РІШЕННЯ                                    

                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                         Справа №2- 254/2010

                                                                   (повне)

8 червня 2010р.        Вінницький районний суд Вінницької  області

            в складі головуючого: Ганкіної І.А.

            при секретарі : Волощук І.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача та  третьої особи ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниця справу за позовом  ОСОБА_5  до ОСОБА_6, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", КП ВОБТІ про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, визнання недійсним договору іпотеки,  визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, скасування реєстраційного посвідчення та державного акту на право власності на землю, -  

                                                 Встановив:

        ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", КП ВОБТІ про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, визнання недійсним договору іпотеки,  визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, скасування реєстраційного посвідчення та державного акту на право власності на землю.

        В позові ОСОБА_5 зазначив, що восени 2007 року до його батька ОСОБА_9  звернувся ОСОБА_8, який є директором та засновником ТОВ "УТ-Санлайн" з проханням позичити йому грошей для розвитку підприємства. Він мав закупити за кордоном побутову техніку для продажу її підприємством. ОСОБА_8 вмовляв дати йому грошей, мотивуючи тим, що він дуже добре заробить на побутовій техніці, яку купує за кордоном і поверне гроші з процентами. Грошей на той час у сім'ї позивача не було, але були два побудовані будинки, які належали позивачцу та його матері на праві приватної власності. Знаючи про це, ОСОБА_8 попросив укласти договір купівлі-продажу цих будинків (один на нього, другий на його племінника) з тим розрахунком, щоб отримати під них кредит в банку, розрахуватись з позивачем та його матір"ю, а решту коштів направити на розвиток підприємства. При цьому відповідач запевнив, що після отримання кредиту відразу сплатить кошти за будинок. 30 листопада 2007 року ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і земельною ділянкою 0,1500 га, кадастровий номер 0520680203:03:002:0027, які розташовані в АДРЕСА_1 Даний договір 30.11.07р. був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 Земельна ділянка належала позивачу на підставі відповідного  Державного акту на право власності,   виданого  8   квітня   2005   року. Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудам належав прозивачці на підставі свідоцтва про право власності №309, виданого виконавчим комітетом Агрономічної сільської ради 21.09.05р. В договорі вказано, що земельна ділянка та будинок продані за 648 900 грн. і з них 50 000 грн. позивач отримав при посвідченні договору. В договорі була вказана тільки балансова вартість, яка не відповідає реальній вартості будинку та земельної ділянки, за яку він був проданий відповідачу. На справді ціна будинку була погоджена  окремо і становила 400 000 доларів США. Жодних грошей при посвідченні договору відповідач позивачу не надавав. Зазначені обставини підтверджуються власноручно написаною в грудні 2007 року ОСОБА_8 розпискою, в якій він зобов'язувався розрахуватись за будинок на протязі року з дня продажу, тобто до 30 листопада 2008 року. В квітні 2008 року ОСОБА_8, мотивуючи тим, що йому не дають кредит в банку звернувся до позивача з проханням написати заяву до банку про те, що він розрахувався з позивачем за будинок в повному обсязі. Оскільки ОСОБА_8 запевняв сім'ю позивача, що отримання кредиту від банку під заставу будинку та земельної ділянки дасть йому можливість скоріше розрахуватись за будинок, позивач на це погодився і  підписав заяву в банк про те, що розрахунок з ним проведений. З моменту укладення договору купівлі-продажу пройшло більше півтора року, але  ОСОБА_8 так і не розрахувався за проданий будинок та земельну ділянку. На протязі півтора року ОСОБА_8 постійно запевняв позивача та його сім'ю, що найближчим часом розрахується, але до цього часу гроші так і не сплатив. Враховуючи викладене, позивач вважає, що ОСОБА_8 навмисно ввів його та його сім'ю в оману, таким чином змусивши продати йому будинок, за який, він розраховуватись не збирався. В зв"язку з вказаним позивач був змушений звернутися до суду за визнанням недійсними вищевказаного договору купівлі-продажу та інших правочинів, що виникли на підставі даного договору.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_9 та його представник ОСОБА_1 позов підтримали. Позивач суду окрім зазначеного в позові додав, що будинок, АДРЕСА_1 був побудований на спільні кошти сім"ї позивача, більшу частину коштів за будинок було сплочено батьками позивача, власні кошти вкладав і ОСОБА_5 За спільним рішенням сім"ї позивача будинок планували віддати позивачу для його проживання, тому свідоцтво про право власності було оформлено саме на нього. Тому питанням його реалізації та  отриманням коштів за будинок та землю займався батько позивача. При укладанні договору купівлі-продажу покупець будинку ОСОБА_8 - не мав коштів на придбання будинку та земельної ділянки, тому заключення договору було оплочено коштами батька позивача і пятьдесять тисяч  при підписанні договору позивач не отримував. Вказаний пункт договору купівлі-продажу він при читанні тексту договору не побачив і його дійсність заперечив. Нотаріальну заяву від 21.12.2007р. позивачем було підписано за власним проханням ОСОБА_8, який пояснив йому та батькові позивача, що не може отримати кредит для оплати будинку та земельної ділянки без надання вказаної заяви банку.Тому, позивач довірившись йому пішов на підписанна вказаної заяви. Після вчинення правочину купівлі-продажу  відповідач грошей за будинок та земельну ділянку позивачу не сплатив, вчинивши обман щодо дійсності свого наміру оплатити вартість придбаних будинку та земельної ділянки, в зв"язку з чим позивач та його представник просять позов задоволити, визнавши недійсними договора купівлі-продажу, іпотеки, та інші провочини, що виникли на підставі договору купівлі-продажу та відновити право позивача на належне йому майно.

         Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та суду показав, що договір купівлі-продажу було вчинено за спільною волею сторін правочину і був виконаний обома сторонами в повному обсязі. Факт того, що покупець будинку та земельної ділянки розрахувався за придбане ним майно посвідчує нотаріальна заява продавця вищевказаного майна ОСОБА_5 про повний розрахунок за договором від 21.12.2007р. В зв"язку з вказаним просить в задоволенні позову відмовити.  

         Представники відповідача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_4, ОСОБА_11 позов не визнали та суду показали, що при укладанні договору кредитування від   25.04.2008р. від боржника було витребувано пакет документів та було поставлено вимогу щодо надання  банку нотаріально завіренної заяви попереднього власника майна про повну виплату коштів за договором куплі-продажу укладеним щодо будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 Така заява була представлена отримувачем кредиту ОСОБА_8 і кредит було надано. За кредитним договором між банком та ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки від 25.04.2008р. на вищевказаний будинок з погосподарськими спорудами та земельну ділянку, який був завірений в нотраіальному порядку відповідно до вимог закону. В подальшому в зв"язку з припиненням виплат по кредитному договору заборгованість була стягнута в судовому порядку за рішенням суду 25.08.2009р. В зв"зку з тим, що неправомірності своїх дій по укладанню договору іпотеки банк не вбачає, в задоволенні позовних вимог представники відповідача просять відмовити.

         Відповідач КП ВОБТІ за листом просят слухати справу у їй відсутність. Увирішенні судового спору покладаються на думку суду.

         Заслухавши пояснення сторін, свідків,  вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне:

        30.11.2007р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_8. було укладено договір купівлі-продажу за умовами якого ОСОБА_5 продав належний йому житловий будинок по АДРЕСА_1 та області та земельну ділянку площею 0,1500 га, що розташована за тією ж адресою (кадастровий номер 0520680203:03:002:0027) ОСОБА_12 (а.с.7).

       Право власності ОСОБА_5 на вищевказане майно підтверджує відповідне свідоцтво про право власності на будинок за №309 від 21.09.2005р. та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №238948 від 08.04.2005р.

          За п.2.1. за домовленістю сторін продаж вчинено за 648 900 грн., при цьому варість будинку з погосподарськими спорудами згідно відомостей довідки-характеристики складає 313 292 грн., земельної ділянки за оцінкою ПП "Глобус"  335 600 грн.

          За умовами вказаного договору (п.2.1) покупец вищевказаного майна повинен розрахуватися за вчинений продаж в строк до 15.12.2007р.

          13.12.2007р. ОСОБА_8 було отримано реєстраційне посідчення на право власності на вищевказаний будинок з погосподарськими спорудами за №382 (а.с.48), а 7.12.2007р. отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії   ЯД №412041 кадастровий номер 0520680203:03:002:0027 (а.с.61).

          25.04.2008р. ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" ( на тепершній час ПАТ "Райфайзен Банк Аваль") уклало провочин - договір кредиту за №014/035-43/60200 за яким,  ОСОБА_8 було надано кредит в сумі 198 000 доларів США строком на 120 місяців по 25.04.2008р. зі сплатою 14 процентів річних.  

          25.04.2008р. ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" ( на тепершній час ПАТ "Райфайзен Банк Аваль") уклало провочин - договір іпотеки за яким новий власник спірного будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки ОСОБА_14 забезпечив виконання договору кредиту від 25.04.2008р. шляхом встановлення іпотеки на вищевказані об"єкти нерухомості (а.с.49-54).  

          Вищезазначений кредит належним чином не виконувався, в зв"язку з чим  ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" було подано позов до суду щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_8 за договором кредиту. Рішенням Ленінського районного суду від 25.08.2009р. з ОСОБА_8 було стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 187 258 дол.19 ц. США  та судові витрати (а.с.41).

        Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить з того, що відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або забов"язується передати майно (товар)у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або забов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

         Тобто, аналізуючи вказане нормативне   положення  основними  умовами  вчинення  (дійсності) договору купівлі-продажу є для сторони покупця - передача або забов"язання передати майно (товар) у власність покупця, а для покупця - обов"язок прийняти або забов"язатися прийняти придбане майно та сплатити за нього певну грошову суму.

          За ст.328 ЦК Украіни право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинов.

          За ч.2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Відповідно до ст.334 ЦК України право власності у набувача за договором виникає з момунту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Аналізуючи договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в частині виконання основних обов"язків покупця та продавця суд виходить з того, що судом було встановлено, що продавець майна після вчинення договору не втратив можливість володіння будинком з погосподарськими спорудами, мав ключи від будинку, що підтвердив свідок ОСОБА_15, а тому в повне володіння продане майно не передав.

          Оцінюючи виконання основних обов"язків та прав покупця, суд встановив, що покупець після вчинення договору купівлі-продажу придбане майно не оплатив, що підтверджується розписка, що власноруч виконана ОСОБА_8 батькові позивача ОСОБА_15  За текстом даної розписки ОСОБА_8 вказав, що два будинки ( АДРЕСА_1) с.Агрономічне були оформленні для отримання кредиту для фірми "УТ Санлайн", що належить ОСОБА_8 за розтаможення товару за суму 300 тис. доларів та 400 тис. доларів.  За вказаною розпискою, яка виконана власноруч ОСОБА_8, що сторонами не оспорено, вказана особа  забов"язалася сплатити в строк до 1.07.2008р. за будинок по АДРЕСА_1 відповідно 300 та 400 тис. доларів.

        За показами свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17, ОСОБА_15  встановлено, що вказана розписка була написана в присутності вказаних свідків 25 грудня 2007р.

       Обставини того, що вказана розписка була написана ОСОБА_8 під примусом суду є недоведеною та нічим не підтвердженою.

       Тому, виходячи з вказаного суд критично відноситься до тексту нотаріальної заяви від 21.12.2007р. згідно якої ОСОБА_18 підтвердив, що отримав повний розрахунок за договором купівлі-продажу будинку за АДРЕСА_1 від ОСОБА_8 (а.с.43).

     Факт написання вказаної розписки підтверджує, що під час написання нотаріальної заяви від 21.12.2007р. повного розрахунку за придбаний житловий будинок та земельну ділянку покупцем даного майна проведено не було.  

        При цьому, суд враховує, що з показів допитаних в судовому засіданні свідків  ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 відповідач ОСОБА_8 не мав коштів на придбання у власність будинку та земельної ділянки.

        Свідки  ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_21  та ОСОБА_20, допитані в судовому засіданні показали, що обидва зазначені вище будинки були придбані ОСОБА_8 для подальшого отримання кредитів для фірми, ОСОБА_8 планував продати один з будинків партнеру с Турції, а інший залишити собі. За будинки ОСОБА_8 з продавцем не розрахувався і свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20,  та ОСОБА_22 не одноразово були свідками того, як ОСОБА_15 дзвонив чи приходив для особистих переговорів до ОСОБА_8 з вимогою щодо оплати будинків, однак оплата получена так і не була. При цьому, ОСОБА_8 факту того, що плату за придбане майно не провів не заперечував та обіцяв розплатитися в найближчий час. Отримані в подальшому  за кредитним договором кошти були використаны ОСОБА_8  на інші цілі.

          Відповідно до постанови прокурора Ленінського району м.Вінниця від 3.09.2009р. було порушено кримінальну справу за ч.4 ст.190 КК України  відносно ОСОБА_8

         За мотивувальною частиною постанови кримінальна справа була порушена  по факту заволодінням ОСОБА_8 шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_15 на суму 2021600 грн.(а.с.86).

        Вказана кримінальна справа була порушена за спільною заявою ОСОБА_15, ОСОБА_23 та ОСОБА_18 від 3.08.2009р. за якою заявники просять порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_8 який незаконним шляхом заволодів належними їм житловими будинками (а.с.92-96).

        3.10.2009р. ОСОБА_15 був визнаний потерпілим по кримінальній справі за №09270716 (а.с.94) по факту заволодіння шахрайським шляхом житловими будинками та земельними ділянками.

        Ст. 203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, при цьому ч.З вказує, що волевиявлення учасника правочину має бути вільнии та відповідати його внутрішній волі.

        Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статі 203 цього Кодексу.

      Наявність правочину свідчить про єдність внутрішній волі і волевиявлення суб'єкта правочину, тому у випадку, коли воля суб'єкта правочину формувалася не вільно і не відповідала волевиявленню суб'єкта (особа знаходилася під впливом обману), такі правочини визнаються недійсними.

      Стаття 230 ЦК України передбачає наслідки правочинів, укладених з так званим "вадами волі", тобто за умов, що перешкоджають вільному формуванню волі сторони, яка вчинила правочин, як наслідок виникає невідповідність волі і волевиявлення.

       Відповідно до ст.230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

       Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину. або якщо вона замовчує їх існування. Відповідач та ОСОБА_8 знали, що не будуть розраховуватись за будинок та земельну ділянку, але свідомо це замовчували і запевнили позивача, що гроші будуть сплочені.

        Тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при укладенні договору купівлі-продажу від 30.11.2007р. мали місце невідповідність волі і волевиявлення сторін, та обман щодо наміру покупця виконати покладені на нього права та обов"язкі за договором, що тягне за собою недійснить даного договору через судове рішення.

        За ст.236 ЦК України правочин визнаний недійсним є недійсним з моменту його вчинення, що припиняє також права та обов"язки що передбачалися за умовами правочину.

        Враховуючи недійснить договору, суд вважає за необхідне визнати недійсними як наслідок і отриманні ОСОБА_8 на підставі вказаного правочину  реєстраційне свідоцтво  на право власності видане КП "ВОБТІ"  за реєстровим номером 382 від 13.12.2007р. та Державний акт на земельну ділянку  серії  ЯД №412041.  

           Визначаючись щодо договору іпотеки укладеного між ОСОБА_8 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 25.04.2008р. суд виходить з того, що визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.11.2007р. в наслідок якого ОСОБА_8 було набуто право власності на предмет іпотеки тягне за собою визнання недійсним інших правочинів, предметом яких є вищевказані об"єкти нерухомості.

            За ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсностю. Зокрема, до таких наслідків належить  поновлення власника у правах на майно.

Тому, суд вважає за необхідне поновити власника ОСОБА_5 у праві приватної власності на  житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку площею 0,1500 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1

  Щодо стягнення судових витрат, суд виходить з того, що   відповідно до ст. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться:судовий збір та витрати пов"язані з розглядом справи.

До витрат пов"язаних з розглядом судової справи,належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення,витрати на правову допомогу,витрати пов"язані з явкою до суду,витрати пов"язані з залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,та проведення судових експертиз, а також вирати пов"язані з проведенням огляду доказів та вчиненням інших дій.

Як встановлено по справі, позивачем було понесено витрати на сплату державного мита та послуг ІТЗ в сумі 1811 грн.50 коп., що підтверджують відповідні квітанції(а.с.1,2,19,20).

            За ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

            Враховуючи доведеність позивачем понесених ним витрат документально, суд вважає,що судові витрати слід відшкодувати за рахунок відповідачів ОСОБА_14, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в рівних частках в сумі 905 грн. з кожного.

        Керуючись ст.ст.203,215,216,230,236,572,583,655,656,658, ЦК України,ст..ст.78,126,154 ЗК України,  ст.ст.15,30,60,61,214,215,223 ЦПК України,суд, -

                                               Вирішив:

Позов задоволити.

Визнати недійсним договір  купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки площею 0,1500 га (кадастровий номер 0520680203:03:002:0027), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1  укладений між  ОСОБА_5 та ОСОБА_8 30.11.2007р. та посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №7120.

Скасувати реєстраційне посвідчення на право власності видане КП "ВОБТІ" на ім"я ОСОБА_8 за реєстровим номером 382 від 13.12.2007р. на цілий житловий будинок з господарськими спорудами за АДРЕСА_1

Скасувати державний акт на право  власності на земельну ділянку, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 розміром 0,1500 га , серії ЯД №412041 виданий на ім"я ОСОБА_8  07.12.2007р. та зареєстрований в книзі записів реєстрації державний актів за №010780200418.

Визнати недійсним договір іпотеки житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки площею 0,1500 га (кадастровий номер 0520680203:03:002:0027), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1  укладений між  ОСОБА_8 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (на тепер ПАТ "  "Райффайзен Банк Аваль") від 25.04.2008р.

Визнати за ОСОБА_5 в наслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки площею 0,1500 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1   від 30.11.2007р. право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку площею 0,1500 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1  

Стягнути з ОСОБА_8, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль",  судові витрати в загальній сумі 1811 грн.50 коп. в рівних частках по  905 грн.75 коп.

Рішення суду може бути оскаржено  до  Апеляційного суду Вінницької області  через Вінницький районний суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення  рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: