Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-219 2009 р.

Головуючий у 1 інстанції Зіневич І.В.

Категорія ст. 2368 КПК України Доповідач Михайловський В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 серпня 2009 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Романова О.В.

суддів: Михайловського В.І.,

Ткача С. О.з участю: прокурора Лимаря А.І.

законного представника ОСОБА_2

ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_4 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 9 липня 2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_4 на постанову в.о.прокурора Житомирського району від 6.02.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом невиконання службовими особами КП «Завод мінераловатних виробів» рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21.10.2008 року про поновлення на роботі ОСОБА_3 на посаді директора вказаного підприємства - за ч. 1 ст. 382 та привласнення службовими особами Житомирського обласного об’єднання по агропромисловому будівництву «Житомироблагропромбуд» статуту КП «Завод мінераловатних виробів» - за ч. 1 ст. 357 КК України.

Згідно змісту постанови суду та матеріалів справи, ОСОБА_4 звернувся з скаргою на постанову в.о.прокурора Житомирського району від 6.02.2008 року про порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 357 КК України, обгрунтовуючи скаргу тим, що постанова про порушення кримінальної справи винесена з порушенням ст. ст. 94, 98 КПК України, оскільки рішення суду про поновлення ОСОБА_5 на роботі на посаді директора було виконано та він був допущений до свого службового кабінету, де підписував відповідні документи.

Обгрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на те, що органи досудового слідства, вирішуючи питання про порушення кримінальної справи, дотрималися вимог ст. ст. 94, 98 КПК України. Кримінальна справа була порушена в.о.прокурора Житомирського району при наявності достатніх приводів і пістав, які безпосередньо вказували на вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 357 ч. 1, 382 ч. 1 КК України, а саме: заяви ОСОБА_3, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21.10.2009 року про поновлення ОСОБА_3 на посаді директора КП «Завод мінераловатних виробів», дані щодо невиконання зазначеного рішення та привласнення службовими особами Житомирського обласного об’єднання «Житомироблагропромбуд» статуту КП «Завод мінераловатних виробів», пояснення державного виконавця Корольовського відділу ДВС ОСОБА_6, державного реєстратора ОСОБА_7, дані офіційного подання в.о.начальника Корольовського відділу ДВС щодо невиконання зазначеного рішення суду та законних вимог державного виконавця, ухвала апеляційного суду Житомирської області від 15.01.2009 року про залишення без зміни рішення Корольовського районного суду від 21.10.2008 року про поновлення на роботі ОСОБА_3 на посаді директора КП «Завод мінераловатних виробів», виявлення факту привласнення службовими особами обласного об’єднання «Житомироблагропромбуд» статуту КП «Завод мінераловатних виробів».

Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що постанова про порушення кримінальної справи від 6.02.2009 року прийнята компетентною особою - в.о. прокурора Житомирського району.

В апеляції ОСОБА_4 просить скасувати постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 9 липня 2009 року, задовольнити його скаргу на постанову в.о.прокурора Житомирського району від 6 лютого 2009 року та скасувати зазначену постанову про порушення кримінальної справи, відмовивши в порушенні кримінальної справи.

В обгрунтування апеляції ОСОБА_4 посилається на ті обставини, що постанова Богунського районного суду від 9.07.2009 року є необгрунтованою і незаконною, оскільки не наведено обгрунтування такого висновку щодо наявності достатніх підстав та даних про наявність ознак злочину, не надано належної оцінки обставинам, які свідчать про відсутність в діях службових осіб КП «Завод мінераловатних виробів» та об’єднання «Житомироблагропромбуд» ознак злочину та події злочину.

На думку апелянта, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 2.10.2008 року про поновлення на роботі ОСОБА_3 було фактично виконане, оскільки він виконував свої службові обов’язки.

Зазначені обставини підтверджуються закінченим виконавчим провадженням, яке було з копією постанови повернуто Корольовському районному суду м. Житомира. Відновлення ж виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення суду є незаконним як є й незаконним примусове виконання вищевказаного рішення про поновлення на роботі ОСОБА_5

Прокурором, як вважає скаржник ОСОБА_4, було безпідставно порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 357 КК України, реальне місце перебування статутних документів КП «Завод мінераловатних виробів» та реальний статус ОСОБА_5 на момент вимоги про передачу йому печатки та статуту.

Оскільки кримінальну справу було порушено без достатніх приводів і підстав та враховуючи недотримання прокурором вимог ст. ст. 94, 98 Кримінально-процесуального Кодексу України, то постанова про порушення кримінальної справи, на думку апелянта, повинна бути скасована, а також повинна бути скасована постанова Богунського районного суду м. Житомира від 9 липня 2009 року.

Заслухавши доповідача по справі, висновок прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції ОСОБА_4, ОСОБА_3 та його законного представника ОСОБА_2, які також заперечували проти задоволення апеляції, посилаючись на те, що вона подана з надуманих мотивів, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

З матеріалів справи вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_5 про вчинення злочину на ім’я прокурора Житомирської області, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21.10.2008 року про поновлення ОСОБА_5 на роботі, письмові дані державної виконавчої служби про невиконання зазначеного рішення суду та дані щодо заволодіння статутом КП «Завод мінераловатних виробів» посадовими особами іншого підприємства.

Належним чином дослідивши зазначені приводи і підстави, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про дотримання виконуючим обов’язки прокурора Житомирського району вимог ст. 94 КПК України під час вирішення питання можливості порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 357 ч. 1, 382 ч. 1 КК України.

Законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи від 6.02.2009 року в.о.прокурора Житомирського району будь-яких сумнівів не викликає.

З наданих письмових матеріалів справи також вбачається, що постанова про порушення кримінальної справи винесена компетентною особою, оскільки такі дії виконуючий обов’язки прокурора Житомирського району виконував за дорученням першого заступника прокурора Житомирської області в порядку ст. 97 КПК України.

Апеляційний суд не погоджується, приймаючи до уваги вищенаведене, з доводами ОСОБА_4 про те, що прокурором були порушені вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, а прийняте рішення грунтується на голослівних твердженнях, без будь-якої перевірки, оскільки, як вбачається з досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінальної справи, така перевірка з витребуванням необхідних даних проводилася, а органи досудового слідства і в даний час продовжують збір та дослідження всіх необхідних доказів для повного та всебічного розслідування вказаної справи.

Є також необгрунтованими посилання апелянта на те, що вина певних посадових осіб не знайшла свого підтвердження у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 357 ч. 1, 382 ч. 1 КК України, а також на наявність доказів, які спростовують факт вчинення взагалі таких злочинів, оскільки такі питання можуть бути предметом дослідження тільки під час розгляду справи по суті. При цьому будь-яка зацікавлена особа не позбавлена права надавати органам досудового слідства і прокурору будь-які докази, які спростовують її причетність до вчинення інкримінованого злочину як на протязі всього часу розслідування кримінальної справи так і під час проведення судового слідства, у разі розгляду справи по суті безпосередньо судом.

У цьому зв’язку, у відповідності до вимог ст. 2368 КПК України, суд першої інстанції, розглядаючи скаргу на вищевказану постанову прокурора від 6.02.2009 року, на даний стадії кримінального процесу не вправі вирішувати заздалегідь питання доведеності вини певних осіб у вчиненні злочинів, кваліфікації їх дій, наявності чи відсутності складу злочину, достатності зібраних доказів по справі.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, апеляційний суд не вбачає будь-яких підстав для скасування постанови Богунського районного суду м. Житомира від 9 липня 2009 року, задоволення скарги ОСОБА_4 на постанову виконуючого обов’язки прокурора Житомирського району від 6 лютого 2009 року та скасування зазначеної постанови.

Керуючись ст. ст. 2368, 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляцію ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 9 липня 2009 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_4 на постанову виконуючого обов’язки прокурора Житомирського району від 6 липня 2009 року про порушення кримінальної справи - без зміни.