Справа №10-184/10                                 Головуючий у І інстанції Барчук В.М.

Категорія: запобіжний захід                             Доповідач Філюк П.Т.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                         15 червня 2010 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області у складі:    

головуючого – судді     Філюка П.Т.,

суддів –             Пазюка О.С., Бешти Г.Б.,

при секретарі -         Антонюк О.В.

з участю прокурора –     Дунця С.П.,    

обвинуваченого –         ОСОБА_1,

захисника –             ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку апеляцію захисника ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду від 10 червня 2010 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Межисить, Ратнівського району, з вищою освітою, проживаючого АДРЕСА_1, одруженого, працюючого директором СГПП «Прогрес», не судимого,

В С Т А Н О В И Л А :

    Постановою Луцького міськрайонного суду від 10 червня 2010 року задоволено подання слідчого прокуратури Волинської області, змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту строком до двох місяців щодо ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 205, ч. 2, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209  КК України.

В апеляції на постанову суду захисник обвинуваченого зазначає, що наведені в ній висновки про те, що ОСОБА_1 перешкоджатиме встановленню істини по справі та намагається чинити тиск на свідків, є безпідставними та необґрунтованими, в рішенні суду відсутні посилання на наявність будь-яких заяв свідків щодо вчинення на них тиску з боку обвинуваченого. Крім того, судом не враховано, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем роботи, на утриманні має неповнолітню дочку та малолітнього сина, надає матеріальну допомогу батькам похилого віку, які знаходяться на стаціонарному лікуванні, його дружина, а також і він сам, хворіють. Також судом не було взято до уваги, що за сумлінну працю ОСОБА_1 нагороджений численними грамотами, нагородами та відзнаками. Поза увагою суду залишилося подане до суду і підписане жителями різних сільських громад та колективів Ратнівського району, працівниками СГПП «Прогрес» клопотання з проханням відмовити у задоволенні подання слідчого прокуратури. Захисник вважає, що обранням настільки суворого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 суд першої інстанції позбавив  підприємство керівника строком на два місяці. Оскільки жодних підстав вважати, що ОСОБА_1 перешкоджатиме встановленню істини по справі, а тим більше продовжуватиме злочинну діяльність, немає, захисник просить постанову суду скасувати.

Заслухавши доповідача, який виклав суть постанови та доводи апеляції, обвинуваченого та його захисника, які просили апеляцію задовольнити, прокурора, який заперечив доводи апеляції, слідчого, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом і обирається лише за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і його належної поведінки, коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до ст. 150 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, та інші обставини, що її характеризують.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що постановою Луцького міськрайонного суду від 19 лютого 2010 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду від 01 березня 2010 року, відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

10 червня 2010 року старший слідчий прокуратури Волинської області ОСОБА_3 звернувся в суд з поданням про зміну відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перешкоджає встановленню істини у справі шляхом впливу на свідків, а також буде продовжувати злочинну діяльність.

Змінюючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту, суд першої інстанції мотивував прийняте рішення тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, перешкоджає встановленню істини по справі, намагається чинити тиск на свідків, може продовжувати злочинну діяльність.

Разом з тим, такий висновок суд зробив без належної перевірки доводів подання, про що свідчить протокол судового засідання та зміст постанови суду.

Конкретних даних, які б свідчили про те, що обвинувачений ОСОБА_1  перешкоджає встановленню істини по справі та чинить тиск на свідків і може продовжити злочину діяльність ні слідчим, ні прокурором, суду надано не було і в матеріалах справи такі дані відсутні.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, в тому числі, особливо тяжких. Однак він  раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, хворіє, на утриманні має малолітнього сина, неповнолітню дочку, батьків похилого віку, які хворіють, також хвора його дружина.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 на виклики слідчого з’являється, умов підписки про невиїзд не порушує.

Тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, не є безумовною підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

За таких обставин суд першої інстанції без достатніх на це підстав прийшов до висновку про необхідність зміни щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту.

Колегія суддів підстав для зміни запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту щодо ОСОБА_1 не вбачає, тому постанову суду слід скасувати.

Оскільки постановою Луцького міськрайонного суду від 19 лютого 2010 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, то підстав повторно обирати даний запобіжний захід немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.362, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Луцького міськрайонного суду від 10 червня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти у залі судового засідання негайно.

Головуючий         (підпис)                         П.Т.Філюк

Судді             (підписи)                         О.С.Пазюк

                                        Г.Б.Бешта    

Оригіналу відповідає:

Голова апеляційного суду

Волинської області                                 П.Т.Філюк