Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-230 2009 р.

 Головуючий у 1 інстанції Борисюк P.M.

Категорія ст. 1653 КК України

Доповідач Михайловський В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 серпня 2009 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Романова О.В.

суддів: Михайловського В.І.,

Ткача С. О.

з участю: прокурора Телечук Н.П.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора Новоград-Волинської міжрайонної прокуратури Житомирської області на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 липня 2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою відмовлено в задоволенні подання слідчого Новоград-Волинської міжрайонної прокуратури про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця і жителя АДРЕСА_1 громадянина України, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 289 ч.2, 186 ч.2 КК України.

Згідно змісту постанови суду, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 18 травня 2009 року біля 23і години він, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у стані алкогольного сп’яніння на околиці с. Майстрова Воля Новоград-Волинського району, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, наносячи чисельні удари по голові та тулубу таксиста ОСОБА_6, заволоділи відкрито автомобілем марки «Шевроле-Авео» державний номерний знак НОМЕР_1, який належав ПП ОСОБА_7 та яким керував ОСОБА_6 згідно трудового договору, а також мобільним телефоном ОСОБА_6

Згодом, під’їжджаючи на вказаному автомобілі до Новограда-Волинського помітили працівників ДПС, які намагалися затримати автомобіль «Шевроле-Авео». Продовжуючи рух на вказаному автомобілі у напрямку м. Києва на автодорозі Київ-Чоп, ОСОБА_3 з метою подолання заслону та втечі від працівників ДПС, умисно спрямував автомобіль марки «Шевроле-Авео» на службовий автомобіль ДПС ВАЗ-21099, здійснивши наїзд на сержанта міліції ОСОБА_8 та заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

ОСОБА_3 19 травня 2009 року було затримано за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 115 КПК України, 22 травня 2009 року йому було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 зкінчувався 19 липня 2009 року.

Обгрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на те, що в судовому засіданні захисником надані заяви власника автомомбіля ОСОБА_9 та надана розписка потерпілого ОСОБА_8 про відшкодування їм матеріальних збитків відповідно в розмірах 20.000 грн. та 10.000 доларів США. Враховуючи також відсутність даних, що обвинувачений може ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення подання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В апеляції Новоград-Волинський міжрайонний прокурор просить постанову суду від 17 липня 2009 року скасувати, продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 4 (чотирьох) місяців.

Обгрунтовуючи свою апеляцію, прокурор посилається на ті обставини, що судом не враховано те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки, активної ролі ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, який безпосередньо керував незаконно викраденим автомобілем, здійснив наїзд на працівника міліції. Зазначене дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_3 може ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини по справі.

Притягнутий до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за ст. ст. 289 ч.2, 348 КК України свою вину визнав частково та бажає уникнути від відповідності за вчинені злочини.

Заслухавши доповідача по справі, висновок прокурора, який підтримав подану апеляцію з наведених мотивів, обговоривши доводи апеляції, заслухавши ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту постанови від 17 липня 2009 року вбачається, що суд, обгрунтовуючи прийняте рішення, послався лише на ті обставини, що ОСОБА_3 відшкодував під час досудового слідства заподіяну шкоду на суми відповідно 20.000 грн. та 10.000 доларів США і, не зважаючи на те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад три роки, органом досудового слідства не надано доказів того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства і суду та перешкодити встановленню істини по справі.

Разом з тим, розглядаючи по суті подання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, суд першої інстанції недостатньо врахував фактичні обставини справи, тяжкість пред’явлених обвинувачень затриманій особі, характер злочинних дій, які фактично інкримінуються обвинуваченому, місце його проживання та інші обставини, передбачені вимогами ст. ст. 148, 150 КПК України.

Надані обвинуваченим ОСОБА_3 характеристика з ТОВ «Дедденс Агро», довідка з місця роботи та ксерокопія свідоцтва про шлюб, датовані відповідно 3.08. і 26.07.2009 року, апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки зазначені документи ні органам досудового слідства ні суду першої інстанції під час розгляду подання по суті не надавалися.

Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання від 17.07.2009 року (а.с. 8) матеріали кримінальної справи судом належним чином не вивчалися, а лише оглядалася кримінальна справа, що є неприпустимим та свідчить про неповноту дослідження всіх обставин даної справи.

Таким чином, з урахуванням того, що під час розгляду подання слідчого про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 судом першої інстанції недостатньо повно з’ясовані всі обставини справи, а рішення прийнято без належного врахування вимог ст. ст. 148, 150 КПК України та наданих матеріалів кримінальної справи, апеляційний суд, частково задовольняючи скаргу прокурора, скасовує постанову Новоград-Волинського районного суду від 17.07.2009 року, а справу направляє на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.

Під час повторного розгляду справи за вищевказаним поданням слідчого суду першої інстанції необхідно більш ретельно вивчити письмові матеріали справи, належним чином дослідити фактичні обставини, тяжкість пред’явленого ОСОБА_3 обвинувачення та з урахуванням вимог ст. ст. 148, 150, 1653 КПК України прийняти законне і обгрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1653, 150, 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляцію Новоград-Волинського міжрайонного прокурора задовольнити частково.

Постанову судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 липня 2009 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.