АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа№ 22ц- 4885 – 09 Категорія ЦПК 47

Головуючий у першій інстанції Мірошніченко Л.Є.

Доповідач Новодворська О.І.

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Новодворської О.І. суддів Сукманової Н.В., Кіянової С. В. при секретарі Поправка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 07 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням районного суду м. Донецька від 2008 року 07 квітня 2009 року Слов’янським міськрайонним судом Донецької області був задоволений позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, шлюб між подружжям розірваний при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнуто державне мито на користь держави по 15 грн. з ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено проживати з матір’ю ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушені норми матеріального та процесуального права не ураховані інтереси її та їх неповнолітнього сина, безпідставно зроблений висновок про припинення шлюбних відносин з липня 2008 року.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів цивільної справи убачається, що у січні 2009 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд із даним позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, підтримавши свої позовні вимоги в судовому засіданні, посилаючись на те, що з 17 липня 2003 року вони перебувають з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З липня 2008 року вони припинили шлюбні стосунки у зв’язку з тим, що між нимистали виникати сварки, що привело до віжчудження, втрати почуття любові та довіри одиндо одного.

На час звернення до суду він проживає з іншою жінкою, тому вважає, що подальше збереження сім’ї неможливе.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала, зазначила, що вона не бажає мешкати з позивачем однією родиною, шлюб їх зберегти не можливо але до тих пір, поки не буде винесене рішення про розподіл майна, вона на розірвання шлюбу не погоджується.

У судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб, що був зареєстрований 17 липня 2003 року Слов’янським міськвідділом реєстрації актів громадянського стану Донецького облуправління юстиції, актовий запис № 301 (а.с. 4)

В період спільного життя у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5), який проживає з матір’ю.

Сторони припинили фактичні шлюбні відносини з тієї причини, що між ними зникли щирість та взаєморозуміння, натомість з’явилися відчуженість та психологічна несумісність. Крім того, позивач проживає однією сім’єю з іншою жінкою.

Спору щодо місця проживання дитини сторони не мають.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд обгрунтовано, враховуючи ступінь конфліктних відносин та причини припинення шлюбних відносин, дійшов висновку про те, що примирення між сторонами не можливо.

Судом надавався сторонам строк для примирення, але це не дало позитивного результату.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як убачається з матеріалів справи, в мотивувальній частині рішення судом зроблено висновок про припинення сторонами шлюбних відносин з липня 2008 року, незважаючи на те, що обставини що до часу припинення сторонами шлюбних відносин судом не з’ясовувалися. З урахуванням цього, даний висновок суду з мотивувальної частини рішення слід виключити.

В іншій частині судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов’язкового їх скасування.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 309, ст., ст. 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 07 квітня 2009 року змінити. Виключити з мотивувальної частини рішення висновок про припинення сторонами шлюбних відносин з липня 2008 року.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сипи