Справа № 366/2330/17

Провадження №1-кп/367/293/2021

УХВАЛА

Іменем України

09 серпня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді: Шестопалової Я.В.,

при секретарі: Будинкевич Ю.А.,

за участю:

прокурора: Клименко К.В.,

захисника: Працюка В.Л.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12017110180000002 від 01.01.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні захисник Працюк В.Л. заявив суду клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який у виді домашнього арешту. Зазначив, що обвинувачений має можливість проживати в Київській області за місцем своєї реєстрації, де також, проживає його бабуся, відсутні ризики на які посилався прокурор у своїх клопотаннях про продовження строку тримання під вартою. Крім того, захисник зазначив, що максимальна міра покарання, з врахуванням положень ст. 69-1 КК України, яка може бути призначена його підзахисному, у разі визнання винуватим, може бути 8 років, оскільки обвинувачений вину в інкримінованих йому злочинах визнає в повному обсязі, щиро кається у вчиненому та самостійно з`явився до правоохоронних органів з зізнанням. Таким чином, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_1 , перебуваючи під вартою з 06.06.2017 року, вже відбув максимальну міру покарання, яку суд може призначити.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника просив замінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

В судовому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення клопотання захисника та заявив суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, а також наявність ризиків, у зв`язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Заслухавши клопотання захисника та прокурора, думки учасників розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 06.06.2017 року ОСОБА_1 фактично був затриманий 06.06.2017 року, за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 перебуває під вартою з 06.06.2017 року по 09.08.2021 року, тобто 4 роки 2 місяці 3 дні.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в ред. Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року) зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув`язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.

У разі якщо до винесення вироку строк попереднього ув`язнення, відбутий особою, перевищуватиме співвідношення, визначене абзацом першим цієї частини, максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений Особливою частиною цього Кодексу для злочину (злочинів), у якому (яких) підозрюється така особа, така особа має бути негайно звільнена судом з-під варти за ініціативою суду або за ініціативою особи, яка звільняється, або її захисника (законного представника) чи прокурора. Таке звільнення допускається на стадії судового розгляду кримінального провадження і на стадії досудового розслідування такого кримінального провадження.

Так, санкція найбільш тяжкого злочину, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1 , передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, передбачає основне покарання у виді 12 років позбавлення волі.

Разом із тим, відповідно до ст. 69-1 КК України, за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Так, відповідно до обвинувального акту обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання ОСОБА_1 під час досудового розслідування не встановлено.

Разом із тим, під час судового розгляду, судом встановлено, що обвинувачений вину у злочинах, в яких його обвинувачують, визнає в повному обсязі, та щиро кається в цьому. Крім того, в матеріалах кримінального провадження (т. 2 а.с. 194) міститься Заява (з`явлення із зізнанням) ОСОБА_1 на ім`я начальника Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУНП в Київській області від 01.06.2017 року.

Таким чином, суд погоджується із доводами сторони захисту, що максимально можливе покарання, призначене ОСОБА_1 може бути у виді позбавлення волі строком 8 років.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вислухавши думки учасників розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, з огляду на те, що станом на 09.08.2021 року, строк попереднього ув`язнення, відбутий обвинуваченим ОСОБА_1 , з врахуванням вимог ст. 72 КК України (в ред. Закону № 838-VIII від 26.11.2015р.), перевищує максимально можливий строк позбавлення волі, який можливо призначити останньому, тому він має бути негайно звільнений судом з-під варти, однак, суд вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого залишилися у кримінальному провадженні, є запобіжний захід у виді домашнього арешту.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на більш м`який - у виді домашнього арешту із покладанням на обвинуваченого обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки такий вид запобіжного заходу буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181-184, 193-203, 331, 369-372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області Клименко К.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - залишити без задоволення.

Клопотання захисника Працюка В.Л. та обвинуваченого ОСОБА_1 про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.

Змінити запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 , у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 (шістдесят) днів за адресою: АДРЕСА_1 .

Звільнити з під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, негайно.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 :

- цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу на це суду або прокурора;

- утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками по даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області свій паспорт для виїзду за кордон;

- з`являтись до суду на першу вимогу.

Зобов`язати працівників відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області поставити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на облік за місцем домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , та повідомити про це суд.

Початок строку дії ухвали суду про запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, обчислювати з 09.08.2021 року до 07.10.2021 року, включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, використовувати електронні засоби контролю.

Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та проголошено 11 серпня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Я.В. Шестопалова