ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-1507/10/1970
"07" червня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі
головуючого –судді Загорського О.О., при секретарі –Мельничук С.М.
за участю представника позивача - Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів –Гафтко Н.Л.;
представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –не з’явився;
представника відповідача –Славського А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі позовну заяву Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені –52865,24 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського ТзОВ «Україна» про стягнення 52659,84 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені 205,40 грн.
Представник позивача позов підтримала та надала пояснення аналогічні позовним вимогам та вказала, що відповідачем, не подавались звіти за 6,9,11,12 місяці 2009р. в Підволочиський РЦЗ про наявні вакансії.
Представник відповідача надав пояснення аналогічні долученому до матеріалів справи запереченню на позов, та вказав, що оскільки товариство не подавало звіти за 6,9,11,12 місяці 2009р. в Підволочиський РЦЗ про наявні вакансії, тому на його думку позов підлягає до часткового задоволення. Зазначив, що в інші місяці, крім 6,9,11,12 місяців, протягом 2009 року відповідач подавав до Підволочиського районного центру зайнятості звіти за формою №3-ПН з інформацією щодо можливості працевлаштування інвалідів на створені ним робочі місця.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча про дату та час судового розгляду була повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою про отримання повістки, яку 26.05.2010 особисто отримав директор Підволочиського РЦЗ .
Листом від 13.05.2010 №03/712 Підволочиський РЦЗ повідомив суд, що протягом 2009 року СГ ТОВ «Україна»подавало звіти Ф-3-ПН, за - 02.01.2009р.; 03.02.2009р.; 19.03.2009р.; 01.04.2009р.; 06.05.2009р.; 01.07.2009р.; 20.08.2009р.; 01.10.2009р.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши подані докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ч.1ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
СГ ТзОВ «Україна»подавало в 2009 р. до Підволочиського РЦЗ звіти Ф-3-ПН, в яких вказувалось про наявність 3 робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не було подано звітів Ф-3-ПН за чотири місяці 2009р. - за червень, вересень, листопад, грудень.
Як вбачається з листа Підволочиського РЦЗ №644 від 23.04.10р. направленого керуючому ТОВ Фонду соціального захисту інвалідів, протягом 2009 р. Підволочиським РЦЗ видано 7 направлень на працевлаштування до СГ ТОВ «Україна»особам з інвалідністю. Відмов в працевлаштуванні не було. Безробітні громадяни відмовились від роботи у зв’язку з транспортною недоступністю. Осіб з інвалідністю, які б відповідали вимогам роботодавця та проживали за місцезнаходженням СГ ТОВ «Україна»не було.
Отже, на думку суду, викладене свідчить про те, що відповідачем приймались заходи щодо працевлаштування інвалідів.
Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 року №875–ХІІ (надалі–Закон) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників особового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб –у кількості 1 робочого місця.
Згідно ст.20 Закону підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Згідно п.3 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314, робоче місце інвалідів вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохорони праці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Пунктом 14 зазначеного Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Наказом Державного комітету статистики №244 від 06.07.1998 року затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)», яка подається підприємствами щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч.1ст. 19 Закону, вважається працевлаштування інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до ч.2 ст.20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка згідно Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 р., обчислюється виходячи із 120 % річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції.
Аналіз зазначених норм, на думку суду, дає підстави для висновку, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами, а також у разі неприйняття заходів спрямованих на недопущення порушення.
Вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»відповідачем частково виконано, що підтверджується матеріалами справи.
У відповідності до довідки ТОВ Фонду соціального захисту інвалідів вбачається, що розмір адміністративно-господарських санкцій за 4 місяці 2009 року (місяці, в яких відповідачем не подавалась звітність Ф-3-ПН) становить 17553,28 грн., а сума пені –68,47 грн.
Згідно вимог ст.ст. 69, 70 КАС України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши обставини справи, усунувши із судового розгляду все що не має значення для вирішення справи по суті, дослідивши докази в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково –в частині стягнення 17553,28 грн. адміністративно-господарських санкцій за не працевлаштування інвалідів в червні, вересні, листопаді та грудні 2009 року, та пені в сумі 68,47 грн.
Приходячи до висновку про часткове задоволення позову, судом враховано і позицію Львівського апеляційного адміністративного суду, викладену, зокрема і в Ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №7444/09/9104 від 25.03.2010.
Керуючись ч.2 ст.19, ч.1 ст.67 Конституції України, ст.ст. 7, 11, 69-72, 79, 86, 153, 158-163, 167 КАС України, ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», с.Скорики, Підволочиський р-н, код 03781989 на користь Тернопільського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 14032334, р/р 31213230700408, ГУДК України в Тернопільській обл., 50070000, МФО 838012, код одержувача 23588608) 17553,28 грн. адміністративно-господарських санкцій та 68,47 грн. пені.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, у строк, встановлений для її подання.
/в повному обсязі постанова складена 10.06.10 року/
Головуючий суддя Загорський О.О.
копія вірна
Суддя Загорський О.О.