Справа № 22-2007/2009 рік

Головуючий у 1 інстанції Максимов М. Т.

Категорія 52

Доповідач Маширо О.П.

РІШЕННЯ

іменем україни

17 серпня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С. суддів Маширо О.П., Лук»янової С В. при секретарі ХачатрянА.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського суду м. Макіївки від 19 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Макіїввугілля» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

установив:

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 19 грудня 2008 року були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1: суд стягнув на його користь заборгованість по заробітній платі, а в іншій частині позову - про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовив.

Рішенням апеляційного суду від 25 березня 2009 року була задоволена апеляційна скарга позивача, частково скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове, яким ОСОБА_1 був поновлений на роботі, на його користь був стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральна шкода.

Стягуючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, апеляційний суд виходив з того, що позивач з часу незаконного звільнення з посади заступника начальника дільниці шахтного транспорту ніде не працював, ніяких даних щодо цього справа не містить.

Крім того, ані позивач, ані представники відповідача в апеляційному суді, а також у суді першої інстанції не надали ніяких доказів щодо того, що ОСОБА_1 після звільнення з посади був десь працевлаштований. Більш того, як пояснив представник відповідача, трудова книжка ОСОБА_1 весь час знаходилась у відділі кадрів шахти.

Однак ухвалою апеляційного суду від 22 червня 2009 року рішення апеляційного суду від 25 березня 2009 року було скасоване в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за нововиявленими обставинами.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу позивача в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід відхилити, позивачеві відмовити у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з таких підстав.

Як вбачається з наданих відповідачем довідок, після звільнення з шахти «Чайкіно» ОСОБА_1 з 9 по 10 січня 2008 року працював на шахті ім. Леніна ДП «Макіїввугілля», з 18 січня по 2 вересня 2008 року - у ВАТ «Надра Донбасу», з 24 листопада 2008 року по 30 березня 2009 року - на шахті «Калинівська-Східна» (а.с. 279-281).

У відповідності до роз»яснень, що містяться у п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року із подальшими змінами та доповненнями, при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи, який працівник мав в цей час.

З наданих сторонами довідок вбачається, що за період роботи на шахті ім. Леніна з 9 по 10 січня 2008 року заробітна плата ОСОБА_1 не нараховувалась (а.с. 286); за час роботи заступником начальника дільниці у ТОВ «Надра Донбасу» з 18 січня по 2 вересня 2008 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата у загальній сумі 29 189 грн. 32 коп. (а.с. 290); на шахті «Калинівська-Східна» з 24 листопада 2008 року по 30 березня 2009 року ОСОБА_1 була сплачена заробітна плата у загальній сумі 24 798 грн. 40 коп. (а.с. 289).

Таким чином, за час після незаконного звільнення 8 листопада 2007 року з посади заступника начальника дільниці шахтного транспорту шахти «Чайкіно» позивач ОСОБА_1 працював на інших роботах, де мав загальний заробіток у сумі 53 987 грн. 72 коп.

29 189, 32 грн. + 24 798, 40 грн. = 53 987 грн. 72 коп.

Натомість середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 44 825 грн. 88 коп.

128, 81 грн. х 348 дн. - 44 825 грн. 88 коп.

Оскільки середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу є меншим за його реальний дохід, отриманий після незаконного звільнення з роботи до дня поновлення на роботі, що підтверджено відповідними довідками з його місць роботи після звільнення, у задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 слід відмовити.

В іншій частині рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 19 грудня 2009 року було переглянуте апеляційним судом 25 березня 2009 року.

Керуючись ст. ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відхилити.

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.