ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2010 року м. Запоріжжя Справа № 2а-2137/10/0870
За позовом: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, м. Запоріжжя, 69001
до: Закритого акціонерного товариства «Запоріжтеплокомуненерго», вул. Б-р Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091
про стягнення податкової заборгованості у розмірі 752,74 грн.,-
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Бриль А.В.
за участі представників сторін:
від позивача - Крючек К.В. (довіреність № 486/10-014 від 01.02.2010)
від відповідача – не прибув
Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулась до суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Запоріжтеплокомуненерго» про стягнення податкової заборгованості по податку на прибуток у розмірі 764,46 грн.
14.04.2010 відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-2137/10/0870 та призначено судове засідання на 26.04.2010. Розгляд справи переносився на 13.05.2010.
У засіданні 13.05.2010 позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 752, 74 грн. Клопотання позивача не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї – небудь права та охоронювані законом інтереси, приймається судом до розгляду та задовольняється.
Суд розглянув уточнені позовні вимоги.
Позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, та, посилаючись на Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», просить позов задовольнити у повному обсязі і стягнути з відповідача суму податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 752, 74 грн.
Відповідач двічі належним чином повідомлений про день і час розгляду справи у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Проти позову не заперечив. Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою та доданими до неї документами, направлені відповідачу, повернулись до суду із відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не значиться».
Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст.93 Цивільного кодексу України в редакції Закону №2452-IV від 03.03.2005 року.
Приймаючи рішення за відсутності відповідача, суд бере до уваги те, що відповідач не надав суду відомостей про зміну свого місця знаходження (перебування).
До повноважень судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».
У засіданні 13.05.2010 судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
Закрите акціонерне товариство «Запоріжтеплокомуненерго», зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради та включено до Єдиного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ 02140892).
ЗАТ «Запоріжтеплокомуненерго» взято на податковий облік та має свідоцтво платника ПДВ від 20.04.2005 № 11856936.
Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість у розмірі 752,74 грн.
Вказана заборгованість виникла з наступного:
Фахівцями ДПІ проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт №331/16/03345351 від 08.04.2008. В ході перевірки встановлено: порушення п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: не подання податкової декларації по податку на прибуток за І квартал, І півріччя, ІІІ квартал, 11 місяців 2007. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення – рішення від 21.04.2008 № 0004521501/0 на суму 850 грн. Визначена заборгованість частково сплачена та станом на 21.04.2010 складає 752,74 грн.
З метою погашення податкового боргу відповідача Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя вживала заходи, передбачені Законом України "'Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, а саме, боржнику було направлено: першу податкову вимогу № 1/627 від 21.05.2008, та другу податкову вимогу № 2/1027 від 09.07.2008.
Але вказані податкові вимоги залишені відповідачем без задоволення.
У зв’язку з несплатою відповідачем суми податкового боргу в розмірі 752, 74 грн. позивач вимушений звернутися із позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані представником позивача докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Як встановлено п.п. 4.1.1. Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон №2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації
Відповідно до приписів ст. 17 Закону №2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами.
Згідно з п.п.17.1.1 вказаного вище Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Податкове зобов’язання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону №2181 є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.
У відповідності до п.п 5.4.1 ст. 5 вказаного вище Закону, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки визначені цим законом визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181 податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Як свідчать матеріали справи, ЗАТ «Запоріжтеплокомуненерго» податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось, а отже є узгодженим.
У зв’язку з несплатою платником податків узгодженої суми податкового зобов’язання на виконання п. п. 6.2.1 п.6.2. ст.6 та п.п.6.2.4 п. 6.2. ст. 6 Закону України №2181, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя надсилались відповідачу податкові вимоги, перша № 1/627 від 21.05.2008 та друга № 2/1027 від 09.07.2008. Але вказані податкові вимоги залишені відповідачем без задоволення.
Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону № 2181 активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. п. 3.1.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості), суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з ЗАТ «Запоріжтеплокомуненерго» податкової заборгованості у розмірі 752,74 грн. є обґрунтованими та підтвердженими документальними доказами.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, враховуючі, що відповідач не заперечив проти позову, у судове засідання не прибув, витребувані судом документи не надав, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про стягнення з ЗАТ «Запоріжтеплокомуненерго» податкової заборгованості у розмірі 752, 74 грн. доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки на час розгляду справи в суді відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є обгрунтованими та підтвердженими зібраними у справі доказами.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Закритого акціонерного товариства «Запоріжтеплокомуненерго», м. Запоріжжя про стягнення податкового боргу у розмірі 752,74 грн., задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Запоріжтеплокомуненерго» (69091, м. Запоріжжя, вул. б-р Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 03345351) заборгованість по податку на прибуток у розмірі 752 (сімсот п’ятдесят дві) грн.74 коп. на р/р № 31116009700007, код платежу 11021000, отримувач – Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача 34677145, банк – ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015. Видати виконавчий лист.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 01.06.2010
Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко