Справа № 22-4655/09 Головуючий в 1-ій інстанції - Кириленко Т.В.
Доповідач - Амелін В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2009 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Амеліна В.І.,
суддів: Українець Л. Д., Черненко В. А.,
при секретарі Денисенко КВ., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Святошинської районної в м. Києві ради, треті особи: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - про визнання права власності на самочинне будівництво;
та позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Святошинської районної у м. Києві ради, Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та збільшення частки власності, -
встановила :
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на самовільно збудовані прибудови до будинку АДРЕСА_1 посилаючись на те, що його батькам на праві власності належали 4/21 частини даного будинку. В 1976-1977 роках він проживав разом з батьками та прибудував до даного будинку кухню площею 8, 9 кв.м. , тамбур площею 3, 5 кв.м. , а також гараж площею 22, 6 кв.м. Наразі він став власником 2/21 частин будинку в порядку спадкування, тому просить визнати за ним право власності на зазначені прибудови.
ОСОБА_12 також звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на самовільно збудовані прибудови до будинку АДРЕСА_1 посилаючись на те, що йому на праві власності належить 2/21 частини будинку, яку він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_3 В період 1976-1977 років саме його батько за власні кошти прибудував до спірного будинку кухню площею 8, 9 кв.м. , тамбур площею 3, 5 кв.м. та гараж площею 22, 6 кв.м. Зазначене будівництво є самочинним, тому просить визнати право власності на нього. Також просить збільшити його частку в праві спільної часткової власності з урахуванням даних прибудов, пропорційно збільшення вартості майна, що є спільною частковою власністю.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 березня 2009 року позови задоволено частково та ухвалено:
Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 право власності в рівних частках за кожним на прибудови, а саме: кухню «а-1» площею 8, 9 кв.м. , тамбур «а-6» площею 3, 5 кв.м. , гараж Б площею 22, 6 кв.м. , самочинно прибудовані до будинку АДРЕСА_1
В іншій частині позовів відмовлено.
В апеляційній скаргах представники позивачів, посилаючись на те, що оскаржуване -
рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи, просять скасувати „ його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги їх довірителів та відмовити в задоволенні позову іншої сторони.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі в судовому засіданні частково довели ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та збільшення частки власності.
Суд першої інстанції в межах заявлених позивачами вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам та обґрунтовано частково задовольнив позови та визнав за позивачами право власності на спірне майно в рівних частках, спростувавши при цьому доводи позивачів про належність всіх самочинних прибудов одному з них, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляційних скаргах.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_5, суд першої інстанції, посилаючись на норми матеріального права та досліджені в судовому засіданні докази, виходив з того, що самочинне будівництво спірних прибудов до будинку АДРЕСА_1 (кухня, тамбур та гараж) здійснювалось в 1976-1977 роках власником будинку ОСОБА_13 В будівництві також приймали участь як позивач ОСОБА_3, так і батько позивача ОСОБА_12 - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Позивачі успадкували 4/21 частин будинку в рівних частках - по 2/21 частини кожний, а тому на підставі ч. 2 ст. 1225 ЦК України до них перейшло в рівних долях і право користування земельною ділянкою, на якій розміщені їх частки і на якій знаходяться самочинно збудовані приміщення.
Посилання позивача ОСОБА_12 на те, що користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 є лише він, оскільки ним сплачується земельний податок суд до уваги не прийняв, оскільки позивачі успадкували 4/21 частин будинку в рівних частках, у зв'язку з чим згідно ст. 1225 ЦК України до них обох перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщена дана частина будинку і яка необхідна для її обслуговування.
Судом не прийнято до уваги як доказ здійснення самочинного будівництва одноосібне позивачем ОСОБА_12 і надану ним постанову від 12.02.2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення за самовільне проведення будівельно-монтажних робіт по АДРЕСА_1 без ордера, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що будівництво спірних приміщень (кухні, тамбура та гаража), на які позивачі просять визнати право власності, було здійснене ще в 1976-1977 роках власником будинку ОСОБА_13 Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції. Доводи апеляційних скарг про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку.
Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія відхиляє апеляційні скаргі і залишає оскаржуване рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 березня 2009 року у справі
за позовом ОСОБА_3 до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Святошинської районної в м. Києві ради, треті особи: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - про визнання права власності на самочинне будівництво; позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Святошинської районної у м. Києві ради, Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та збільшення частки власності - залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Сулу України протягом двох місяців.