АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-3152-09

Головуючий у першій інстанції Діденко С.О.

Доповідач Новодворська О.І.

Категорія : 45

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Новодворської О.І.

суддів Сукманової Н.В., Кіянової С. В.

при секретарі Богданові Д.І. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2008 року за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» до ОСОБА_1 про визнання незаконними дій відповідача та примушення виконання умов договору, за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» про захист права власності, відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу. -

встановила:

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2008 року в позовних вимогах Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» до ОСОБА_1 про визнання незаконними дій відповідача та примушення виконання умов договору відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» про захист права власності, відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу задоволений.

Суд визнав дії Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю ( далі СТОВ ) «Святогорівське» щодо утримання земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 та вчинення перешкод щодо вільного користування нею незаконними. Зобов’язав СТОВ «Святогорівське» звільнити земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акту від 18.08.2008 року та не перешкоджати ОСОБА_1 користуватися належною їй земельною ділянкою. Крім того, стягнуто з СТОВ «Святогорівське» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 7.50 грн.. та витрати на правову допомогу в розмірі 200 грн.

Судом встановлено, що 3 січня 2006 року укладено договір оренди земельної частки (паю), затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 між ОСОБА_1 та СТОВ «Святогорівське» Добропільського району Донецької області терміном з 03.01.2006 року по 31 грудня 2010 року.

Згідно розпорядження Добропільської райдержадміністрації № 362 від 18 серпня 2008 року ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку в натурі та видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6, 7213 га.

В апеляційній скарзі СТОВ «Святогорівське» просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги СТОВ «Святогорівське», відмовити в позові ОСОБА_1 оскільки договір оренди, який діє до 31 грудня 2010 року, в зв’язку з отриманням земельної ділянки в натурі повинен бути переукладеним.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до розділу ЇХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку ( пай), які на підставі сертифікатів уклали договори оренди земельної частки ( паю) після виділення в натурі земельних ділянок на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку переукладають договір відповідно до державного акта на тих самих умовах, що і раніше укладений.

Договір може бути змінений за угодою сторін або припинений у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки ( паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5. зобов’язання сторін за договором оренди земельної частки ( паю) можуть бути припинені після одержання державного акта на право приватної власності на землю і виділення земельної ділянки в натурі. При відмові орендаря розірвані цей договір із зазначених підстав та припинити користування земельною ділянкою право власності власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в законному порядку.

Цей висновок узгоджується з п. 17 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, відповідно до якого сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної ділянки ( паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку ( пай) є дійсними до виділення власника земельних часток (паїв) у натурі земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.

З огляду на зазначене, з часу отримання позивачем державного акту на право приватної власності на землю він набув статусу власника конкретної земельної ділянки, тобто змінився як предмет оренди, так і статус орендодавця, а сертифікат, на підставі якого укладено договір оренди, утратив чинність, у зв’язку з чим суд дійшов правильного висновку про те, що договір оренди земельної частки ( паю) від 3 січня 2006 року слід вважати припиненим, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Положення п.8 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України та розділу ЇХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов’язок на переукладення договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст..6, ч. 3 ст. 203, ст.. ст. 316, 317, 319, 321. 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його при наявності вільного волевиявлення особи; непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.

За таких обставин рішення суду є законним і обгрунтованим. Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов’язкового їх скасування.

Керуючись ст., ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.