Справа № 760/28116/20

Провадження № 2/760/1416/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 червня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Соломахи А. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та на дружину до досягнення дитиною трирічного віку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 800 грн щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви і до повноліття дитини, а також аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 грн щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви до 11 листопада 2022 року.

Свої вимоги мотивує тим, що на даний час нею до Солом`янського районного суду м. Києва подано позовну заяву про розірвання шлюбу з відповідачем. Шлюбні відносини між ними припинені, дитина проживає з нею. Відповідач участі в утриманні дитини не бере, його вихованням не займається, матеріальної допомоги не надає.

При цьому позивач зазначає, що дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, який не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум, тому вважає, що при сплаті відповідачем аліментів у розмірі 5 800 грн забезпечуватиметься їхня рівність при несенні обов`язку утримання дитини. Вказаний розмір аліментів розрахований з урахуванням інтересів і потреб їхньої дитини, а також витрат, які вона щомісячно несе на утримання їхнього спільного з відповідачем сина.

Крім того, враховуючи те, що вони разом з відповідачем перебували у шлюбі та проживали однією сім`єю, мають спільну малолітню дитину, яка на даний час проживає з нею, а також той факт, що станом на даний час вона не має можливості працювати, тому має право на аліменти на її утримання до досягнення їхнім сином трьох років.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 грудня 2020 року у вказаній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце судового засідання повідомлялася належним чином, 01 червня 2021 року до канцелярії суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність, а також зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Частиною першою статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи заяву позивача про розгляд справи у її відсутність, в якій вона не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві серії НОМЕР_1 ( а. с. 12).

Дитина проживає разом з матір`ю (позивачем) та знаходиться на її утриманні.

Згідно з частинами першою та другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною першою статті 51 Конституції України встановлено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями частин першої та другої статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною другою-третьою статті 181 СК України встановлено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 182 СК України).

При цьому, як передбачено частиною другою статті 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01 січня 2021 року встановлено у розмірі 1 921 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Згідно з частинами першою та другою статті 183 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

При визначенні розміру аліментів суд враховує вік дитини, розмір прожиткового мінімуму для дітей, а також те, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на утриманні матері, відповідач є особою працездатного віку, а також те, що відповідач зобов`язаний утримувати дитину до досягнення повноліття і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації життя та відсутність доказів того, що він не має можливості чи не здатен допомагати дитині.

Разом з тим, позивач не надала суду доказів на підтвердження необхідності стягнення аліментів саме в розмірі 5 800 грн щомісяця, а додані до матеріалів справи квитанції не свідчать про те, що продукти харчування та засоби гігієни придбавались саме позивачем та витречені були на спільного сина.

При визначенні розміру аліментів на сина слід враховувати, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси всіх осіб та має брати до уваги інтереси не тільки позивача, але й відповідача.

У такому випадку, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на сина в розмірі 1 921 грн щомісяця, починаючи з 21 грудня 2020 року.

Щодо стягнення аліментів на утримання дружини суд виходить з наступнгого.

Згідно з частинами другою, четвертою статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Крім того, відповідно до частини другої статті 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Як вже було встановлено судом, диитина проживає з матір`ю, що не спростовано відповідачем.

Позивач зазначає, що вона не працює, оскільки доглядає за дитиною та лише отримує державну соціальну допомогу по догляду за дитиною.

З огляду на викладене, враховуючи положення частини першої статті 80 СК України, яким передбачено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі, а також встановлений факт проживання дитини з матір`ю, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача і в частині стягнення аліментів на її утримання.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав відзиву до суду, яким би приведені позивачем обставини спростував, а також в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

У зв`язку з вищевикладеним, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.

Крім того, суд роз`яснює сторонам у справі, що згідно статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 133 та частиною шостою статті 141 ЦПК України, судові витрати, що включають судовий збір у розмірі 840,80 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 84, 91, 141, 180-184, 191 СК України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та на дружину до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1 921 грн. щомісячно, з урахуванням індексації відповідно до закону, починаючи з 21 грудня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн щомісячно, починаючи з 21 грудня 2020 року до досягнення дитиною трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається учасниками справи безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п.15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л. М. Ішуніна