Справа - № 4309/09 Головуючий в 1-й інстанції - Скрипник К.О.,
Категорія -53 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Петренко І.О.,
суддів Сіромашенко Н. В., Козлова С.П.,
при секретарі Шило С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Придніпровське управління будівництва» про стягнення заробітної плати, компенсації, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2009 року вищевказаний позов був задоволений частково; стягнуто з ВАТ «Придніпровське управління будівництва на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 869 грн. 48 коп., суму компенсації за невикористану відпустку у розмірі 767 грн. 44 коп., вихідні допомогу в розмірі 1074 грн. 23 коп., а всього 2711 грн. 15 коп., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про задоволення позовних вимог також в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі пО'день ухвалення рішення та моральної шкоди.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Судом 1-ї інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом №83-к від 15 грудня 2006 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ВАТ «Придніпровське управління будівництва» на посаду юрисконсульта. Згідно наказу №35-к від 11 вересня 2008 року позивач був звільнений з посади юрисконсульта у зв'язку зі скороченням чисельності та штату робітників за п.1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку у відповідності до ст. 44 КЗпП України.
Згідно довідки ВАТ «Придніпровське управління будівництва» середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складала 1074 грн. 23 коп., яка повинна була йому сплачена як вихідна допомога при звільненні, однак, сплачена не була.
Встановлено, що відповідач має заборгованість перед ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати за серпень 2008 року в сумі 869 грн. 48 коп.
Окрім того, ОСОБА_1 не була використана відпустка за період його роботи 2007-2008 p.p., у зв'язку з чим сума невиплаченої йому при звільненні компенсації за невикористані відпустки складає 767 грн. 44 коп.
Апеляційний суд вважає, що виходячи із положень ст. ст. 44, 83, 94, 115, 116, 233 КЗпП України, а також фактично встановлених обставин, в тому числі тих, що
ОСОБА_1 був звільнений 11 вересня 2008 року, трудову книжку отримав 23 вересня 2008 року, а за захистом порушеного права звернувся до суду тільки 18 лютого 2009 року і при цьому не звертався до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку, суд 1-ї інстанції прийшов до правильного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, суми компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги та відмови в стягненні середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по заробітній платі і моральної шкоди .
Ст. 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи апеляційної скарги про неправильність рішення суду безпідставні, суперечать встановленим обставинам справи та вимогам закону.
Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1 -ї інстанції є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.