Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 289/490/20

Провадження № 1-кп/935/110/21

У Х В А Л А

Іменем України

16 серпня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Щербаченко І. В., за участю: секретаря судового засідання Ганнущенко Г. М., прокурора Уланського М.С., законного представника ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Кириченко О.А., розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції між Коростишівським районним судом Житомирської області та Державною установою «Житомирська установа виконання покарань (№8)» кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060280000082 від 11.02.2020, за обвинуваченням ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Ірша Радомишльського району Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , утримується у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)», у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 152 КК України,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської відповідно до ухвали Житомирського апеляційного суду від 01.04.2020 у порядку положень ст. 34 КПК України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 152 КК України.

Прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, яке обґрунтовано тим, що строк дії ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області, якою продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, спливає 20.08.2021, однак ризики, які були підставою для обрання та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати. Обвинувачений ОСОБА_2 негативно характеризується за місцем проживання, зловживає спиртними напоями, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення або ж продовжити кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Законний представник ОСОБА_1 у судовому засідання клопотання прокурора підримала.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні поклався на розсуд суду при вирішенні клопотання.

Захисник Кириченко О.А. у судовому засіданні вважає, що відсутні ризики, на які послався прокурор, обвинувачений має постійне місце проживання, слід замінити запобіжний захід на домашній арешт.

Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Разом з тим, з урахуванням того, що суддя колегії суддів Янчук В. В. станом на 16.08.2021 перебуває у щорічній основній відпустці, тому розгляд клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 відповідно до вимог пункту 205 розділу XI Перехідних положень КПК України, здійснюється головуючим суддею Щербаченко І. В., оскільки справа розглядається колегіально.

Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

При вирішенні клопотання враховується позиція Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011. Зокрема в п. 79 цього рішення зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявнику своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховується, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 152 КК України, які є тяжким та особливо тяжким злочинами, згідно вимог ст. 12 КК України.

Докази та обставини, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики можливості переховуватися від суду та незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_2 на потерпілу у кримінальному провадженні.

Наявність ризику можливості переховування обвинуваченого від суду (продовження існування цього ризику) є цілком ймовірний з огляду на тяжкість можливого покарання у разі визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_2 , оскільки будучи раніше судимим 27.12.2017 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, він обвинувачується у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Прокурор обґрунтовано посилається на існування ймовірності незаконного впливу обвинуваченого на потерпілу та законного представника потерпілої, свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Тому, враховуючи продовження існування ризиків, визначених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а також враховуючи особу обвинуваченого, обвинуваченому ОСОБА_2 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Продовження строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, про який зазначає як сторона захисту так і сторона обвинувачення, та який не зважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до особистої свободи.

Керуючись ст. 176-178, 183, 331, 372 КПК України, п. 205 розділу XI Перехідних положень КПК України,

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Строк дії ухвали визначити по 14 жовтня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя І.В.Щербаченко