АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа -№ 22ц-3569-09

Категорія ЦПК: 26

Головуючий у першій інстанції Супрув М. Ю.

Доповідач Новодворська О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Новодворської О.І. суддів Сукманової Н.В., Кіянової С. В. при секретарі Приходько В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 лютого 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Гірницьким районним судом м. Макіївки Донецької області 23 лютого 2009 року ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 12000 грн.

На дане рішення відповідачем - Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області подана апеляційна скарга, в який він просить скасувати рішення та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушені норми матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів цивільної справи убачається, що у серпні 2008 року позивач звернувся в суд з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м. Макіївки про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з 1974 року він працював на підприємствах вугільної промисловості. 13 квітня 2002 року під час виконання своїх трудових обов’язків на ДВАТ „ Шахта Калинівська - Східна" з ним трапився нещасний випадок, в результаті якого, він отримав закритий перелом 5, 6, 7 ребер справа. З 20.08.2002 року йому була встановлена 15- відсоткова втрата професійної працездатності.

Крім того, у зв"язку з роботою зі шкідливими виробничими факторами в нього були виявлені професійні захворювання у вигляді антрако - селикатозу, інтерстиціальної форми, легеневої недостатності 1-2 стадії. Враховуючи це, 22 травня 2005 року висновком МСЕК йому в сукупності встановлена 40- відсоткова втрата професійної працездатності безстроково. Оскільки погіршився його стан здоров"я, він був змушений звільнитися з роботи. В результаті отримання травми та професіонального захворювання, він відчуває моральні страждання, які виразились в тому, що із-за незадовільного стану здоров"я він постійно змушений звертатися в медичні заклади, відчуває постійні болі у грудях, в нього з’явились задишка та кашель, він почуває себе неповноцінним, не може реалізовувати свої звички, а саме займатися спортом, здійснювати фізичні навантаження, у нього порушився сон, зник апетит, він не може в повному обсязі забезпечувати себе та свою сім"ю, не може купувати продукти харчування та одяг, оскільки значну частину грошей він витрачає на лікування. Крім того, в нього порушились нормальні стосунки та відношення з близькими людьми, так як часто знаходиться у депресивному стані, відчуває збудженість та незадоволеність життям. Просив стягнути у відшкодування моральної шкоди 42.000, 00 грн.

Представник позивача ОСОБА_5, в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3

Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м. Макіївки не визнав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що положення ст. ст. 21. 28. 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Закону України N 717-У ( 717-16 ) від 23.02.2007року, передбачали обов’язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

Відповідно до ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 цього Закону, право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Позивач є застрахованою особою, яка втратила професійну працездатність та на підставі ст., ст. 28, 34 Закону має право на відшкодування шкоди, у тому числі і моральної.

Пошкодженням здоров’я позивача, яке виникло у період виконання ним своїх трудових обов’язків, заподіяна моральна шкода, яка має свій вираз у фізичних стражданнях та емоційних переживаннях. Позивач вважає себе неповноцінною людиною, не може займатися тими заняттями, якими бажає, порушені його нормальні життєві зв’язки через неможливість продовження активного громадського життя. Після одержаного захворювання позивач залишився без засобів до існування, не в змозі забезпечувати свою сім’ю, виконувати необхідну роботу по господарству, що зводить його до моральних та душевних страждань.

Постановами відповідача позивачеві призначені одноразова допомога та щомісячні страхові виплати, які постійно перераховуються і щомісячно виплачуються позивачеві.

Згідно до роз’яснень, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справа х про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року ( із подальшими змінами) розмір моральної ( немайнової ) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Стягуючи на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 12000 грн., суд навів у рішенні мотиви, згідно з якими він дійшов до висновку про саме таку суму відшкодування моральної шкоди. Урахував те, що позивач у зв’язку із травмою та профзахворюванням вважає себе неповноцінною людиною, не може займатися тими заняттями, якими бажає, порушені його нормальні життєві зв’язки через неможливість продовження активного громадського життя. Позивач не в змозі забезпечувати свою сім’ю, виконувати необхідну роботу по господарству, що приводить до моральних та душевних страждань.

Доводи скарги про те, що дію положень ст. 34 Закону призупинено Законом України „ Про державний бюджет на 2008 рік " не можна взяти до уваги у зв’язку з тим, що Фонд соціального страхування не є державною організацію, всі виплати проводить за рахунок надходжень підприємств, установ та організацій. Крім того, стійку втрату працездатності у позивача вперше встановлено у 2002 та у 2005 році, внесеними змінами погіршені права позивача, у зв’язку з цим Закон не має зворотної сили.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, також, не спростовують висновків суду.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов’язкового їх скасування.

Керуючись ст., ст. 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області відхилити.

Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 лютого 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.