КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів Костенка А.М., Кізюн О.Ю.
при секретарі Товкан І.І.
з участю сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-915 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Білогірського районного суду від 01 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача – приватного нотаріуса Білогірського районного нотаріального округу Разумей Лариси Олександрівни про визнання договору дарування удаваним та визнання майна спільною сумісною власністю.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
27.10.2009 року ОСОБА_6 звернувся в суд. Він вказав, що з 12.08.1993 року перебував у шлюбі з ОСОБА_3 В 1999 році він продав ОСОБА_7 належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1. А в 2001 році вони вирішили придбати будинок в смт. Білогір”я. На кошти, які він отримав від продажу квартири та на спільні кошти вони придбали будинок АДРЕСА_2. Оформлення будинку проводила дружина – відповідачка по справі 21.10.2009 року шлюб між ними розірвано. Коли постало питання про розподіл спільного майна він виявив, що 27 грудня 2001 року був укладений не договір купівлі-продажу будинку, а договір дарування на користь відповідачки. В зв’язку з цим, позивач просив визнати договір дарування будинку з названими будівлями й земельною ділянкою удаваним і визнати будинок АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя.
Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 01 лютого 2010 року в позові відмовлено в зв’язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
Не погоджуючись з рішенням суду представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Він просить поновити пропущений строк позовної давності, оскільки він, на його думку, пропущений з поважних причин, скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким задоволити позов. Позивач посилається на не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи і порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апелянт вказує, що покази сторін і свідків, на які посилається суд у рішенні, перекручені і не відповідають звукозапису процесу. Він стверджує, що ОСОБА_6 пояснив в судовому засіданні про те, що не знав про укладення дружиною не договору купівлі-продажу, а договору дарування. Так само спотворені або не
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Герасимчук Н.П. Справа № 22ц-915
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 19,21
повно відображені і покази нотаріуса Разумей Л.О., свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10. Апелянт також вказує, що справа розглянута у відсутності ОСОБА_4 однак, суд не прийняв до уваги розписку ОСОБА_4 про отримання грошей за будинок, посилаючись лише на пояснення ОСОБА_3.
Безпідставним вважає апелянт і застосування судом строку позовної давності, оскільки його довіритель взнав про оформлення договору дарування лише після розірвання шлюбу в 2009 році.
Колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Як видно з матеріалів справи, суд обґрунтовано притягнув до участі в справі в якості відповідача колишнього власника спірного будинку ОСОБА_4, який є стороною оспорюваного правочину – дарувальником.
Разом з тим, суд розглянув справу у відсутності ОСОБА_4, хоча його участь в даній справі є обов’язковою з огляду на пред’явлену позивачем розписку від імені ОСОБА_4, яка свідчить про отримання ним коштів за ніби-то подарований будинок.
Як видно з матеріалів справи розписка ОСОБА_4 направлялась за адресою: с. Азовське, Якимівського району, Запорізької області і отримана вона дружиною відповідача.
Разом з тим, у рішенні суду вказано, що ОСОБА_4 в даний час проживає на Уралі. Суд не встановив причин зміни місця проживання ОСОБА_4, в яких стосунках він знаходиться з дружиною, а тому за таких умов, колегія суддів приходить до переконання, що належним чином про день, час і місце розгляду справи ОСОБА_4 не був повідомлений. Твердження суду про те, що ОСОБА_4 будь-якої розписки ОСОБА_2 не давав і з ним не зустрічався голослівні і не ґрунтуються на допустимих та належних доказах.
Судова колегія також враховує, що суд першої інстанції відмовив в позові ОСОБА_2, як з підстав його недоведеності так і в зв’язку з пропуском строку позовної давності, що недопустимо.
Так ч.3 п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі” передбачає: „ Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.”
Судова колегія також вважає, що суд першої інстанції, передчасно, без належної оцінки всіх доказів, прийшов до висновку про пропуск позивачем строку позовної давності, не встановивши момент, коли право позивача було порушено, оскільки, як видно з матеріалів справи, він користувався спірним будинком до розірвання шлюбу з відповідачкою.
При повторному розгляді справи підлягають ретельній перевірці і інші доводи апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.311, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення Білогірського районного суду від 01 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача – приватного нотаріуса Білогірського районного нотаріального округу Разумей Лариси Олександрівни про визнання договору дарування удаваним та визнання майна спільною сумісною власністю скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду у іншому складі суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду В.В. Шершун