ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2010 рокуСправа № 2а-1440/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представника позивача Оксентюка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Універсам» до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Універсам» (далі – позивач, ПП «Універсам») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області (далі – відповідач, ДПІ у Городоцькому районі), в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо зміни в односторонньому порядку призначення платежу згідно платіжного доручення №774 від 30 липня 2009 року – орендна плата за червень 2009 року, визнати неправомірними дії ДПІ у Городоцькому районі щодо винесення податкового повідомлення-рішення про визначення суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати від 23 квітня 2010 року №0001421521/0 в розмірі 7399,72 грн. та скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що згідно платіжного доручення №774 від 30 липня 2009 року позивачем відповідно до поданої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік сплачено суму орендної плати за червень 2009 року в розмірі 33870,49 грн., однак відповідачем неправомірно змінено призначення даного платежу та в подальшому прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати за червень 2009 року..
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач у поданих запереченнях позов не визнав та зазначив, що у відповідності до п.1.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року №276, проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку. Оскільки в позивача був наявний податковий борг, то відповідно всі поточні платежі зараховувались в рахунок його погашення згідно вказаної Інструкції та п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За таких обставин вважає, що податковий орган правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати, а тому просив в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання представник відповідача не з’явився, однак ДПІ у Городоцькому районі подала клопотання про розгляд справи у відсутності представника податкової інспекції. За таких обставин справу розглянуто у відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що за результатами перевірки позивача по питанню своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань згідно поданої звітності відповідачем складений акт перевірки №204/15/30089507 від 08.04.2010 року, на підставі якого податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2010 року №0001421521/0 про застосування до позивача штрафних санкцій за затримку на 243 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати у розмірі 50 відсотків у сумі 7399,72 грн.
З розрахунку штрафних санкцій (додаток до акту перевірки) вбачається, що сума штрафних санкцій визначена за несвоєчасну сплату орендної плати за червень 2009 року з терміном платежу до 30.07.2009 року згідно декларації №1589 від 30.01.2009 року.
Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення визначені норми пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі – Закон №2181-ІІІ) , згідно якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач 02.02.2009 року подав до ДПІ у Городоцькому районі податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, у якій розмір орендної плати становить, зокрема, за червень 2009 року – 33870,45 грн.
Платіжним дорученням №774 від 30.07.2009 року підтверджується факт сплати ПП «Універсам» 33870,49 грн. орендної плати за червень 2009 року згідно визначеного позивачем призначення платежу.
Згідно п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону №2181-ІІІ джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.2004 року за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом №2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
У разі недотримання платником податків порядку та строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
Пунктом 7.7. ст.7 Закону №2181-ІІІ визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою закріплено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Однак вказання стаття Закону не визначає права чи обов'язку органу державної податкової служби змінювати призначення платежу, визначене у платіжному документі платником податків, який є власником коштів і на свій розсуд ними розпоряджається.
За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Враховуючи наведене, суд вважає, що сума орендної плати за червень 2009 року є сплаченою позивачем у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідного податкового зобов’язання.
Таким чином, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення, яким зобов’язано ПП «Універсам» сплатити штраф у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу за затримку на 243 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати за червень 2009 року, є таким, що суперечить вищенаведеним нормам законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення, попередньо визнавши його протиправним. Тому адміністративний позов слід задовольнити частково шляхом визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Городоцькому районі від 23.04.2010 року №0001421521/0.
При цьому позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій податкового органу щодо зміни призначення платежу, а також щодо винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення до задоволення не підлягають, оскільки публічно-правовий спір між сторонами фактично виник з приводу неправомірного застосування до позивача штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення, якому суд дав правову оцінку, а визнання неправомірним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень не потребує визнання неправомірними дій щодо його прийняття.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області від 23 квітня 2010 року №0001421521/0.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 14 червня 2010 року, а відповідачем – з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій