Справа № 22-43 91 /09     Головуючий в 1 -ій інстанції - Волошин В.О.

Доповідач - Амелін В.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року     м.  Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.  Києва в складі:

головуючого: Амеліна В.І.,  суддів: Українець Л. Д.,  Черненко В.А.,  при секретарі Денисенко К.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м.  Києва від 6 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  треті особи: Перша Київська державна нотаріальна контора,  Головне управління юстиції у м.  Києві - про усунення від права на спадкування,  -

встановила:

В грудні 2007 року ОСОБА_3  звернулась до Шевченківського районного суду м.  Києва з позовом до ОСОБА_4 ,  треті особи: Перша Київська державна нотаріальна контора,  Головне управління юстиції у м.  Києві - про усунення від права на спадкування.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її тітка ОСОБА_5 Відповідачка ОСОБА_4  була донькою померлої та сестрою позивачки. Після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно,  яке складається з грошових коштів в Ощадбанку в сумі 1 571, 53 грн. та 1/2 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1,  яка належала померлій на праві приватної власності. За життя померлою було складено заповіт на користь позивачки. Проте при зверненні до нотконтори із заявою про прийняття спадщини позивачка дізналась,  що відповідачкою ОСОБА_4 ,  яка за рішенням суду була визнана безвісно відсутньою,  також була подана заява про прийняття спадщини,  як спадкоємицею,  що має право на обов'язкову частку у спадщині.

Оскільки за життя спадкодавця відповідачка злісно ухилялась від виконання своїх обов'язків щодо утримання та піклування про свою матір,  яка,  перебуваючи в безпорадному стані потребувала догляду та сторонньої допомоги,  то позивач змушена звернутись до суду з позовом про усунення ОСОБА_4  від права на спадкування на підставі ч.5  ст.  1224 ЦК України.

Рішенням Шевченківського районного суду м.  Києва від 6 березня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки,  посилаючись на те,  що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права,  а викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи,  просить скасувати його та ухвалити нове рішення,  яким задовольнити позов.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення осіб,  що беруть участь у справі,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1  ст.  60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків,  встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається,  що позивачка в судовому засіданні не довела ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог про усунення ОСОБА_4  від права на спадкування.

Суд першої інстанції в межах заявлених позивачем вимог повно та всебічно дослідив обставини справи,  дав належну оцінку зібраним доказам та обгрунтовано відмовив в задоволенні позову,  спростувавши при цьому доводи позивачки,  в тому числі і ті,  на які є посилання в апеляційній скарзі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 ,  суд першої інстанції,  посилаючись на норми матеріального права та досліджені в судовому засіданні докази,  виходив з того,  що за станом свого здоров'я та матеріальним становищем відповідачка ОСОБА_7  не мала можливості доглядати матір та надавати їй матеріальну допомогу,  коли остання з березня 2004 року по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року знаходилась в безпорадному стані. З матеріалів справи вбачаегься,  що у зв'язку з ДТП ОСОБА_4  знаходилась на стаціонарному лікуванні з 03 березня по 25 травня 2004 року та з 01 лютого по 30 квітня 2005 року,  після чого їй встановлено другу групу інвалідності.

Крім того,  згідно даних ДПА України з 01.01.1999 року по 31.12.2004 року відповідачка не отримувала доходів.

За таких обставин суд дійшов висновку,  що відповідачка не мала можливості надавати допомогу своїй матері,  коли та знаходилась в безпорадному стані,  у зв'язку з чим відсутні правові підстави для усунення її від права на спадкування.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами,  яким суд дав належну оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Враховуючи,    що   суд   першої   інстанції   ухвалив   рішення  з   додержанням  норм матеріального і процесуального права,  судова колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає оскаржуване рішення без змін.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  308,  313,  314,  315,  317 ЦПК України,  колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.  Києва від 6 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  треті особи: Перша Київська державна нотаріальна контора,  Головне управління юстиції у м.  Києві - про усунення від права на спадкування - залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.