ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 465/1113/21 пров. № А/857/10316/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Бруновської Н.В, Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання: Мельничук Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Франківського районного суду міста Львова від 28 квітня 2021 року ( суддя Величко О.В. ухвалене в м. Львові о 15:15, повний текст складено 05.05.2021) у справі № 465/1113/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАН № 3756767 від 05.02.2021 року та відшкодування шкоди.

Рішенням Франківського районного суду міста Львова позов задоволено частково, постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3756767 від 05.02.2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.122 КУпАП, скасовано. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП закрито. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Франківського районного суду міста Львова від 28 квітня 2021 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. В решті заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Не погодившись з даним додатковим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати в частині часткового задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. та ухвалити нове рішення, яким витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 500 грн. покласти на відповідача та стягнути на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач надав суду першої інстанції докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а відтак, такі підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, просить скасувати додаткове рішення суду та відмовити в задоволення заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила таку задовольнити.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Заслухавши доповідь головуючого судді, представника апелянта проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги № 08-02/21 від 08.02.2021 року, укладений між АО «Кавчук і партнери» та ОСОБА_1 ; рахунок на оплату № 22/03 від 22.03.2021 року, відповідно до якого за послуги з професійної правничої допомоги підлягає до оплати 8 500 грн.; квитанцію № ТВАН-Н22Н-ТН4Т-Р1Р7 від 22.03.2021 року про сплату вказаної суми; меморіальний ордер № 118144063 від 22.03.2021 року. Також, представником позивача подано акт надання послуг № 24/03 від 24.03.2021 року та опис наданих адвокатом послуг професійної правничої допомоги у справі №465/1113/21.

Приймаючи оскаржуване додаткове рішення суд першої інстанції зробив висновок, що враховуючи характер спірних правовідносин, складність справи, часткове задоволення позовних вимог, вимоги розумності і справедливості, підлягають стягненню на користь позивача витрати у розмірі 2000 грн., та такі є співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг.

Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналізуючи викладене, беручи до уваги положення КАС України, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що розмір витрат зазначений позивачем не є пропорційний, як і час, витрачений адвокатом на виконання відповідної роботи, оскільки справа є незначної складності, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, що в силу ч. 5 ст. ст. 242 КАС України враховується судом при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

За наведених обставин у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому підлягає зменшенню до 2000,00 грн.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Франківського районного суду міста Львова від 28 квітня 2021 року у справі № 465/1113/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді Н. В. Бруновська

О. І. Довга

Повне судове рішення складено 12.08.2021