Справа № 7742 Головуючий в суді 1 інстанції - Морозов М.О.
Доповідач - Дербенцева Т.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду м.Києва в складі:
Головуючого - судді Дербенцевої Т.П. Суддів - Котули Л.Г., Поливач Л.Д. При секретарі Воробей Ю.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, поданою через представника, на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 11 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Веркон», Комунального підприємства «Галагани», Святошинської районної в м.Києві державної адміністраціїДомунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва про визнання права користування жилим приміщенням
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2008 року ОСОБА_3 звернулася в суд з зазначеним позовом. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що службова квартира АДРЕСА_1 була отримана її батьком ОСОБА_4 в 1994 році, куди також була прописана вона та її мати - ОСОБА_5. В 1999 році у зв»язку з розірванням шлюбу мати виписалася з квартири та виписала її, оскільки вона була неповнолітньою і проживала з матір»ю після розлучення батьків.
Зазначала, що в серпні 2005 року вона перейшла жити до батька, оскільки він був визнаний інвалідом 1 групи і потребував стороннього догляду, вселилася в квартиру за згодою батька, згодом там став проживати і її чоловік. Питання її прописки планували вирішити на початку 2008 року, але ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила визнати за нею право користування квартирою.
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 11 червня 2009 року задоволений позов ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Веркон», Комунального підприємства «Галагани», Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва про визнання права користування жилим приміщенням - службовою квартирою АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі, поданій через представника, Святошинська райдержадміністрація м.Києва ставить питання про скасування рішення суду, ухвалення нового рішення про відмову Позивачці в позові. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права, неправильну оцінку доказів та ухвалення незаконного рішення.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення позивачки, її представника, представників апелянта, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка довела наданими доказами набуття права користування спірною квартирою. З таким висновком погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Встановлено, що спірна однокімнатна квартира АДРЕСА_1 являється службовою, була отримана батьком позивачки на одну особу (а.с. 10). Позивачка та її мати були прописані в цій квартирі до 1999 р., у серпні 19*99 р. батьки позивачки розірвали шлюб (а.с.15, 16, 17, 33). Батько позивачки -ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
На обгрунтування доведеності позовних вимог позивачки щодо проживання її з батьком однією сім»єю з 2005 р. та по день смерті ОСОБА_4, суд послався на покази свідків та на квитанції про сплату квартплати і за комунальні послуги, телекомунікаційні послуги.
Разом з тим, в справі немає жодної квитанції про сплату квартплати чи інших платежів по спірній квартирі з зазначенням, що ці платежі проведені в оспорюваний період саме позивачкою. З квитанцій вбачається, що усі платежі по квартирі проводилися за одну особу - квартиронаймача ОСОБА_4 Щодо показів свідків, то ці покази не можна прийняти до уваги, оскільки свідки зі сторони позивачки- це її мати, інші близькі родичі та знайомі, жоден з яких не проживає в будинку, де знаходиться спірна квартира.
Заперечуючи проти позову, підприємство в особі представника в суді 1 інстанції зазначало, що звільнившись з роботи квартиронаймач спірної квартири, отримав травму, жив то в селі у батьків, привозили ОСОБА_4 і за його заявою в квартиру була прописана його дружина , пізніше зверталася сестра ОСОБА_4 з проханням виселити квартирантів з тим, щоб вона могла привезти з лікарні ОСОБА_4 та доглядати за ним .
Зазначені обставини підтверджені карткою паспортного столу, з якої вбачається, що в березні 2005 р. в квартиру була прописана дружина квартиронаймача - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.33). Позивачка в судовому засіданні в Апеляційному суді підтвердила, що сестра батька доглядала за ним. Крім того вона пояснила, що тривалий час на протязі часу біля року її батько знаходився в лікарні. Пояснила, що після пологів вона проживала у своєї матері, а за батьком доглядала його сестра
ОСОБА_3. стверджувала, що вона у серпні 2005 року вселилася до батька, щоб доглядати за ним. Разом з тим, у вересні 2005 р. він ще перебував в лікарні, про що сам ОСОБА_4 зазначав в заяві на адресу підприємства з проханням не видавати ніяких документів по його квартирі. В цій заяві він нічого не пише про те, що в квартиру просить вселити доньку і взагалі в заяві не згадує про те, що вона там живе чи буде жити (а.с.82)
З медичних довідок вбачається, що у ОСОБА_4 було захворювання - туберкульоз, він був інвалідом першої групи, потребував лікування в тубдиспансері ( а.с 123, 12). Спірна квартира складається з однієї кімнати площею 13, 23 кв.м. 01 вересня 2006 року ОСОБА_3 вийшла заміж, в жовтні 2007 р. народила дитину. Враховуючи захворювання ОСОБА_4, позивачка чекаючи дитину, не могла проживати в одній кімнаті з особою, хворою на туберкульоз. Тим більше, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання в двокімнатній квартирі АДРЕСА_2, яку в жовтні 1999 р. отримала мати ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на себе та доньку, тобто позивачку (а.с. 129). В даній квартирі вони були прописані з 22 жовтня 1999 р. і до теперішнього часу (а.с. 130).
Крім того, позивачка пояснила, що на обліку по вагітності та пологам перебувала в лікарні в Шевченківському районі (квартира спірна знаходиться в Святошинському районі) за адресою прописки. Пояснила, що після пологів вона проживала у матері, а за батьком доглядала його сестра, що в спірну квартиру вона перейшла через деякий час після смерті батька.
Аналізуючи набуті в справі докази, колегія вважає, що позивачка ОСОБА_9 не довела свої позовні вимоги, а тому немає підстав для визнання за нею права користування спірною квартирою.
Квартира є службовою, має спеціальний статус та призначення. Виходячи з змісту ст.ст. 118 -119 Житлового кодексу України службові жилі приміщення надаються у зв»язку з трудовими правовідносинами передбаченій законодавством категорії осіб . Позивачка не перебуває в трудових правовідносинах з установою - власником квартири. Крім того, відповідно до вимог стЛ 23 Житлового кодексу України на службові квартири не розповсюджуються положення ст.106 цього кодексу.
Враховуючи наведене, колегія вважає, що позивачці в позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.303, 309 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Святошинської районної в м.Києві адміністрації задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 11 червня 2009 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту. Відмовити ОСОБА_2 в позові про визнання за нею права користування жилим приміщенням - службовою квартирою АДРЕСА_1.
Рішення Апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набуття законної сили.