Головуючий суду 1 інстанції - Ткач О.В.  

Доповідач -Луганська В.М.

Справа № 431/1276/21

Провадження № 22-ц/810/536/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року                                                м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Луганської В.М.

суддів: Назарової М.В., Коновалової В.А.

за участю секретаря: Залюшного О.Г.

учасники справи:

позивач- Державний заклад «Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка»

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу Державного закладу «Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка»

на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 30 квітня 2021 року, ухвалене судом у складі судді Ткач О.В.,

за позовом Державного закладу «Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг,

в с т а н о в и в:

У березні 2021 року Державний заклад «Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка» звернувся з зазначеними вимогами в обґрунтування яких вказав, що 03 вересня 2018 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № 665 про надання освітніх послуг. Наказом від 11 серпня 2018 року № 837-ВК ОСОБА_1 зараховано на денну форму навчання за напрямом Освітні, педагогічні науки. Педагогіка вищої школи. Згідно п. 9 договору загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 14677 грн. ОСОБА_1 15 серпня 2018 року було внесено 4750 грн. Відповідно до наказу № 101/2-ВК від 17 січня 2020 року відповідачку відраховано у зв`язку з невиконанням навчального плану, за період навчання з 01 вересня 2018 року по 17 січня 2020 року виникла заборгованість, яка не погашена відповідачем. Пеня за несвоєчасну оплату освітніх послуг відповідно до п. 12 Договору, становить 0,01 % несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Отже загальна сума пені складає 185,45 грн., а загальний розмір заборгованості – 9830,30 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем п. 4 Договору, 11 вересня 2020 року та 25 листопада 2020 року на адресу боржника ОСОБА_1 було направлено листи-повідомлення про оплату заборгованості. Проте заборгованість відповідачем не погашена.

У зв`язку з чим, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання освітніх послуг у сумі 9644,85 грн, пеню в розмірі 185,45 грн та судовий збір в сумі 2270 грн.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 30 квітня 2021 року у задоволені позовних вимог Державного закладу «Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач Державний заклад «Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Старобільського районного суду Луганської області від 30 квітня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3405,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було взято до уваги відзив на позовну заяву, копія якого всупереч вимогам ст. 178 ЦПК України не була надіслана позивачу, у зв`язку з чим, позивач був позбавлений можливості, відповідно до ст. 179 ЦПК України, подати відповідь на відзив.

Судом першої інстанції не були досліджені такі докази як наказ про відрахування відповідача № 101/2-ВК від 17.01.2020 року та розрахунок заборгованості. Проте, суд першої інстанції надав перевагу поясненням відповідачки щодо припинення навчання у 2019 році та ненадання з боку позивача освітніх послуг, при цьому відповідачем не надано доказів на підтвердження своїх пояснень. Доказів того, що позивачем відмовлено відповідачу у продовженні занять через несплату суми за навчання згідно до договору про надання освітніх послуг, відповідачкою до суду не надано. Заяв з боку відповідача щодо небажання продовжувати навчання або відрахування її з будь-яких підстав, до позивача не надходило.

У судове засідання представник позивача Державного закладу «Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка» не з`явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином. Від представника скаржника на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника скаржника.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на безпідставність вимог позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що позивачем суду не надано доказів отримання відповідачем освітніх послуг згідно договору з січня 2019 року до січня 2020 року( до моменту відрахування). При цьому, відповідач заперечує відвідування занять, мотивуючи це тим, що їй було відмовлено в продовженні навчання через несплату чергової суми за договором про освітні послуги. Суд дійшов до висновку, що позивач не надав докази, що відповідач ОСОБА_1 такі послуги отримувала, не надано доказів, що позивач витратив гроші на навчання відповідачки з січня 2019 року до січня 2020 року й в чому ці витрати полягають.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 03 вересня 2018 року було укладено договір №665 про надання освітніх послуг (а.с.4).

Згідно вказаного договору предметом договору є надання освітніх послуг ОСОБА_1 . Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання одержувачу освітньої послуги, а саме: підготовка заочна 1, 5 роки в магістратурі, заочної форми за спеціальністю Освітні педагогічні науки. Педагогіка вищої школи.

Відповідно до п. 2 вказаного договору виконавець зобов`язаний:1) надати одержувачу освітню послугу на рівні стандартів вищої освіти; 2) забезпечити дотримання прав замовника та одержувача; 3) видати одержувачу документ про вищу освіту (науковий ступінь) державного зразка за умови виконання одержувачем навчального навантаження в обсязі, необхідному для здобуття певного ступеня вищої освіти та повної оплати за спожиту освітню послугу; 4) інформувати одержувача про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про його права в обов`язки під час надання та отримання зазначеної послуги.

       Відповідно до п. 3 Договору, виконавець має право вимагати від замовника своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановлених цим договором.

Згідно із п. 4 вказаного договору замовник зобов`язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та порядку, встановлених цим договором.

Відповідно до п. 9 вказаного договору вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 14677 грн, у тому числі: вартість навчання з перший рік навчання становить 9500 грн, за другий – 5177 грн.

Пунктами 10.1-10.4 Договору передбачений порядок оплати щосеместрово, щорічно, одноразово за весь період навчання, щомісячно.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законом та цим договором (п. 11 договору).

За несвоєчасну оплату освітніх послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості (п.12).

Згідно підп. 4 п. 15 Договору, договір розривається у разі відрахування з навчального закладу одержувача згідно із законодавством.

Відповідно до п. 17 вищевказаного договору, дія договору тимчасово припиняється у разі надання одержувачу освітньої послуги академічної відпустки відповідно до законодавства на весь строк такої відпустки, про що вносяться відповідні зміни до договору.

Судом встановлено, що за наказом № 837-Вк від 11.08.2018 року з 01.09.2018 року ОСОБА_1 була зарахована до ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (а.с.5 ).

Відповідно до наказу № 101/2-ВК від 17.01.2020 року (а.с. 9), ОСОБА_1 відраховано з 17 січня 2020 року у зв`язку з невиконанням навчального плану.

Згідно розрахунку, наданого позивачем (а.с.7-8), з 01.09.2018 року до 17.01.2020 року відповідачу нарахована заборгованість за надані послуги, з урахуванням сплаченої відповідачем коштів, в сумі 4 750 грн.

З копії квитанції № 26 від 15.08.2018 року (а.с.21) вбачається, що ОСОБА_1 15 серпня 2018 року за 1 курс сплачено 4750,00 грн.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами договору ОСОБА_1 зобов`язана була сплатити вартість освітньої послуги за 1,5 роки навчання 14677 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

У ч. 1 ст. 613 ЦК України, визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Позивач у зобов`язанні надати освітню послугу виступав в якості боржника та виконав свої зобов`язання в повному обсязі, тобто навчання в період з 01 вересня 2018 року по 17 січня 2020 року проводилося згідно з навчальним планом.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що послуги з навчання у вказаний період не надавалися, або вона була позбавлена з вини позивача вказані послуги отримувати.

Позивачем надано докази, того, що відповідач за період з 01.09.2018 по 17.01.2020 склала 7 екзаменів та 4 заліки. У зв`язку з невиконанням навчального плану 17.01.2020 року відповідач була відрахована. Вказані докази не спростовано відповідачем.

Відповідно до п.13 договору № 655 у разі дострокового розірвання договору внаслідок порушення виконавцем договірних зобов`язань або з ініціативи замовника, у разі відрахування одержувача освітньої послуги (крім випадків, коли одержувач відрахований у зв`язку з невиконанням обов`язків, визначених статтею 63 Закону України «Про вищу освіту») кошти, що були внесені замовником як плата за надання освітньої послуги, повертаються йому в обсязі оплати частини послуги, не наданої на дату розірвання договору.

Пунктом 14 вказаного договору передбачено, що у разі дострокового розірвання договору у зв`язку з порушенням замовником договірних зобов`язань, або невиконання одержувачем обов`язків, визначених статтею 63 Закону України «Про вищу освіту», кошти, що були внесені замовником, залишаються у виконавця та використовуються для виконання його статутних завдань.

Відповідачкою не надано ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів того, що вона зверталася до позивача із заявою про дострокове розірвання договору у зв`язку з порушенням замовником договірних зобов`язань або із заявою про відрахування відповідачки. Так само не надано належних доказів того, що відповідачка не відвідувала занять на другому році навчання через те, що їй було відмовлено в продовженні навчання через несплату чергової послуги за договором про освітні послуги.

Та обставина, що ОСОБА_1 не з`явилася на сесію, не звільняє її від обов`язку сплачувати освітні послуги, які надавалися позивачем.

Суду першої інстанції були надані письмові докази в належним чином засвідчених копіях, останні є належними та допустимими в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України. Тому висновок суду про відмову у стягненні з відповідача заборгованості з оплати освітніх послуг в розмірі 9644,85 грн, стягнення пені в сумі 185,45 грн, не відповідає встановленим по справі обставинам.

Враховуючи викладене, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення Старобільського районного суду Луганської області від 30 квітня 2021 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог Державного закладу «Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270, 00 грн (а.с.16), за подання апеляційної скарги сплачено скаржником 3405, 00 грн, тому з ОСОБА_1 на користь Державного закладу «Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору судовий в розмірі 5675 грн.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державного закладу «Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка» задовольнити.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 30 квітня 2021 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Державного закладу «Луганський університет імені Тараса Шевченка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: с. Гречишкине, Новоайдарський район, Луганська область на користь Державного закладу «Луганський університет імені Тараса Шевченка», код ЄДРПОУ 02125131, місцезнаходження за адресою: пл. Гоголя, 1, м. Старобільськ, Луганська область, заборгованість за договором надання освітніх послуг в розмірі 9644,85 грн, пеню в розмірі 185,45 грн, а всього – 9830, 30 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживаюча за адресою: с. Гречишкине, Новоайдарський район, Луганська область на користь Державного закладу «Луганський університет імені Тараса Шевченка», код ЄДРПОУ 02125131, місцезнаходження за адресою: пл. Гоголя, 1, м. Старобільськ, Луганська область витрати по сплаті судового збору у розмірі 5675 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови 12 серпня 2021 року.

Головуючий                                                        В.М. Луганська

Судді                                                                М.В. Назарова

В.А. Коновалова