Справа № 456/2118/21

Провадження № 2/456/910/2021

РІШЕННЯ

іменем України

       11 серпня 2021 року                                                 місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Стасів О.Я.,

сторони та інші учасники справи:

позивачка – ОСОБА_1 ;

відповідачка – ОСОБА_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки – ОСОБА_3 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки – Грабовецько-Дулібівська сільська рада Стрийського району Львівської області;

вимоги позивачки – про визнання права власності на нерухоме майно у складі колишнього колгоспного двору у порядку спадкування за заповітом ;

розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, буд. 89, за правилами загального позовного провадження, на підставі наявних у суду матеріалів, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивачка ОСОБА_1 05.05.2021 року звернулася у Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення про визнання за нею права власності на житловий будинок (позначений у технічній документації літерою «А-1») загальною площею 81,5 кв. м., житловою площею 54,3 кв. м., з верандою «а», сходами «а1», «д1», підвалом «а2/пд», з приналежними до нього господарськими будівлями – літньою кухнею (позначена у технічній документації літерою «Д»), двома сараями (позначені у технічній документації літерами «Б», «Е»), убиральнею (позначена у технічній документації літерою «В»), навісом (позначений у технічній документації літерою «Г»), та спорудами – воротами з хвірткою № 3, огорожею № 1, № 2, колодязем К1, колонкою К2, замощенням І, розташований по АДРЕСА_1 , котрий входив до складу колишнього колгоспного двору, головою якого був дід позивачки ОСОБА_4 , у порядку спадкування за заповітом після його смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нижня Стинава Стрийського району Львівської області.

Позов обґрунтовано тим, що станом на 2020 рік померли усі члени колгоспного двору, до складу котрого входило домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1 . Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер останній член цього колгоспного двору – дід позивачки, а чоловік відповідачки, - ОСОБА_4 .. Після смерті цього спадкодавця відкрилась спадщина, до складу котрої увійшло право на вищевказане нерухоме майно, яке значиться як майно колишнього колгоспного двору. Спадкодавець ОСОБА_4 за життя у Любинцівській сільській раді Стрийського району Львівської області склав заповіт щодо розпорядження своїм правом на належне йому майно колгоспного двору, у зв`язку з чим таке спадкування повинно відбуватися за заповітом. Позивачка зазначає, що після смерті дідуся прийняла спадщину, а інші спадкоємці, які б могли претендувати на обов`язкову частку у спадковому майні, таку спадщину не прийняли. Тому вважає, що саме вона є спадкоємцем за заповітом прав та обов`язків, котрі залишились після смерті дідуся, у тому числі і права на спірне домоволодіння як майна колишнього колгоспного двору, однак оформити таке право на нього позивачка не може у зв`язку із втратою оригінала правовстановлюючого документа на нерухоме майно. З огляду на вказане, отримавши відмову нотаріуса у вчиненні відповідної нотаріальної дії щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивачка була змушена звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Відповідачка у запропоновані судом строки та порядку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до неї, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, про визнання права власності на нерухоме майно у складі колишнього колгоспного двору у порядку спадкування за заповітом, не подала. Однак така відповідачка у своїй поданій на адресу суду заяві про розгляд цієї справи по суті за її відсутності, одночасно зазначила про те, що викладені позивачкою обставини не оспорює, а проти задоволення її позовних вимог не заперечує, так як не є членом колгоспного двору, а на спадкове майно не претендує.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки, - ОСОБА_3 у запропоновані судом строк та порядку письмових пояснень на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за його участі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки, не подав. Однак такою третьою особою у своїй заяві про розгляд цієї справи по суті без його участі, одночасно зазначено про те, що він викладені позивачкою обставини також не оспорює, а проти задоволення її позовних вимог не заперечує, так як не є членом колгоспного двору, а на спадкове майно не претендує.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки, - Грабовецько-Дулібівська сільська рада Стрийського району Львівської області у запропоновані судом строк та порядку письмових пояснень на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за їх участі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки, не подала. Однак такою третьою особою у своїй заяві про розгляд цієї справи по суті без участі уповноваженого представника, одночасно зазначено про те, що вона також викладені позивачкою обставини також не оспорює, а при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Заяви та клопотання учасників справи.

Від відповідачки 16.06.2021 року за вх. № 11721 через канцелярію суду із встановленням її особи надійшла заява про розгляд справи по суті за її відсутності. Одночасно у такій заяві відповідачкою висловлено позицію про те, що вона проти задоволення позову не заперечує.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки – ОСОБА_3 10.06.2021 року за вх. № 11394 через канцелярію суду із встановленням його особи надійшла заява про розгляд справи по суті без її участі. Одночасно у такій заяві зазначеною третьою особою висловлено позицію про те, що він проти задоволення позову не заперечує.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки – Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області 29.07.2021 року за вх. № 14551 поштовим зв`язком надійшла заява про розгляд справи по суті без участі уповноваженого представника. Одночасно у такій заяві зазначеною третьою особою висловлено позицію про те, що вона при ухваленні рішення у цій справі покладається на розсуд суду та просить ухвалити таке відповідно до вимог діючого законодавства.

Від уповноваженої представниці позивачки – адвоката Поліщук І.М. 09.08.2021 року за вх. № 15323 через канцелярію суду (особа встановлена на стадії підготовчого провадження у справі) надійшла заява про продовження розгляду справи по суті без її участі, на підставі наявних у суду матеріалів. Одночасно у такій заяві зазначено про те, що позивачка надалі позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи до суду не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 19.05.2021 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.06.2021 року о 09.30 год.. Залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки – ОСОБА_3 та Грабовецько-Дулібівську сільську раду Стрийського району Львівської області.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 10.06.2021 року підготовче провадження у цій справі закрито та призначено її судовий розгляд по суті у судовому засіданні на 14.07.2021 року о 11 год. 00 хв.. Витребувано від приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Швед І.В. належно засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нижня Стинава Стрийського району Львівської області.

Витребувані судом письмові докази від приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Швед І.В. надійшли на адресу суду із супровідним листом 27.07.2021 року за вх. № 14366.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 14.07.2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 11.08.2021 року о 12 год. 00 хв..

Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті після оголошення у такому перерви, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження цьому.

Судом також було задоволенозаяви усіх учасників цієї справи про розгляд справи (продовження розгляду справи) за їх відсутності та, виходячи з положень ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, а також враховуючи неявку у судове засідання усіх учасників справи, суд вважав за доцільне та можливе здійснювати (продовжувати) судовий розгляд даної справи за відсутності її учасників на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового засідання у цій справі технічними засобами.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

У своєму рішеннівід 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03) Європейський Суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивачки ОСОБА_1 за пред`явленими позовними вимогами щодо спадкування, встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із зазначенням відповідних доказів.

Як вбачається з наявної у справі довідки Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області від 30.03.2021 року за вих. № 282, сформованої на онові погосподарської книги № 1 с. Нижня Стинава Стрийського району Львівської області (копія міститься у справі, а. с. 15), господарство по АДРЕСА_1 з відповідним особовим рахунком якого відносилося до суспільної групи господарств – колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У свою чергу, підставою для виникнення у колгоспного двору в особі його голови ОСОБА_4 права власності на вказаний житловий будинок послужило рішення виконавчого комітету Стрийської районної Ради народних депутатів від 15.09.1988 року за № 224 «Про оформлення права власності та реєстрацію житлових будинків».

Встановлено, що за життя, а саме 31.10.1988 року, голова колгоспного двору ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право власності на житловий будинок, а також зареєстрував його у Стрийському МБТІ 10.11.1988 року, про що було вчинено запис в реєстрову книгу за № 183. Однак, за життя ОСОБА_4 втратив оригінал вищевказаного свідоцтва.

Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого ліцензованим інженером з технічної інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 19.03.2021 року (копія мітиться у справі, а. с. 20-22), загальна площа житлового будинку (позначений у технічній документації літерою «А-1»), який розташований по АДРЕСА_1 , складає 81,5 кв. м, з неї житлова – 54,3 кв. м., з верандою «а», сходами «а1», «д1», підвалом «а2/пд». До житлового будинку належать господарські будівлі – літня кухня (позначена у технічній документації літерою «Д»), два сараї (позначені у технічній документації літерами «Б», «Е»), убиральня (позначена у технічній документації літерою «В»), навіс (позначений у технічній документації літерою «Г»), та споруди – ворота з хвірткою № 3, огорожі № 1, № 2, колодязь К1, колонка К2, замощення І. Даний житловий будинок побудований у 1971 році та не являється об`єктом самочинного будівництва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданим 03.08.2020 року виконавчим комітетом Нижньостинавської сільської ради Стрийського району Львівської області у відповідності до актового запису № 7 від 03.08.2020 року (копія мітиться у справі, а. с. 7).

Як уже йшлося вище, ОСОБА_4 був головою вищевказаного колгоспного двору.

Позивачка у справі є онукою спадкодавця ОСОБА_4 .. Зокрема, про родинні відносини позивачки з її дідусем свідчать свідоцтво про народження позивачки серія НОМЕР_2 , видане повторно Стинавською сільською радою Стрийського району Львівської області 26.10.2006 року згідно актового запису № 25 від 23.12.1989 року (копія міститься у справі, а. с. 11), свідоцтво про укладення позивачкою шлюбу з ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 , видане Нижньостинавською сільською радою Стрийського району Львівської області 24.10.2016 року згідно актового запису № 2 від 24.10.2016 року (копія мітиться у справі, а. с. 12), а також свідоцтво про народження батька позивачки – ОСОБА_3 серія НОМЕР_4 , видане Стинавською сільською радою Сколівського району Львівської області 26.08.1961 року відповідно до актового запису № 50 від 26.08.1961 року (копія мітиться у справі, а. с. 10).

Довідками Грабовцько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області від 22.09.2020 року за вих. № 365 (копія мітиться у справі, а. с. 18) та від 20.03.2021 року за вих. № 282 (копія мітиться у справі, а. с. 15) підтверджено, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день своєї смерті постійно проживав у житловому будинку по АДРЕСА_1 , та був отаннім членом колгоспного двору.

За змістом складного 23.05.2018 року заповіту, посвідченого того ж дня секретарем виконавчого комітету Любинцівської сільської ради Стрийського району Львівської області та зареєстрованим у реєстрі за № 63 (копія мітиться у справі, а. с. 9), такий складений ОСОБА_4 на користь позивачки, він є чинним.

Спадщина після смерті ОСОБА_4 як колишнього голови колгоспного двору відкрилася у день його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що позивачка прийняла спадщину за заповітом після смерті дідуся, так як протягом шести місяців, а саме 22.12.2020 року подала до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Швед І.В. заяву про прийняття спадщини. На підставі цієї заяви приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Швед І.В. 22.12.2020 року відкрито спадкову справу № 61/2020, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 62992199 від 22.12.2020 року (копія мітиться у справі, а. с. 16) та витребувані судом матеріали цієї спадкової справи.

Як вбачається з постанови приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Швед І.В. від 11.03.2021 року за № 26/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії (копія мітиться у справі, а. с.17), позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів для підтвердження відповідного права на спірне майно у спадкодавця. 

Норми права та роз`яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення.

Прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України положення зазначеного Кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності діючим ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки згадані вище правовідносини виникли до набрання чинності діючим ЦК України, то суд при розгляді даного спору у вказаній частині керується положеннями ЦК Української РСР 1963 року та діючими на той час законодавчими актами.

Так, у відповідності до положень ч. 2 ст. 9 Закону СРСР «Про власність в СРСР», який набрав чинності з 01.07.1990 року, майно селянського господарства належить його членам на праві загальної спільної власності, якщо інше не передбачено законодавчими актами союзної і автономної республіки.

Пунктом 4 Постанови Верховної Ради УРСР від 26.03.1991 року № 885-12 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність»» (що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що правила, які містяться у Законі Української РСР «Про власність» і були передбачені Законом СРСР «Про власність в СРСР», застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР, тобто з 01.07.1990 року.

Як роз`яснюється у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», положення ст. ст. 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення у дію цього Закону (тобто з 15.04.1991 року).

Таким чином, до правовідносин, які виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.01.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Так, відповідно до ст. ст. 120, 121 ЦК Української РСР 1963 року у редакції, яка була чинною до 1991 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою усіх членів двору. Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю, тощо. Відповідно до ст. ст. 120-127 ЦК Української РСР 1963 року у редакції, яка була чинною до 1991 року, колгоспний двір – це сімейно-трудове об`єднання осіб-членів колгоспу, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства та задоволення сімейних потреб. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку у його майні. Такими, що втратили це право згідно положень ст. 126 ЦК Української РСР 1963 року у редакції, яка була чинною до 1991 року, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (у цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається виходячи із рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних у відповідності до положень ст. 123 ЦК Української РСР. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Відповідно до пункту 20 «Вказівок по веденню погосподарського обліку у сільських радах народних депутатів», затверджених постановою Держкомстату СРСР від 25.05.1990 року за № 69, у графі «суспільна група господарства» записується станом на 01 січня відповідного року одна із наступних суспільних груп: господарство колгоспника; господарство робітника; господарство службовця; господарство інших категорій населення. Суспільна група господарства встановлювалася у залежності від роду занять голови господарства.

Згідно з вимогами ст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки голови (члена) колгоспного двору у майні двору застосовуються з 01.07.1990 року. У разі смерті голови (члена) колгоспного двору після 30.06.1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті голови та кожного з його колишніх членів.

В силу ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину, або ж не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, тобто шести місяців, він не заявив про відмову від неї.

За змістом ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частина 1 ст. 1270 ЦК України встановлює строк для прийняття спадщини, який складає шість місяців і починається з часу відкриття спадщини.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Оскільки судом на підставі зібраних та перевірених у судовому засіданні письмових доказів у їх сукупності та взаємозв`язку встановлено, що спірне домоволодіння, котре входило до майна колгоспного двору, належало спадкодавцеві ОСОБА_4 , який був його головою та останнім членом, при цьому оригінал правовстановлюючого документа на спірне домоволодіння відсутній, що, відповідно, унеможливлює здійснити спадкування позивачкою прав та обов`язків дідуся на це домоволодіння у нотаріуса, то у суду немає перешкод для можливості захисту зазначеного порушеного права позивачки як єдиної спадкоємиці, яка прийняла спадщину, після смерті спадкодавця ОСОБА_4 та не відмовилася від неї, у спосіб визнання за нею відповідного права у порядку спадкування за заповітом.

Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі. Зокрема, слід визнати за позивачкою право власності на будинок садибного типу (позначений у технічній документації літерою «А-1») загальною площею 81,5 кв. м., житловою площею 54,3 кв. м., з верандою «а», сходами «а1», «д1», підвалом «а2/пд», з приналежними до нього господарськими будівлями – літньою кухнею (позначена у технічній документації літерою «Д»), двома сараями (позначені у технічній документації літерами «Б», «Е»), убиральнею (позначена у технічній документації літерою «В»), навісом (позначений у технічній документації літерою «Г»), та спорудами – воротами з хвірткою № 3, огорожею № 1, № 2, колодязем К1, колонкою К2, замощенням І, розташований по АДРЕСА_1 , котрий входив до складу колишнього колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 , у порядку спадкування за заповітом після його смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нижня Стинава Стрийського району Львівської області.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Розподіл судових витрат у справі, котрі полягають у сплаті позивачкою судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру, у розмірі 2 252 грн. 80 коп. і підтверджуються квитанцією № 10 від 05.05.2021 року (оригінал міститься у справі, а. с. 1), слід здійснити у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, та, з урахуванням відповідної позиції позивачки з цього приводу, слід залишити за останньою, тобто покласти на неї.

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

       Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачки – ОСОБА_3 та Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області, про визнання права власності на нерухоме майно у складі колишнього колгоспного двору у порядку спадкування за заповітом, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок садибного типу (позначений у технічній документації літерою «А-1») загальною площею 81,5 кв. м., житловою площею 54,3 кв. м., з верандою «а», сходами «а1», «д1», підвалом «а2/пд», з приналежними до нього господарськими будівлями – літньою кухнею (позначена у технічній документації літерою «Д»), двома сараями (позначені у технічній документації літерами «Б», «Е»), убиральнею (позначена у технічній документації літерою «В»), навісом (позначений у технічній документації літерою «Г»), та спорудами – воротами з хвірткою № 3, огорожею № 1, № 2, колодязем К1, колонкою К2, замощенням І, розташований по АДРЕСА_1 , котрий входив до складу колишнього колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 , у порядку спадкування за заповітом після його смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нижня Стинава Стрийського району Львівської області.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; громадянка України; зареєстроване та фактичне місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; громадянка України; зареєстроване та фактичне місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; громадянин України; зареєстроване та фактичне місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки: Грабовецько-Дулібівська сільська рада Стрийського району Львівської області; місцезнаходження юридичної особи: 82434, Львівська область, Стрийський район, вул. Т. Шевченка буд. 170; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370998.

Дата складення повного судового рішення: 11 серпня 2021 року.

Суддя В.Я. Микитин