близько 60 метрів. До нього підійшли співробітники ДАІ, він пояснював їм, що сталося, але ж до уваги його пояснення не прийняли, замірів ніхто не робив, склали протокол та притягнули до адмінвідповідальності. Вважає, що він ніяких порушень правил дорожнього руху не допускав.

Допитаний Свердловським міськсудом Луганської області, в порядку судового доручення, відповідач по даній справі ОСОБА_2позовні вимоги не визнав у повному обсязі та не заперечував проти розгляду справи у його відсутність. Зазначив, що 16.01.2010 року ним був складений адмінпроткол відносно ОСОБА_4 за ст..122 ч.1 КУпАП, до протоколу були долучені фотознімки, які підтверджують порушення ОСОБА_4 ПДР України, з яких видно наявне, що позивач здійснив зупинку на майданчику маршрутних транспортних засобів. Ніяких сугробів або інших перешкод для нього не було. Аварійна сигналізація, як і зупинки для загрузки або розгрузки транспортного засобу не було. Протокол був вручений позивачу, про що свідчить його підпис. Заміри не робились, т.я. велась фотозйомка. Просив у задоволені позову відмовити.

    Вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого :

Відповідно до ст.288 КУоАП постанова посадової особи по справі про адмінправопорушення може бути оскаржена у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАСУ), з особливостями визначеними КУпАП. Виходячи з правового змісту цих вимог законодавства, передбачено, що даний позов розглядається в порядку та відповідно до вимог КАСУ, з урахуванням особливостей визначених КУпАП.

Відповідно до ст.69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Обов’язок по доведені своїх вимог та заперечень покладається на сторони, які зобов’язані довести ці обставини. Т.б. при розгляді даного адмінпозову (адмінпозов може містити вимоги про скасування рішення суб*єкта владних повноважень) при оскаржені постанови по справі про адмінправопорушення, суд вважає, що відповідно до цих вимог, обов’язок по доведені обставин покладається на сторони, але ж з урахуванням вимог, що стосується по з’ясуванню певних обставин, при розгляді та прийняті рішення  посадовою особою при розгляді адмінсправи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адмінправопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа встановлює наявність або відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, які притягається до адмінвідповідальності, свідків, іншими документами та інш. При прийняті рішення посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об*єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомостю.

Судом була витребувана адмінсправа відносно ОСОБА_4

Суд вважає встановленим, проти чого ніхто не заперечував, що дійсно 16.01.2010 року в  8-35 год. ОСОБА_4 керуючі автомобілем ГАЗ-33023 реєстр.НОМЕР_2 у м.Свердловську по вул..Косіора здійснив стоянку транспортного засобу на посадковому майданчику маршрутних транспортних засобів, ближче 30 метрів. Дані обставини підтверджуються, як поясненнями самого позивача, відповідача, так і представленими фотознімками, як представлених позивачем, так і ті, які додані до адмінматеріалу, який був витребуваний судом та досліджений у судовому засіданні.

Належною посадовою особою- інспектором ІДПС Свердловського взводу ДПС Луганської області м.сержантом міліції Князэвим С.В., при виявленні факту порушення ПДР України відповідно до вимог ст.ст.222, 255, 276 КУпАП на ОСОБА_4 був складений адмінпротокол серія ВВ №147936 від 16.01.2010 року та винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ВВ №274534 від 16.01.2010 року про накладання амінстягнення по ст.122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в доход держави.

Як зазначено у протоколі та постанові по справі про адмінправопорушення ОСОБА_4 порушив вимоги пункту 15.9 ПДР України, за що відповідно до ст.122 ч.1 КУпАП – за порушення водіями транспортних засобів правил стоянки, був підданий адмінстягненю у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., т.б. в межах встановлених санкцієї даної статті.

Згідно п.15.9 “е” ПДР України передбачено, що стоянка забороняється ближче 30 метрів від посадочних майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а якщо їх немає-ближче 30 метрів від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків. Тобто зазначені вимоги правил перебачають певні обмеження для водіїв ТЗ, які здійснюють стоянку у певних місцях, щоб для інщіх водіїв маршрутних транспортних засобів, не робились перепони, не обмежувалась обзорність проїзджої частини, на яку вони віїзджають або при заїзді на неї, або для належного забезпечення ритмічності руху маршрутних т/з по графіку, належність безпечних умов для них.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_4, якими він обґрунтовує свої вимоги та не приймає до уваги його доводи, вважає їх безпідставними неспроможними та розцінює їх, як засіб ухилитися від адмінпокарання по ст.122 ч.1 КупАП. Суд вважає, що позивач не довів перед судом, що стоянка його транспортного засобу була вимушена, була включена аварійна сигналізація, що він не мав можливості виїхати із-за погодних умов (сугроби, засніженість), навпаки з представлених пояснень та фотознімків взагалі не вбачається, що у тому місці він заїхав у сніжний намет та не міг виїхати, ніяких доказів з цього приводу не надав. Суд вважає, що доводи позивача не спростовують правильність висновку інспектора, про наявність в його діях складу адмінправопорушення.

На підставі викладеного, оцінюючи та аналізуючи досліджені у справі докази у їх взаємній сукупності, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають у повному обсязі, та суд вважає, що ОСОБА_4 дійсно допустив порушення ПДР України, в зв*язку з чим по виявленому факту працівником ДАЇ- була винесена законна та обґрунтована постанова по справі про адмінправопорушення, яку оскаржує позивач.

Керуючись ст.ст.159-163, 167 КАС України, Главою 24 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 1984 року із змінами та доповненнями, Постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306 “Про правила дорожнього руху” із змінами та доповненнями, суд, -

п о с т а н о в и в :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ №2 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщика міліції Лимонова Олександра Івановича про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АР №096673 від 08.02.2010 року залишити без задоволення у повному обсязі.

     Постанова постановлена у нарадчий кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 04.06.2010 року.

Повний текст постанови виготовлений 09.06.2010 року.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження через Володарський районний суд протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Володарський районний суд до Донецького апеляційного адміністративного суду. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                             М.М.Яковенко