Справа 22ц-301

 Головуючий у 1 інстанцій Дармін М. О.

Категорія 26

Доповідач Червинська М. Є.

ухвала

іменем україни

28 січня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі

Головуючої: Червинської М. Є. Суддів: Лісового О.О., Єлгазіної Л.П.

При секретарі Баранові В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 3 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Рішенням Єнакіївського міського суду від 3 листопада 2008 року з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди стягнуто 7500 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не грунтуються на нормах матеріального права, не відповідають доказам по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач тривалий час працював у вугільній промисловості, 26.09.1984 року з ним стався нещасний випадок, в зв»язку із шкідливими умовами праці позивач отримав професійне захворювання, висновком МСЕК від 4 лютого 2003 року йому було вперше встановлена стійка втрата працездатності 40 % безстроково за сукупністю: 15 % по травмі, 25 % по профзахворюванню, позивача визнано інвалідом З групи. Суд вважав, що позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є обгрунтованими, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог й стягнення на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 7500 гривень.

В судовому засіданні представник відповідача просила апеляційну скаргу задовольнити, просили скаргу відхилити.

Заслухавши доповідача, доводи представника відповідача, позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач тривалий працював на вугільних підприємствах, в зв»язку із роботою у шкідливих умовах праці отримав професійне захворювання, 26.09.1984 року з позивачем трапився нещасний випадок. Вперше в зв»язку із профзахворюванням та нещасним випадком позивач був оглянутий у МСЕК 4 лютого 2003 року й висновком МСЕК від 4.02.2003 року позивачу вперше встановлено 40 % втрати професійної працездатності, з них 15 % по травмі та 25 % в зв»язку із професійним захворюванням.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що право позивача на зазначену страхову виплату виникло з часу встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності, діючим на час виникнення правовідносин законодавством був передбачений обов"язок Фонду сплатити моральну шкоду потерпілому.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права неспроможні. Положення ст. ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та змін до Закону, передбачали обов"язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

За змістом ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Позивачу була вперше встановлена стійка втрата працездатності 4.02.2003 року, таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", так і Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" та внесення змін до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи.

Норми Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов"язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, розмір моральної шкоди визначений судом на підставі здобутих по справі доказів, доводи апеляційної скарги відповідача висновки суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду від 3 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.