АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 1843 / 2009 р.

 Категорія: 45

 Головуючий у суді 1 інстанції: Грабік В. В.

Доповідач у апеляційному суді: Колос С. С.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2009 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Колоса С. С Суддів: Іващука В. А., Вавшка В. С При секретарі с / з: Ставнійчук С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Вінницької міської ради, виконкому Вінницької міської ради про визнання частково недійсним рішення виконкому Вінницької міської ради та державного акту про право власності на земельну ділянку, встановлення порядку користування земельною ділянкою за апеляційної скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниця від 11 червня 2009 року, -

установила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниця від 11 червня 2009 року в зазначеному позові відмовлено.

Своє рішення суд мотивував тим, що правових підстав для задоволення позову не має. Крім того позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду за захистом свого порушеного права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на недотримання норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В запереченнях ОСОБА_5 просить скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_4 та його представника, які просять рішення скасувати з підстав зазначених у скарзі, ОСОБА_5, яка просить рішення залишити без змін, а скаргу залишити без задоволення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в позові, судом першої інстанції дано належну оцінку зібраним по справі доказам.

В рішенні обгрунтовано зазначено, що хоча спірна земельна ділянка була надана у власність в період перебування у шлюбі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, однак не є спільною власністю подружжя, так як надана в порядку безоплатної передачі виконкомом Вінницької міської ради, тобто в порядку приватизації. В даному випадку земля є особистою власністю ОСОБА_5. Позивачем та його представником не надано необхідних доказів в обгрунтування підстав для визнання частково недійсними рішення виконкому Вінницької міської ради № 1669 від 26 грудня 1998 року та державного акту на землю від 27 січня 2004 року.

Безпідставні вимоги щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, так як їх можуть пред"являти лише співвласники чи співкористувачі. З справи вбачається, що позивач співвласником чи співкористувачем спірної земельної ділянки не являється.

Відповідно до ст. 303 ч. 1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В апеляційній сказі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий судовий розгляд.

Статтею 311 ч. 1 ЦПК України визначено виключний перелік підстав направлення справи на новий судовий розгляд. Позивачем та його представником в судовому засіданні не надано доказів на підтвердження зазначених у законі підстав.

Зі змісту позовної вимоги вбачається, що ОСОБА_4 ставив питання про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1669 від 26 грудня 1998 року, державного акту про право власності на земельну ділянку, встановлення порядку користування земельною ділянкою. Вимоги про визнання права власності на земельну ділянку не ставив, а тому з мотивувальної частини рішення суду слід виключити, як не обгрунтовану, вказівку про те, що правові підстави для застосування при вирішенні даного спору положень ст. 377 ЦК України відсутні. В той же час зі змісту зазначеної норми вбачається, що право на земельну ділянку може переходити не лише по договору, а й з інших підстав, які грунтуються на законі.

Роз’яснити позивачу, що він вправі звернутись до суду з позовом відповідно до вимог ч. 1 абз. 2 ст. 377 ЦК України, а саме про визнання права власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для його обслуговування.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниця від 11 червня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом двох місяців з дня проголошення на ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України.