Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
19.05.2010 р. № 2-а- 2524/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Супрун Ю.О.,
при секретарі судового засідання - М"ясниковій Т.С.,
за участю:
представника позивача - Гаврилової Л.О.,
представника відповідача - Пояркової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ВІТ" до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВТ "ВІТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000161504/0 від 07.05.2009 р. та № 0000161504/1 від 10.06.2009 р..
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість з питання встановлення причин розбіжності даних, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, виявлених за результатами автоматизованого співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період грудень 2008 року по взаємовідносинах з ТОВ ТПК "Абсолют", про що складено Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки № 2172/15-407/24661982 від 28.04.2009 р..
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000161504/0 від 07.05.2009 р. та № 0000161504/1 від 10.06.2009 р., які є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідачем не досліджувались всі необхідні документи для прийняття цих рішень.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову та просив відмовити в його задоволенні посилаючись на надані заперечення.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши представлені докази судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВТ "ВІТ" перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова.
Державною податковою інспекцією в Московському районі м. Харкова 27.04.2009 р. проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "НВТ "ВІТ" за грудень 2008 року.
В ході перевірки було встановлено порушення п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту за грудень 2008 року у сумі 8311,17 грн..
На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією в Московському районі м. Харкова винесено податкові повідомлення-рішення № 0000161504/0 від 07.05.2009 р. та № 0000161504/1 від 10.06.2009 р., якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12466,76 грн. (в тому числі основний платіж - 8311,17 грн., штрафні санкції - 4155,59 грн.). Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем, проте рішенням про результати розгляду первинної скарги, податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.
В ході перевірки було встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість по податковим накладним отриманим від ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ" в розмірі 8311,17 грн..
ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ" перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова в якості платника податків, зборів (інших обов'язкових платежів).
Господарська діяльність ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ" за період з 14.03.2008 р. по 30.12.2008р. була перевірена Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова. За результатами перевірки ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ" складено акт перевірки від 27.01.2009р. № 134/18-012/35700211 в якому зроблені наступні висновки:
- недодержання ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ"' загальних вимог цивільного законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ" з позивачем;
- відсутність у ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ" необхідних умов для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, а саме: відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди та обладнання для здійснення діяльності, документів підтверджуючих здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ" не надано. Аналіз руху грошових коштів по розрахунковому рахунку за перевіряємий період свідчить про те, що у підприємства відсутні витрати, які виникають та пов'язані з веденням господарської діяльності (транспортування, зберігання, вантажні роботи та інше);
- відсутність у ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ" об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст. З, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями. Дані, наведені в вищезазначених деклараціях в податку на додану вартість про обсяги поставок, податкові зобов'язання не відповідають показники фінансово - господарської діяльності ТОВ „ТПК „Абсолют";
- відсутність ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ" за місцезнаходженням (згідно службової записки відділу податкової міліції ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 09.01.09 № 2/26-017 встановити місцезнаходження посадових осіб ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ" не надається можливим).
Відповідно до інформації, наданої відділенням № 949 АКІБ „Укрсиббанк" (лист від 05.01.09 №134-194-131), згідно довіреності б/н від 21.04.2008 р. підписувати банківські документи уповноважений ОСОБА_3, який є виконавчим директором ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ".
Згідно інформації наданої відділом податкової міліції ОСОБА_3 пояснив, що фінансово-господарською діяльністю підприємства він не займався, розрахункові рахунки не відкривав, не надавав звітність, не мав уставних документів та печаток підприємства.
Відділом податкової міліції ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова до перевірки було надано копію листа АКІБ „УкрСиббанк" від 05.01.2009 р. № 134-194-13, згідно якого рух коштів по рахункам № 26000180596400 та № 26055180596400, які належать ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ" в період з 29.04.2008 р. і по теперішній час не здійснювалось.
Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.
Згідно із пунктом 1 ст. 203 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435 - IV зі змінами та доповненнями (далі ЦК України), зазначено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Стаття 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435 - IV правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно із частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
При проведенні перевірки ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ" був встановлений факт безтоварності його господарської діяльності (відбувався „обмін первинною документацією"), факт укладання угод без мети реального настання правових наслідків, обумовлених ними. Податковою інспекцією було встановлено, що ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ" укладалися правочини з метою надання податкової вигоди своїм контрагентам, у вигляді заволодіння останнім майном держави (шляхом заниження об'єктів оподаткування, а отже несплати податків у передбачених законом розмірах, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України). Наведені обставини свідчать про нікчемність таких правочинів.
Укладений правочин суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 ЦК України порушує публічний порядок, оскільки спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним.
Враховуючи вищевикладене, угоди - укладені та такі що виконувались протягом перевіряємого періоду - ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ" з ТОВ „НВП „ВІТ" не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.
Таким чином, враховуючи той факт, що позивачем придбавалися послуги у ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ", а всі правочини, які укладалися ним з його контрагентами, в силу закону є нікчемними, не є правомірним включення ТОВ „НВП „ВІТ" до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість.
Встановлення обставин, які викладені в даному акті дає підстави для визнання суми ПДВ віднесеної ТОВ „НВП „ВІТ" до дозволеного кредиту по визначеним нікчемним правочинам, неправомірними.
Так п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають продажу, а у разі продажу товарів за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку; або дата відвантаження товарів.
Так, згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням послуг, не підтверджених податковими накладними.
Вищенаведені порушення, допущені позивачем при здійсненні підприємницької діяльності (щодо включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ „ТПК „АБСОЛЮТ") призвели до заниження його податкового зобов'язання, заявленого в декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 р., у зв'язку з чим, ДПІ у Московському районі м. Харкова на підставі п.п.4.2.2 („б") п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні було визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 12466,76 грн., в тому числі : основний платіж - 8311,17 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 4155,59 грн., розраховані на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Таким чином позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ВІТ" не відповідають вимогам діючого законодавства, не обґрунтовані, суперечать матеріалам справи, а тому не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ВІТ" до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено 25.05.2010 року.
Суддя Супрун Ю.О.