ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 р. Справа № 2-а-1475/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича,
при секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні
за участю представників сторін:
позивача : Мануілова Жанна Іванівна - представник на підставі доручення;
відповідача : не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції
до: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
про: стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 33 332 грн. 58 коп.
ВСТАНОВИВ:
Крижопільська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 33 332 грн. 58 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 10.03.2010 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 33 332 грн. 58 коп.
Ухвалою суду від 07.04.2010 року за згаданим позовом відкрито провадження у адміністративній справі № 2-а-1475/10/0270 та призначено її до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримала свої позовні вимоги та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, уповноваженого представника в судове засідання не надіслала. Проте надала суду заяву від 27.04.2010 року (а.с. 76) проте що просить суд розглядати справу без її участі, а позовні вимоги визнає в повному обсязі. В підтвердження цього суду було надано акт звірки від 10.04.2010 року (а.с. 77).
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 №1251-ХІІ (далі – Закон № 1251-ХІІ) контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом. Згідно з ч.4 ст. 14 Закону № 1251-ХІІ податок на доходи фізичних осіб включений до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів). Крім того, відповідно до п.п. 2.1.4 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ), податкові органи відносяться до категорії контролюючих. Також згідно зі ст. 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.
Згідно Довідки від 04.04.2006 року № 2484, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 перебуває на обліку платників податків в Крижопільській міжрайонній державній податковій інспекції (а.с. 10).
Станом на час розгляду справи у суді за відповідачем рахується податкова заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 33332 грн. 58 коп.
Зазначена сума податкової заборгованості підтверджується: актом звірки податкової заборгованості з бюджетом станом на 10.03.2010 року (а.с. 77), витягами з облікових карток платника по вказаному виду платежу станом на 10.03.2010 року, розрахунком суми позову (а.с. 47-48), деклараціями про доходи та податковими повідомленнями рішеннями.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове держсоцстрахування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері ЗЕД, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон № 2181-ІІІ.
Відповідно до п 1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Наявність чи відсутність податкового боргу у значенні, встановленому п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ, з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються державними податковими органами, визначається на підставі даних карток особових рахунків.
Порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, зокрема, в картках особових рахунків платників, регламентується Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим у Мін'юсті України 02.08.2005 року за № 843/11123 (далі – Інструкція № 276).
Відповідно до пункту 3.5 Інструкції №276 залежно від призначення платежів особові рахунки платників відкриваються податковими органами за наступними формами: за формою особового рахунку ф. 6 - для здійснення обліку платежів, за якими законодавством передбачено подання платником податкових декларацій (розрахунків); за формою особового рахунку ф. 15 - для здійснення обліку платежів, за якими законодавством не передбачено подання платником податкових декларацій (розрахунків).
Облік сум, донарахованих за актами перевірок, здійснюється в картках особових рахунків ф. 6, в яких, крім нарахування сум податку з доходів фізичних осіб, застосованих фінансових санкцій та пені, відображається сплата зазначених сум.
Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону № 889-ІV податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Отже, відповідач як платник податку, виконує функції податкового агента.
Згідно з п. 8.12 ст. 8 Закону № 889-ІV податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним дорученням. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, тобто до 30 числа місяця наступного за звітним.
Відповідно до п. 1.2 ст. 19 Закону № 889-ІV особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Згідно з абз. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону № 889-ІV відповідач зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу фізичних осіб.
Оскільки Законом № 889-ІV передбачено подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ), який не є податковою декларацією, податковий борг у таких платників податків виникає лише у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати відповідної суми податкового зобов'язання відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 9 Закону № 1251-ХІІ встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни. Частиною 1 ст. 11 вказаного Закону визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.
Крижопілською міжрайонною державною податковою інспекцією вживались заходи щодо отримання заборгованості по обов’язкових платежах, передбачені Законом № 2181-ІІІ, а саме направлялись податкові вимоги та листи з проханням погасити заборгованість по даному податку, проте, вжиті заходи не дали позитивного результату щодо погашення зазначеної суми податкового боргу і на даний час податковий борг відповідачем в повному обсязі не погашено.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Відповідно до ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Таким чином, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 при здійсненні господарської діяльності, допустила податковий борг зі сплати податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 33332 грн. 58 коп. Наявність вказаного податкового боргу підтверджується наданими розрахунками позивача, матеріалами справи.
З урахування встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_1) активи в рахунок погашення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 33 332 грн. 58 коп. (тридцять три тисячі триста тридцять дві грн. 58 коп.) на користь місцевого бюджету Ямпільської міської ради: р/р 332214846700739, код платежу 11011400, одержувач: УДК у Ямпільському районі, банк ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701130.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 05.05.10
Суддя Федчук Віталій Володимирович
29.04.2010