ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2010 рокуСправа № 2а-427/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представника позивача Журавля Ю.В.,
представника відповідача Куц С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Володимир-Волинський цукровий завод» до Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Володимир-Волинський цукровий завод» (далі – позивач, ВАТ «Володимирцукор») звернулося з позовом до Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції (далі – відповідач, Володимир-Волинська ОДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2009 року №0000212302/0 про визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємств в розмірі 23769950 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність у діях товариства порушень податкового законодавства, вважає, що у підприємства не було підстав відносити до валових доходів дохід, отриманий у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги у розмірі 50042000 грн. внаслідок того, що ВКП «Українська нафтогазова компанія» у серпні 2008 року визнана банкрутом. По господарській операції з придбання цукру в кількості 17872, 143 т на загальну суму 50042000 грн. у січні 2008 року позивач провів розрахунок із ВКП «Українська нафтогазова компанія» простим векселем серії АА №1332266 з терміном платежу до пред’явлення. З моменту видачі векселя зобов’язання по договору між покупцем та продавцем припинились, замінившись вексельним зобов’язанням. Позивач вказує, що вексель міг бути проданим, переданим іншим підприємствам, які в свою чергу набули права вимоги до ВАТ «Володимирцукор», строк погашення даного векселя не минув, в зв’язку з чим вважає висновок податкового органу про заниження валових доходів неправомірним. Крім того, посилається також на незаконність проведення позапланової виїзної перевірки, оскільки підстав для її проведення, визначених ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», у відповідача не було.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, уточнив позовні вимоги та просив скасувати також податкові повідомлення-рішення відповідача від 15 вересня 2009 року №0000212302/1/9282, від 09 листопада 2009 року №0000212302/2/11250, від 26 січня 2010 року №0000212302/3/693/23, винесені останнім внаслідок оскарження первинного податкового повідомлення-рішення в порядку апеляційного узгодження.
Відповідач у запереченнях на позовну заяву позовні вимоги не визнав, зазначаючи, що позапланова виїзна перевірка ВАТ «Володимирцукор» проведена у відповідності до вимог чинного законодавства на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м.Києві Коваля О.В. від 29.05.2009 року. В ході перевірки не було встановлено продажу чи передачі іншим підприємствам простого векселя серії АА №1332266, виданого в оплату за цукор в кількості 17872,143 т на суму 50042000 грн. в січні 2008 року ВКП «Українська нафтогазова компанія». Оскільки ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області у справі №Б-21/287 від 29.07.2008 року ліквідовано юридичну особу ВКП «Українська нафтогазова компанія» та в серпні 2008 року скасовано державну реєстрацію даного підприємства, тому заборгованість по векселю вважається безповоротною фінансовою допомогою, і позивач повинен був відобразити у декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2008 року дохід, отриманий у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги в розмірі 50042000 грн. Внаслідок зазначених порушень Володимир-Волинською ОДПІ правомірно зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток за ІІІ квартал 2008 року на суму 12510500 грн.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені у запереченнях, просив у позові відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Володимир-Волинською ОДПІ з 10 по 23 липня 2009 року проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Володимирцукор» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій та взаєморозрахунків із ТзОВ «Безпека бізнесу захисту технологій» та ВКП «Українська нафтогазова компанія», за наслідками якої складено акт від 30.07.2009 року №720/23-00372664. В ході перевірки податковою інспекцією встановлено порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій та взаєморозрахунків із ВКП «Українська нафтогазова компанія», в результаті чого занижено податок на прибуток в ІІІ кварталі 2008 року в сумі 12510500 грн.
За результатами перевірки Володимир-Волинською ОДПІ 07.07.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000212302/0 про визначення ВАТ «Володимирцукор» податкового зобов'язання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в загальній сумі 23769950 грн., яке оскаржувалось товариством в адміністративному порядку.
Вищестоящими податковими органами скарги позивача залишені без задоволення.
За результатами апеляційного узгодження Володимир-Волинською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 15.09.2009 року №0000212302/1/9282, від 09.11.2009 року №0000212302/2/11250, від 26.01.2010 року №0000212302/3/693/23, в яких визначена сума податкового зобов’язання залишена без змін.
Як вбачається з акту перевірки, в січні 2008 року позивач придбав у ВКП «Українська нафтогазова компанія» цукор-пісок в кількості 17872,143 т вартістю 50042000 грн. Розрахунки із ВКП «Українська нафтогазова компанія» проведені згідно акту-прийому передачі векселів від 30.01.2008 року векселем серії АА №1332266 (дата видачі – 30.01.2008 року) на загальну суму 50042000 грн. з терміном платежу – по пред’явленню.
Ухвалою про затвердження звіту ліквідатора ліквідаційного балансу Господарського суду Івано-Франківської області по справі №Б-21/287 від 29 липня 2008 року ліквідовано юридичну особу ВКП «Українська нафтогазова компанія» та 23 серпня 2008 року внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про припинення юридичної особи, оскільки остання визнана банкрутом.
Податковою інспекцією зроблено висновок про те, що внаслідок ліквідації юридичної особи ВКП «Українська нафтогазова компанія» та скасування її державної реєстрації заборгованість по векселю згідно з п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається безповоротною фінансовою допомогою. На порушення п.п.4.1.6 п.п.4.1 ст.4 цього Закону товариством за ІІІ квартал 2008 року у рядку 01.6 декларації з податку на прибуток «Інші доходи» не відображено дохід, отриманий у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, в сумі 50042000 грн.
Однак, суд не погоджується з таким висновком Володимир-Волинської ОДПІ, враховуючи наступне.
Згідно п.п.1.22.1 п.п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Статтею 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що вексель – це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» встановлено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, визначено, що переказний (простий) вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання (ст.ст.34, 77 Уніфікованого закону).
Відповідно до частини 1 ст.38, 77 Уніфікованого закону держатель переказного (простого) векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів
З огляду на положення Уніфікованого закону щодо індосаменту (статті 11-20) держателем векселя може бути не тільки особа, якій видано вексель, а й інша особа, до якої права, що випливають з векселя, перейшли за індосаментом.
Позовні вимоги до акцептанта (векселедавця), які випливають з переказного (простого) векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу (ст.ст.70, 77 Уніфікованого закону).
З огляду на вищевкладене, суд вважає, що висновок контролюючого органу про заниження позивачем в податковому обліку за IIІ квартал 2008 року валового доходу на 50042000 грн. як на суму заборгованості, яка не може бути погашена у зв'язку з припиненням юридичної особи ВКП «Українська нафтогазова компанія» з 23.08.2008 року, не відповідає підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Обов'язок по збільшенню валового доходу на суму непогашеної заборгованості за виданим векселем виникне у позивача в податковому періоді, на який припадає строк спливу позовної давності.
Враховуючи те, що вексель строком за пред'явленням може бути пред'явлений до сплати починаючи з наступного дня після його видачі, то строк позовної давності за вимогами, що випливають з простого векселя, спливає по закінченні трьох років від дати, наступної після його видачі. Отже, строк позовної давності за векселем серії АА №1332266 від 30.01.2008 року спливає 31.01.2011 року.
Крім того, представником позивача в судовому засіданні надано нотаріально завірену копію векселя серії АА №1332266 від 30.01.2008 року, акт прийому-передачі векселів від 31.01.2008 року, згідно якого вказаний вексель був переданий від ВКП «Українська нафтогазова компанія» до ТзОВ «Агросфера-А», та відповідно до договору №5/05-10 від 05.05.2010 року ВАТ «Володимирцукор» взяло на себе зобов’язання перед ТзОВ «Агросфера-А» по погашенню заборгованості по векселю серії АА №1332266 від 30.01.2008 року в розмірі 50042000 грн.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність порушення ВАТ «Володимирцукор» п.п.4.1.6 п.п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо заниження податку на прибуток в ІІІ кварталі 2008 року в сумі 125105000 грн., а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають скасуванню.
Разом з тим, приймаючи вказане рішення, суд враховує також і те, що у податкового органу були відсутні законні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ «Володимирцукор».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Виключні обставини проведення позапланової документальної перевірки, якою вважається перевірка, що не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби, передбачені в п.п.1 - 9 ч.6 та ч.7 ст.111 зазначеного Закону.
Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства; працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні (ч.ч.13, 14 ст.111 вказаного Закону).
Судом встановлено, що підставою для видачі Володимир-Волинською ОДПІ наказу від 10.07.2009 року №291 про проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ «Володимирцукор» стала постанова старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м.Києві Коваля О.В. від 29.05.2009 року про призначення податкової перевірки в межах кримінальної справи №70-00439, порушеної відносно невстановлених осіб за ст.ст.15, 191 ч.5, 358 ч.ч.1, 2, 3, 212 ч.3 КК України.
Будь-яких доказів того, що позапланова виїзна перевірка ВАТ «Володимирцукор» проведена в межах кримінальної справи, порушеної стосовно даного платника податків чи його посадових осіб, суду не надано, а тому суд вважає, що наказ Володимир-Волинської ОДПІ від 10.07.2009 року №291 про її проведення не відповідає вимогам законодавства, відтак проведення позапланової виїзної перевірки позивача є неправомірним.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ВАТ «Володимирцукор» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про обіг векселів в Україні», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції від 07 серпня 2009 року №0000212302/0, від 15 вересня 2009 року №0000212302/1/9282, від 09 листопада 2009 року №0000212302/2/11250, від 26 січня 2010 року №0000212302/3/693/23.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 09 червня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій