Р І Ш Е Н Н Я                   Справа № 2-1756/10

Ім’ям України

(заочне)

 10 червня 2010 року                                                                                                   м. Полтава

       Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого – судді                                        Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                  Севідовій Л.Ю.

за участю представника позивача Шокало Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

                                                               В С Т А Н О В И В:

         Позивач,  ПАТ КБ «ПриватБанк», звернувся до суду із позовом до відповідачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення з них заборгованості за кредитним договором № 249889-Cred у сумі 10854 гривні 96 копійок,  судових витрат у сумі 228 гривень 55 копійок.

         Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19 вересня 2008 року банк уклав із ОСОБА_2 кредитний договір № 249889-Cred на суму 10000 гривень, зі сплатою за користуванням кредитом 30% річних на суму залишку заборгованості із кінцевим терміном повернення до 15 вересня 2010 року. Виконання зобов’язання за цим кредитним договором забезпечено договором поруки № 249889-Cred/1, який укладено 19 вересня 2008 року із ОСОБА_3 та договором поруки № 249889-Cred/2, який укладено 19 вересня 2008 року із ОСОБА_3 У порушення умов кредитного договору, свої зобов’язання позичальник виконує неналежним чином, внаслідок чого, станом на 15 вересня 2009 року за нею утворилася заборгованість у сумі 10854 гривні 96 копійок. Поручителі також своїх зобов’язань за договорами поруки не виконують. З цих підстав прохає суд стягнути з відповідачів заборгованість по кредитному договору та судові витрати по справі у сумі.

         У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, прохала задовольнити у повному обсязі. Пояснення надала аналогічні тексту позовної заяви.

         Відповідачі належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим повідомленням, викликалися до суду. Поштові конверти із рекомендованими поштовими повідомленнями, яким відповідачам направлено судові повістку із зобов’язанням з’явитися до суду, повернуто до суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 20-22, 27-29). Неотримання відповідачами поштових конвертів з судовими повістками двічі поспіль розцінюється судом як відмова відповідачів від отримання судової повістки. Згідно з вимогами ч. 8 ст. 76 ЦПК України, особа, яка відмовилася отримати судову повістку, вважається повідомленою. Відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Представник позивача не заперечувала проти судового розгляду справа за відсутності відповідачів. З цих підстав суд, відповідно до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.  

         Заслухавши представника позивача та перевіривши фактичні обставини справи наданими позивачем доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 19 вересня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 249889-Cred на суму 10000 гривень, зі сплатою за користуванням кредитом 30% річних на суму залишку заборгованості із кінцевим терміном повернення до 15 вересня 2010 року (а.с. 5-7). Згідно з п.п. 2.2, 3.3, 8.4 цього договору, позичальник зобов’язалася щомісячно, згідно з  графіком погашення заборгованості, не пізніше 15 числа кожного місяця, здійснювати погашення кредиту, сплачуючи банку кошти у сумі 560 гривень. У відповідності до п. 2.3.1 цього договору, при порушенні з боку позичальника зобов’язань за договором, позивач має право розірвати договір у судовому порядку, а позичальник при цьому повинна повернути кредит у повному обсязі та відсотки за користування кредитом, повністю виконати інші зобов’язання за договором. Відповідно до вимог 5.1-5.6 кредитного договору, за порушення умов договору позичальник сплачує пеню та штраф. 19 вересня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 249889-Cred/1, згідно з яким цей поручитель поручився перед банком за виконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором № 249889-Cred від 19 вересня 2008 року; строк дії договору поруки – до повного виконання зобов’язання за кредитним договором (а.с. 8). 19 вересня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 249889-Cred/2, згідно з яким цей поручитель поручився перед банком за виконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором № 249889-Cred від 19 вересня 2008 року; строк дії договору поруки – до повного виконання зобов’язання за кредитним договором (а.с 9). Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, борг позичальника ОСОБА_2 станом на 15 вересня 2009 року становить 10854 гривні 96 копійок та складається з наступного: заборгованості за кредитом у сумі 8693 гривні 22 копійки, заборгованості за відсотками у сумі 1406 гривень 74 копійки, несплачених відсотків за поточну заборгованість у сумі 148 гривень 17 копійок, несплачених відсотків за прострочену заборгованість у сумі 1258 гривень 57 копійок, штрафів у сумі 755 гривень (а.с. 4). Судові витрати по справі становлять 228 гривень 55 копійок (а.с. 15).

         Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Нормами ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, є порушенням зобов’язання. Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, що порушив зобов’язання не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати відсотків.  Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Відповідач ОСОБА_2 уклала із позивачем кредитний договір. З метою забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору, позивач уклав договори поруки з відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які у разі невиконання позичальником свого зобов’язання за кредитним договором, несуть разом з ним солідарну відповідальність. ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконує. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зі свого боку не виконують умов договорів поруки. При порушенні умов кредитного договору позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та неустойки. Внаслідок неналежного виконання відповідачами своїх договірних зобов’язань реалізував це своє право, звернувшись до суду. З цих підстав позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 554, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 15, 30, 60, 75, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд, -

                                                             В И Р І Ш И В:

         Позов публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «ПриватБанк» -  задовольнити у повному обсязі.

         Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором  № 249889-Cred від 19 вересня 2008 року, яка склалася станом на 15 вересня 2009 року, у сумі 10854 гривні 96 копійок.

         Стягнути у рівних долях ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати по справі у сумі 228 гривень 55 копійок.

         Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів зо дня його проголошення з наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

         Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

         Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідачів, яку може бути подано до суду протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

         Суддя                                                                                                    І.Ю. Литвиненко