Судове рішення #9611744

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

__________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

08 червня 2010 р.           Справа № 2-а-2589/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,

за участю: представників відповідача –Горецького Ю.М., Комар Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі –ДПІ у м. Вінниці) до Вінницького міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (далі - Вінницьке МУ ГУМВС України у Вінницькій області) про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

У травні 2009 року ДПІ у м. Вінниці звернулась в суд з позовом до Вінницького МУ УМВС України у Вінницькій області про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 11580,09 грн.

Зазначали, що дана заборгованість виникла в результаті несвоєчасної сплати суми податку з власників транспортних засобів, відповідно до поданого розрахунку № 4360 від 13.02.2007 року.

Посилаючись на те, що відповідач своєчасно не сплатив самостійно розраховану суму податку, в останнього, станом на 20.05.2009 року, існує заборгованість перед бюджетом по податку з власників транспортних засобів в розмірі 11580,09 грн., з яких 4655,00 грн. основний платіж та 6925,09 грн. –пеня., позивач просив задовольнити позов та стягнути з Вінницького МУ УМВС України у Вінницькій області дану суму боргу.

Під час розгляду справи, в зв’язку з реорганізацією УМВС України у Вінницькій області, ухвалою суду від 13.04.2010 року здійснено заміну відповідача Вінницьке МУ УМВС України у Вінницькій області на належного відповідача по справі - Вінницьке МУ ГУМВС України у Вінницькій області.

В судове засідання представник позивача не з’явився, з невідомих суду причин, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. 07.06.2010 року до суду надійшло клопотання за підписом представника ДПІ у м. Вінниці –ОСОБА_1., повноваження на ведення справи висвітлені в довіреності. Проте довіреність № 214/10/10 від 10.01.2009 року, що міститься у матеріалах справи (а.с. 24), видана ОСОБА_1. дійсна до 31.12.2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права участі в судовому засіданні. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача відповідно до положень статті 128 КАС України.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали. Зазначали, що відповідно до пред’явленого податковим органом позову вказана заборгованість мала місце в наслідок несплати суми податку з власників транспортних засобів за 2007 рік. Проте Вінницьке МУ УМВС України у Вінницькій області, відповідно до поданого розрахунку № 4360 від 13.02.2007 року, в повному розмірі та у визначені строки сплатило всю суму податку, про, що свідчать платіжні доручення. Також представником відповідача заявлено клопотання про застосування строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 99 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»встановлено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів юридичними особами сплачується щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Частинами 1 та 3 статті 6 цього ж Закону визначено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

У порядку визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого находження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів, у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Так судом встановлено, що 13.02.2007 року Вінницьким МУ УМВС України у Вінницькій області було подано до ДПІ у м. Вінниці загальний розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2007 рік № 4360 (а.с. 9).

Згідно даного розрахунку загальна сума податку до сплати у 2007 році становила 4655 грн. Визначені строки та суми сплати податку: І квартал 2007 року - 1164 грн. до 15.04.2007 року; ІІ квартал 2007 року –1164 грн. до 15.07.2007 року; ІІІ квартал 2007 року –1164 грн. до 15.10.2007 року; ІV квартал 2007 року –1163 грн. до 15.01.2008 року.

Згідно поданих відповідачем платіжних доручень судом також встановлено, що платіжним дорученням № 124 від 29.03.2007 року Вінницьке МУ УМВС України у Вінницькій області сплатило 1164 грн. податку з власників транспортних засобів; платіжним дорученням № 258 від 06.06.2007 року сплачено 1164 грн.; платіжним дорученням № 469 від 29.08.2007 року сплачено 1164 грн.; платіжним дорученням № 629 від 13.12.2007 року сплачено 1163 грн.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

При зверненні позивача до суду в позовній заяві та під час розгляду справи представниками позивача зазначалось, що вказана сума, яка підлягає до стягнення мала місце за наслідками подачі та несплати сум податку з власників транспортних засобів за 2007 рік, проте як було судом встановлено, дана сума податку відповідачем сплачена, в строки визначені спеціальним законом, про що свідчать платіжні доручення, які є первинними документами.

Судом не беруться до уваги пояснення представників позивача щодо наявного у відповідача сальдо станом на 01.01.2007 року. Так відповідно до частини 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. На обґрунтування своїх доводів представники позивача надали картки особового рахунку Вінницького МУ МВС України у Вінницькій області по податку з власників транспортних засобів, проте існування податкового боргу станом на 01.01.2007 року заперечує відповідач –платник податків. Відповідно до частини 4 статті 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оскільки картка платника податків не є первинним документом, що засвідчує виникнення податкового зобов’язання, а інших доказів, що підтверджували наявний податковий борг позивачем надано не було, то суд не бере дану обставину як доведену та таку, що знайшла своє підтвердження під час розгляду справи.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування річного строку звернення до суду, слід зазначити наступне. Так відповідно до частини 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним законом в даних правовідносинах є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до підпункту 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 цього Закону визначено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

З огляду на викладене, з’ясувавши обставини справи, дослідивши подані докази на обґрунтування та заперечення позовних вимог, суд приходить до висновку, оскільки не було доведено виникнення та існування у відповідача боргу, позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Керуючись статтями 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 13.06.2010 року.

Суддя                                                            Дончик Віталій Володимирович

Копія вірна:

Суддя:                                                            Секретар:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація