УХВАЛА

іменем України

10 червня 2010 року                                                                  м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Демченка С.М., Кондора Р.Ю., при секретарі Молнар Е.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Іршавського району на ухвалу Іршавського районного суду від 11 травня 2010 року по справі за позовом прокурора Іршавського району в інтересах держави в особі Вільхівської сільської ради до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и л а :

Прокурор Іршавського району (далі – прокурор) оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Іршавського районного суду від 11 травня 2010 року, якою залишено без розгляду його позовну заяву  в інтересах держави в особі Вільхівської сільської ради.

    В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на  неправильне застосування і порушення судом норм матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування  ухвали місцевого суду та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

    Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Залишаючи позов прокурора без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що прокурор, подавши до суду зазначений позов від імені заінтересованої особи, не має повноважень на ведення справи.

Проте з таким висновком суду погодитися неможна.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках , визначених законом.

Такі випадки передбачені , зокрема, ст. ст. 20, 33, 361 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 45 ЦПК України, відповідно до якої прокурор може звернутися до суду із заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина або держави і може здійснювати представництво на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду від 08.04.99 №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією повноваження , вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави, з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв’язку з чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено  обов’язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст. ст. 6,7,13,та 143 Конституції може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади .

Пред’являючи позов в інтересах держави в особі зазначеної ради як органу місцевого самоврядування, якому державою делеговані повноваження в галузі земельних відносин, прокурор виходив з того, що його позов спрямований на захист інтересів держави, оскільки відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством України, яка перебуває під особливою охороною держави, а тому її використання на шкоду правам і свободам громадян, у тому числі територіальної громади, суперечить інтересам держави.

 Оскільки прокурор звернувся до суду в межах наданих йому ст. 121 Конституції, ст. 45 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про прокуратуру» повноважень і мотивував підстави представництва, висновок суду першої інстанції про відсутність у нього належних повноважень не ґрунтується на законі.

За таких обставин, відповідно до п.3 ст. 312 ЦПК України, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

    у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу прокурора Іршавського району задовольнити.

Ухвалу Іршавського районного суду від 11 травня 2010 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак  може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

    Судді: