Справа 22ц-3320
Головуючий у 1 інстанції Ткачова С. М.
Категорія 46
Доповідач Червинська М. Є.
рішення
іменем україни
15 липня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі
Головуючої: Червинської М. Є. Суддів: Лісового О.О., Барсукової О.І.
При секретарі Голубцові А.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 3 лютого 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про розподіл сумісного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл сумісного майна подружжя,
встановив:
В лютому 2008 року ОСОБА_1 3вернувся до суду з позовом про розподіл майна подружжя. Посилався на те, що перебував з відповідачкою у шлюбі з 20.11.1999 року, 15.02.2008 року після його повернення з м. Москви вони припинали шлюбні стосунки, просив розподілити сумісне майно: автомобіль, гараж, предмети побуту.
Відповідачка звернулась до позивача із зустрічним позовом про поділ майна подружжя.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 3 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя задоволені частково, визнане право сумісної власності подружжя на майно, ОСОБА_1 в натурі виділено: гараж № 49, розташований на 11 вулиці авто кооперативу «Жигулі» в м. Краматорську-35400 гривень, моторолер-скутер-3099 гривень, кондиціонер «Самсунг»-949, віконні блоки-металоплатикові в кількості 4-х штук - 5940 гривень, міжкімнатні двірні блоки в кількості 4-х штук - 4480 гривень, вхідні двері - 860 гривень, які знаходяться в квартирі АДРЕСА_1, грошові кошти в сумі 34968, 46 гривень, на загальну суму 85696, 46 гривень. ОСОБА_2 в натурі виділене: автомобіль, вартістю 63647 гривень, телевізор «Панасонік» з плазмовою панеллю - 6681 гривень, швейна машина -264 гривні, кухонні меблі - 2190 гривні, меблі для спальні - 960 гривні, меблі для вітальні - 350 гривень, телевізор «Соні» - 1112 гривень, столик під телевізор - 166 гривень, відеомагнітофон «Соні» - 242 гривні, ДВД програч «Самсунг» - 345 гривень, холодильник «Самсунг» - 667 гривень, пральна машина-автомат «Індезіт» - 1294 гривні, цифровий фотоапарат - 477 гривень, піч газову, витяжку, люстру, ковдру, стіл журнальний, пристрій для вижиму соку - загальною вартістю 2000 гривень, всього майна на суму 84762 гривень, з позивача на користь відповідачки стягнута різниця вартості майна в розмірі 934, 46 гривень, з відповідачки на користь позивача стягнуті витрати по оплаті експертизи у розмірі 745 гривень, на користь держави судовий збір - 255, 19 гривень, скасований арешт, накладений на автомобіль.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог позивача повність, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції в частині включення в розподіл майна пластикових вікон, міжкімнатних, вхідних дверей, що знаходяться в квартирі його батька, включення в розподіл грошового вкладу на суму 34000 гривень, відмови в позові про включення до розподілу грошових вкладів на ім. »я відповідачки не відповідають доказам по справі, не грунтуються на нормах матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.11.1999 року, під час сумісного життя придбали автомобіль, гараж, інше майно, мали грошові вклади в установах банку, суд дійшов до висновку, що сумісно нажите майно підлягає розподілу, з врахуванням рівних часток сторін у сумісній власності, суд розподілив сумісне майно подружжя.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, відповідачка, третя особа в судове засідання не з»явились, про час і місце судового засідання повідомлена.
Заслухавши доповідача, доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача про розподіл сумісного майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що сторони під час шлюбу придбали спірне майно, частки сторін суд визнав рівними, а тому розподілив вказане майно між подружжям. До складу сумісного майна подружжя суд включив віконні блоки та міжкімнатні двірні блоки, задовольнивши позовні вимоги відповідачки щодо вказаних блоків. Проте з висновками суду в зазначеній частині погодитись неможливо.
Встановлено, що зазначені віконні та двірні блоки знаходься в квартирі АДРЕСА_1, яка на праві власності належить батькові позивача ОСОБА_3 3адовольняючи позов про поділ вказаних блоків, суд першої інстанції виходив з того, що третя особа - власник квартири не довів, що вказані блоки були придбані та поставлені в квартирі за його рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
У порушення вказаної норми матеріального права суд визнав спільним майном подружжя речі, які є невід»ємною частиною квартири, що належить не подружжю, а іншій особі. Суд при розподілі майна визнав за позивачем право власності на двірні та віконні блоки, які знаходяться в квартирі, яка йому не належить, такий висновок не грунтується на законі.
За таких підстав висновки в рішенні щодо включення до складу сумісного майна подружжя віконних та дверних блоків неможливо вважити обгрунтованими. Оскільки зазначені двері та вікна розташовані в квартирі ОСОБА_3, таке майно, загальною вартістю 11280 гривень підлягає виключення зі складу сумісного майна подружжя.
За таких обставин апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню в зазначеній частині, рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення щодо відмови відповідачки в позові про розподіл віконних блоків та дверних блоків.
Встановлено, що сторони придбали сумісне майно на загальну суму 170458, 46 гривень. В зві»язку із виключенням із складу сумісного майна віконних та дверних блоків на суму 11280 гривень, загальна вартість сумісного майна становить 159178, 46 гривень, частка кожного з подружжя становить 79589, 23 гривні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Оскільки апеляційний суд виключив з переліку майна подружжя зазначені віконні та дверні блоки, для розподілу в натурі сумісного майна з врахуванням його вартості, апеляційний суд вважає, що за позивачем слід визнати право власності на телевізор «Панасонік» з плазмовою панеллю, вартість 6681 гризня, задовольнивши в зазначеній частині позовні вимоги позивача.
Таким чином, позивачу виділене майно на суму 81097, 46 гривень, відповідачки на суму 78081 гривень, з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню 1508, 23 гривні.
Відповідачка рішення суду не оскаржила, доводи апеляційної скарги позивача в решті частині безпідставні. Позивач в апеляційній скарзі посилався на неправильність висновків суду в частині включення до розподілу майна вкладу в банку на його ім. »я на суму 34000 гривень, та відмови в позові про розподіл вкладів на ім. »я відповідачки. Проте такі доводи до уваги бути прийняті не можуть.
Встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини в серпні 2007 року, що випливає з рішення Краматорського міського суду від 13 березня 2008 року. Позивачем гроші з рахунку в установі банку були зняті 15.02.2008 року, позивач не заперечував, що гроші були зняті без згоди на це відповідачки.
Суд обгрунтовано виходив з зазначених обставин, дійшов до правильного висновку, що оскільки гроші на рахунку були внесені подружжям під час шлюбу, а після припинення шлюбних відносин використані позивачем без згоди відповідачки на особисті цілі, такий внесок підлягає включенню до розподілу як сумісне майно подружжя. Суд правильно не прийняв до уваги доводи позивача про те, що вказану суму він використав для свого лікування та оздоровлення, а тому вони не підлягають розподілу, оскільки вони неспроможні. Суд обгрунтовано відмовив в розподілі грошових вкладів на імя
відповідачки, оскільки всі гроші з цих рахунків використовувались подружжям під час сумісного життя до припинення шлюбних відносин.
Оскільки в решті частині рішення суду не оскаржене, воно відповідно до ст. 303 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 3 лютого 2009 року в частині вирішення спору щодо віконних та дверних блоків скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання сумісним майном подружжя і про розподіл металоплатикових віконних блоків, кількістю 4 штуки, міжкімнатних дверних блоків, кількістю 4 штуки, вартістю 11280 гривень, які знаходяться в квартирі АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_3, відмовити.
В частині визнання права власності за ОСОБА_2 на телевізор «Панасонік» з плазмовою панеллю, вартість 6681 гривня, змінити. Визнати право власності на телевізор «Панасонік» з плазмовою панеллю, вартість 6681 гривня за ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1508, 23 гривні (одну тисячу п»ятьсот вісім гривень 23 коп).
В решті частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.