ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.07.07 р.                                                                               Справа № 16/95                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

При секретарі  судового    засідання       М.В.  Муравйовій     

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом   Десятого воєнизованого гірничорятувального загону м. Димитрів

до відповідача Державного підприємства  “Селідіввугілля” м. Селидове

про стягнення 127 781 грн. 40 коп.

За участю:

Представників сторін :

від позивача:  Домненко В.В. по дор.  

від  відповідача : Постернак Г.О. по дор.  

  В С Т А Н О В И В:  в  судовому  засідання  було  оголошено перерву   згідно   с. 77 ГПК  України  до   19.07.2007р.

     Ухвалою  господарського суду Донецької  області 02.04.2007р. порушено  провадження  по  справі за  позовом Десятого воєнизованого гірничорятувального загону м. Димитрів до  Державного підприємства  “Селідіввугілля” м. Селидове про стягнення 127 781 грн. 40 коп.      – заборгованості за       виробничо-профілактичних робіт   та  аварійно-  рятувальних   робіт  .

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні не  було надано клопотання про   фіксацію судового процесу  технічними засобами,   з  приводу  чого  фіксація  процесу  не  була  здійснена  . Крім цього, роз’яснено  вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

           У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

           Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договори №84 від 04.12.2001р.,    №  109  від 14.05.2003р.,   №  110  від   14.05.2003р.,  № 77  від   16.06.2005р.,   №29/а  від  28.12.2005р.  , акти звірок взаєморозрахунків, розширений акт звірки взаєморозрахунків, заяви, рахунки, кошториси, акти приймання виконаних робіт, банківські виписки   .

Відповідач надав суду пояснення по справі   № 1-701  від     15.05.2007р.    , в  якому     посилається    на  те , що      суму  заборгованості     визнає  частково  в  розмері   53 201  грн. 40  коп.   , просить    відмовити в  задоволенні  суми  боргу  в  розмірі   74518 грн. 91  коп.   за  витіканням  строку    позовної  давності  .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд встановив:

Між Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном Державної воєнізованої гірничорятувальної служби, м.Димитрів та Дочірнім підприємством Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта ім.Д.С.Коротченко” Державної Холдингової Компанії „Селидіввугілля”, яке було реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства „Селидіввугілля” на підставі Наказу Міністерства палива та енергетики від 06.09.2005р. №454, були  укладені договора  № 84 від 04.12.2001р.,    №  109  від 14.05.2003р.,   №  110  від   14.05.2003р.,  № 77  від   16.06.2005р.,   №29/а  від  28.12.2005р., згідно яких Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) зобов’язується виконати виробничо-профілактичні  та   аварійно-  рятувальні     роботи, спрямовані на зниження пожежонебезпеки шахти і її підготовленості до ліквідації аварій і порятунку людей в умовах, що вимагають професійної майстерності і спеціальної підготовки, апаратури й устаткування відповідно до вимог даного договору.

Пунктом 4.1. договорів   на  виконання  виробничо- профілактичних  робіт ,   сторони передбачили, що Замовник зобов’язаний здійснювати оплату згідно відомостям, актам приймання виконаних робіт, підписаним двома сторонами. Перед виконанням виробничо-профілактичних робіт за заявкою шахти складається калькуляція (кошторис) вартості виробництва замовлених шахтою робіт (п.п.4.4., 4.6. договорів).  

Позивач свої зобов’язання за договорами № 84 від 04.12.2001р.,    №  109  від 14.05.2003р.,   №  110  від   14.05.2003р.,  № 77  від   16.06.2005р.,   №29/а  від  28.12.2005р. виконав належним чином та надавав відповідачу послуги з виконання виробничо-профілактичних робіт   на  суму    101 953 грн. 90  коп.      та  аварійно-  рятувальних  робіт на  суму    25 827 грн. 50  коп.   Загальна сума виконаних робіт склала  127 781 грн.40 коп.  з  приводу  зазначеного  були  складені  акти  виконаних  робіт  за  період   з 01.01.2001р. по  01.01.2007р. , підписані  представниками сторін  .

Згідно  вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Позивач вважає, що внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договорами, з його боку виникла заборгованість в сумі 127 781 грн.40 коп.

( з виконання виробничо-профілактичних робіт   на  суму    101 953 грн. 90  коп.      та  аварійно-  рятувальних  робіт на  суму    25 827 грн. 50  коп. )  за період з 01.01.2001р. по 01.01.2007р.

За приписом ч.3 ст.20 Закону України „Про аварійно-рятувальні служби” витрати на проведення окремих аварійно-рятувальних робіт, понесені державними та комунальними аварійно-рятувальними службами під час ліквідації надзвичайної ситуації, підлягають обов’язковому відшкодуванню відповідними підприємствами, установами та організаціями.  

Слід звернути увагу відповідача на те, що коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача на захист якого він просить відповідачем не порушено, приймається рішення про відмову у задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності.

Якщо буде встановлено, що право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд приймає рішення, яким відмовляє в позові у зв’язку із закінченням строку позовної давності. А при визнанні причин пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.

Згідно наданого відповідачем відзиву на позов, останній позовні вимоги визнає  частково  в  розмері   53 201  грн. 40  коп.   , просить    відмовити в  задоволенні  суми  боргу  в  розмірі   74518 грн. 91  коп.   за  витіканням  строку    позовної  давності    .

Представник  позивача   наполягає  на  тому    , що  заборгованість за  спірний  період     є  визнаною  зі  сторони  відповідача   ,  з  приводу  чого  посилається   на  відзив  на претензію    №   1 –682  від 15.06.2005р.   , в  якому   ні б то останній  визнає  борг  за  спірний  період – 01.01.2001р.

Дослідивши     доводи  позивача   (  насамперед  відповідь на    претензію    №  1-682  від 15.06.2005р.  )  , суд  з`ясував  , що    зі  сторони     відповідача   відсутнє  посилання  на визнання  боргу  саме  за  період з 01.01.2001р.  ,  є  тільки посилання  на  визнання  боргу     в  сумі  72 559 , 64  грн.    по  стану  на    01.04.2005р. , посилання  на  період  та   підстави  заборгованості  (  договора)  в  зазначеній  відповіді  відсутнє.

Судом прийнято до уваги ствердження   відповідача  про застосування строку позовної давності згідно ст. 257 ЦК України, тому суд має розглянути це та надати необхідну правову оцінку.

Згідно п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Суд з цього приводу вважає за необхідне звернути увагу на наступне:

Строк позовної давності застосовується судом відповідно до вимог п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 рок за змістом яких зазначено, що правила Цивільного кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

З введенням нового ЦК України 2003р. суд може застосувати строк позовної давності тільки за заявою сторони у спорі (частина 4 ст. 267 ЦК України). Така заява стане підставою для відмови у позові, коли суд не визнає причину пропуску строку поважною. По старому ЦК України 1963р. суд був зобов’язаний застосувати строк позовної давності незалежно від заяв сторін.

Розглянувши  матеріали  справи , судом встановлено, що строк позовної давності  за  період   з  01 01.2001  року    по 30.03.2004р.    минув  в    період  з     січня  2004  року  по   березень 2007   року  ,  то б то  під час дії ЦК  України (який вступив в дію з 1 січня 2004р.) .

Позовна давність – це встановлений законом, зокрема ст.256  ЦК України , строк  на  протязі  якого  особа  може  звернутися  до  суду з вимогою   для захисту порушеного права. Загальний строк для захисту за позовом особи, право якого,  порушено (позовна давність), встановлюється у три роки  ( ст. 257 ЦК України) .

Право на позов виникає зі дня, коли особа взнала або повинна була взнати про порушення свого права. Для того, щоб визначити  початок витікання строку позовної давності, необхідно встановити не тільки факт порушення суб’єктивного права, але й те, що про таке порушення взнало або повинно було взнати особа, право якого порушено ( ст. 261  ЦК України ).

Початковий момент витікання строку позовної давності визначається судом з урахуванням доказів по справі. Початковим моментом витікання строку позовної давності  у даній справі  слід  вважати   момент  виникнення  зобов`язання   -   виконання   робіт      за  період -   січень 2001   року    по    березень 2004  року   .

Сторона має право звернутися до суду з клопотанням про відновлення пропущеного за поважними причинами строку позовної давності згідно  п.5 ст. 267 ЦК України.   Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об’єктивно непереробними, не залежать від волевиявлення сторін та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій.

Суд  вважає, що позивачем було порушено строк позовної давності щодо  подачі  в  суд  позовних  матеріалів  щодо  стягнення  заборгованності  в  розмері   74 518 грн. 91  коп.    (  сума з  ПДВ )   , нарахованої  за  період   з 01.01.2001р. по30.03.2004р. згідно  актів  прийму - передачі  виконаних  робіт   та  рахунків   , реальних перешкод для пред’явлення позову своєчасно у позивача не було. Крім того, позивачем не надано клопотання щодо поновлення строку позовної давності.

 За таких обставин  у задоволенні позовних вимог щодо  стягнення  суми  заборгованності  згідно     актів  прийму - передачі  виконаних  робіт   та  рахунків    за  період з 01.01.2001р. по 30.03.2004р. в  розмірі    74 518 грн. 91  коп .  слід відмовити.

З  огляду  на  зазначене , суд  з`ясував , що   в наслідок несвоєчасної оплати наданих послуг з боку відповідача виник борг  в  сумі   53 262 грн. 49 коп.    (  за      виконання виробничо-профілактичних робіт   та  аварійно-  рятувальних   робіт  )   , що   підтверджується   матеріалами  справи   , зокрема  актами  виконаних робіт ,   рахунками  на  оплату  за  період   з  01.01. 2004  року  по  01.01.2007 року  ,  виписками  банку   за  зазначений  період     та   актом  звірки  розрахунків   .   

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 53 262 грн. 49 коп. , в зв’язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Відповідно до ст.526  ЦК України зобов`язання   повинні  виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач   суму  основного  боргу       не  оспорив .

Позовні вимоги обгрунтовані та підлягають   частковому   задоволенню  .

Відповідно  до ст. 49  ГПК  України  Господарський  суд  судові  витрати  покладає, у  спорах  при задоволенні позовних вимог на відповідача по справі.

          Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, Прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України господарський  суд, -

                                                              В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Десятого воєнизованого гірничорятувального загону м. Димитрів до  Державного підприємства  “Селідіввугілля” м. Селидове про стягнення 127 781 грн. 40 коп.      – заборгованості за       виробничо-профілактичних робіт   та  аварійно-  рятувальних   робіт  , задовольнити  частково.

           Стягнути з Державного підприємства  “Селідіввугілля” м. Селидове  на  користь  Десятого воєнизованого гірничорятувального загону м. Димитрів     53 262 грн. 49  коп.  -     заборгованості за       виробничо-профілактичних робіт   та  аварійно-  рятувальних   робіт, 532 грн. 63  коп.   - витрати по сплаті державного мита;  87  грн.78  коп.  - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В  іншій частині позову  відмовити  .

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

            Рішення  підписане  19.07.2007р.  

Суддя                                                                                                        

Надруковано 3 примірника :

1 прим- Господарському суду Донецької  області

1прим- Позивачу

1прим- Відповідачу

Виконавець-  Подолян О.О.