АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 11-433/2009

 Головуючий по 1 інстанції Русаков Г. С.

категорія ст. 186 ч.2 КК

Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справа х апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - Суходольського М. І. Суддів-Тапала Г. К., Поединка LA. за участю прокурора Свищ Л. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.05.2009 року, яким

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не одружений, не працюючий, проживаючий в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого, засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 залишена попередня- тримання під вартою, а початок строку відбування йому покарання визначено рахувати з 20.01.2009 року, тобто з моменту його затримання.

Вирішена доля судових витрат та речових доказів по справі, відповідно до положень ст. ст. 81, 91, 92 КПК України, -

встановила:

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він в перід грудня 2008 року - січня 2009 року скоїв ряд грабежів на території Канівського району Черкаської області, а саме в ніч з 12 на 13 грудня 2008 року відкрито викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 382, 5 грв., 12.01.2009 року відкрито викрав майно ОСОБА_4 на загальну суму 415 грв., 18.01.2009 року відкрито викрав майно ОСОБА_5 на загальну суму 677 грв.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності своєї вини у скоєенні зазначеної грабежів та правильності кваліфікації скоєного, посилаючись на обставини які на його думку пом’якшують покарання, зокрема щире каяття, активне сприяння слідству, відшкодування завданої шкоди, думку потерпілих які просили не позбавляти його волі, просить пом’якшити призначене йому покарання, застсувавши ст. ст. 69, 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, пояснення засудженого, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Так, висновок суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні ним грабежів при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і грунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, відповідно до положения ст. 299 КПК України, яким суд дав належну оцінку і які не оспорюються в апеляції. Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст. 186 ч.2 КК України вірно, а при призначенні йому покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, достатньо врахував ступінь тяжкості скоєнного ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу засудженого, характеризуючі його як особу, яка в силу ст. 89 КК України не судима, за місцем проживання характеризується негативно та з урахуванням обставин, які пом, якшують його покарання, а саме щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків, призначив ОСОБА_2 мінімальне покарання передбачене санкцією ч.2 ст. 186 КК України, але у вигляді реального позбавлення волі.

Враховуючи наведене, покарання, яке призначене ОСОБА_2, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому посилання засудженого щодо суворості призначеного йому покарання та необхідності призначення йому, більш м’якого покарання є безпідставними.

При таких обставинах, підстав для зміни чи скасування вироку не має. Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колепя суддів, -

ухвалила:

 Апеляцію засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2009 року відносно вказаного засудженого залишити без змін.