Справа № 22ц-6149/09
Головуючий 1 -ї інстанції - Верескун Н. А.
Категорія – 51
Доповідач - Кондратьева О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 серпня 2009 р. м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючої - Кондратьєвої О.М., суддів - Азевича В.Б., Бабенка В.М., при секретарі - Петрушенко А.О., за участю - сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Курдюмівський завод кислототривких виробів» на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Курдюмівський завод кислототривких виробів» про стягнення моральної (немайнової) шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ВАТ «Курдюмівський завод кислототривких виробів» звернувся до Апеляційного суду Донецької області із апеляційною скаргою на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2009 p., яким позовні вимоги було задоволено частково: стягнуто з ВАТ на користь позивача у відшкодування моральної шкоди за несвоєчасну виплату заробітку 400 грн. Крім того, з відповідача стягнуті 51 грн. на користь держави судовий збір, 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник заводу просив скасувати зазначене рішення, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Апелянт зазначав, що заборгованості по заробітній платі за жовтень, листопад 2008 року не існувало, оскільки на час видачі заробітної плати позивач знаходився на лікарняному і його заробітна плата була депонована відповідно до п.2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 року. Але ж, за першою вимогою ОСОБА_2 заробітна плата була сплачена в строки встановлені діючим законодавством, тому не зрозуміло в чому виразилась моральна шкода, заподіяна позивачу діями відповідача.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, посилався на те, що ОСОБА_2 працював у відповідача з серпня 2002 року. З 6 жовтня 2008 року він знаходився у черговій відпустці, але за 3 дні до її початку гроші не отримав. Потім він знаходився на лікарняному до 29 листопада 2008 року, а тому заробітна плата повністю була сплачена тільки 10 грудня 2008 року. Враховуючи, що адміністрацією були порушені трудові права позивача, суд визнав за необхідне стягнути на його користь 400 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши судцю- доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд 1-ї інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційним судом встановлено, що судом при розгляді даної справи порушень зазначених норм припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 8 серпня 2002 року працював водієм транспортного цеху ВАТ «Курдюмівський завод кислототривких виробів».
Згідно наказу № 110-к від 02.09.2008 року (а.с. 48-49) ОСОБА_2 була надана чергова і додаткова відпустка з 2 вересня 2008 року до 2жовтня 2008року. З 6 жовтня 2008 року до 10 листопада 208 року ОСОБА_2 також находився у відпустці, згідно з наказом № 127/1-к від 3 жовтня 2008 р. (а.с, 47).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Між тим, в порушення вимог законодавства, ОСОБА_2 за 3 дні до початку відпустки не була виплачена заробітна плата, чого не заперечував в суді представник відповідача.
В період відпустки позивач знаходився на лікарняному і тільки після виходу на роботу 8 та 10 грудня 2008 року отримав заробітну плату, що вбачається з видаткових касових ордерів та платіжних відомостей (а.с. 27-30).
З урахуванням викладеного, на підставі ст. 237-1 КЗпП України, суд 1-ї інстанції дійшов обгрунтованого висновку про порушення відповідачем законних прав позивача на вільне розпорядження своєю заробітною платою, які призвели до моральних страждань останнього, який вимушений був відпочивати, не отримавши грошей для цього, що вимагало від ОСОБА_2 додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи тривалість та характер моральних страждань, засади розумності та справедливості, суд вірно стягнув на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 400 грн.
Таким чином, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги про відсутність заборгованості перед позивачем на день звільнення не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду і не стосуються заявлених позовних вимог щодо своєчасної виплати заробітної плати до початку відпустки.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Курдюмівський завод кислототривких виробів» відхилити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.