№2-3848/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2010 року м.Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області
у складі головуючого одноособово судді Діденко С.О.
при секретарі Сухіна О.Ю.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Ельміра» про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності,
В С Т А Н О В И В :
13 травня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Споживчого товариства «Ельміра» про визнання договору купівлі –продажу дійсним та визнання права власності.
В позовній заяві позивачка ОСОБА_1 зазначила, що 18 березня 2010 року між нею та Споживчим товариством «Ельміра» був укладений договір купівлі-продажу №3 нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
При укладенні договору згідно акту прийому – передачі позивачці було передано майно. Вона, в свою чергу, сплатила відповідачу вартість майна в загальній сумі 10 000 гривень, що підтверджуються актом прийому –передачі та довідкою відповідача.
ОСОБА_1 зазначила, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного договору. Мотивом відмови є бажання повернути їй сплачену суму та продати об’єкт за більш вигідною ціною. Вважає дії відповідача неправомірними, оскільки на момент укладання договору, майно відповідачем їй передано, з її боку здійснена оплата вартості майна в повному обсязі, у зв’язку з чим, договір купівлі –продажу вважається укладеним, та підлягає нотаріальному посвідченню. Крім того, позивачка вважає, що їй належить право власності на вищевказане майно. Тому просить суд визнати договір купівлі – продажу № 3 від 18 березня 2010 року – дійсним, та визнати за нею право власності на приміщення магазину (А-1), що складається: торгівельна зала №1, склад №2, підвал (пг-1), ганок (а), загальною площею 297, 4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
В попереднє судове засідання позивачка не з’явилась, надала суду письмову заяву, в якій просила розгляд справи провести у її відсутність та наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача – Споживчого товариства «Ельміра» - у попереднє судове засідання 20 травня 2010 року не з’явився. Надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що Споживче товариство «Ельміра» по суті позову ОСОБА_1 про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності не заперечує. Просять справу розглянути за їх відсутністю.
Вивчивши матеріали справи, та керуючись правилами статті 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу в відсутність представника Споживчого товариства «Ельміра» та ОСОБА_1 по матеріалам, які є в наявності в справі, направивши копію рішення суду для відома, після розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає , що позов необхідно задовольнити.
У судовому з асіданні встановлено, що 18 березня 2010 року між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Ельміра» укладено договір № 3 купівлі-продажу будівлі магазину, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
Позивачкою сплачено 10 000 гривень на користь Споживчого товариства «Ельміра», що було обумовлено договором № 3 від 18 березня 2010 року, тобто з боку позивача виконані умови.
18 березня 2010 року на підставі акту прийому-передачі Споживче товариство «Ельміра» передав ОСОБА_1 будівлю магазину, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріального посвідченню та державній реєстрації.
Також зі ст. 220 ЦК України вбачається, що якщо сторони домовились щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, тому вивчивши матеріали справи і у зв'язку з викладеним, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, бо в судовому засіданні знайшли повне підтвердження факти про виконання договору – сплачено у повному обсязі грошові кошти в розмірі 10 000 грн. , будівля магазину, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 передана у володіння ОСОБА_1, але договір купівлі-продажу не було оформлено нотаріально, згідно закону.
Відповідно до ст. 328 ч. 2 ЦК України, право власності вважається таким, що набуте правомірно, якщо інше не випливає прямо із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом, тому вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності підлягають задоволенню, бо в судовому засіданні знайшли своє підтвердження в повному обсязі з причини правомірного набуття власності.
З урахування викладеного, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 14, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 657, 220 ч.2,328 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 3 від 18 березня 2010 року нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Ельміра».
Визнати право власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки село Новоторецьке Добропільського району Донецької області на будівлю магазину ( А-1), що складається з торгівельної зали №1 та складу №2, підвалу
(пг-1), ганку (а), загальною площею 297,4 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана в Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів після проголошення рішення.
Складено одноособово у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий суддя С.О.Діденко