Справа № 642/2766/21

Провадження № 1-кп/643/1176/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2021                                                                                м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді  Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Степанюк Д.Р.,

за участю:

прокурора - Альоша В.В.,

захисника – адвоката Семенова С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021220510000178 від 15.02.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно з ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 08 червня 2021 року, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, передано з Ленінського районного суду м. Харкова на розгляд Московського районного суду м. Харкова.

07 липня 2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021220510000178 від 15.02.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, надійшов до Московського районного суду м. Харкова.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями Московського районного суду м. Харкова від 07.07.2021 визначено головуючого суддю – Семенову Я.Ю.

У підготовчому судовому засіданні 10 серпня 2021 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів у якому, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, просив продовжити стосовно обвинуваченого строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в умовах гауптвахти відділення Військової служби правопорядку Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гвардійська, 1. В обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор посилався, що, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень (злочин), за вчинення яких законом передбачене покарання у виді позбавлення волі до 12 років, перебуваючи на волі він може почати переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини у кримінальному провадженні. Також посилався на те, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, просив врахувати ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного заробітку та офіційного джерела прибутку, відсутність засобів до існування може підштовхнути його до вчинення нових злочинів, у тому числі аналогічних – у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Відтак, прокурор вважав, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, є доцільним продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти продовження строку застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Семенов С.В. у підготовчому судовому засіданні заперечував проти продовження строку застосування стосовно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилався, що ризики, на які посилався прокурор в обґрунтування доводів клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , прокурором не доведені, зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на реєстраційному обліку та фактично мешкає на території Харківської області, має батьків, перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , яка у серпні місяці народила дочку, батьком якої є ОСОБА_1 , що свідчить про наявність в обвинуваченого міцних соціальних зв`язків. Також посилався, що ОСОБА_1 не судимий, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, як військовослужбовець має бойові нагороди, має хронічні захворювання, тому вважав за можливе обрати стосовно ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд доходить висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 з таких підстав.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в подальшому запобіжний захід був продовжений, востаннє – ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08.07.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Правилами ст. 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема, тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 слідчий суддя встановив, у тому числі, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою, а саме: спроба переховуватися підозрюваного від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Під час продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 суд установив наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою, а саме: спроба переховуватися обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, свідчать про його суспільну небезпеку. Санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, санкція ч. 3 ст. 307 КК України – позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років, ч. 3 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, які, відповідно до положень ст. 12 КК України, відносяться до тяжкого та особливо тяжкого злочинів, суспільну небезпечність злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, а також особистість обвинуваченого, наявність постійного місця проживання та міцність соціальних зв`язків, моральні переконання, майновий стан та зв`язки з державою.

Ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує  ОСОБА_1  в разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується - у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, беручи до уваги те, що дії   ОСОБА_1 , за вчинення яких він обвинувачується, носять характер тяжкого злочину, вчиненого у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, він не має офіційного місця роботи, як наслідок, офіційного постійного та стабільного джерела доходу, суд, доходить висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів стосовно обвинуваченого  ОСОБА_1  є неможливим. Водночас, у суду відсутні підстави вважати, що наявність міцних соціальних зв`язків, на які посилається захисник, суттєво зменшують ризики у даному кримінальному провадженні.

Зважаючи на тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_3 , та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, які викладені в ухвалі про застосування запобіжного заходу, суд вважає, що ризики, передбачені п. п. 1, 5 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , доведені прокурором та продовжують існувати.

При цьому, суд враховує, що характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 злочинів свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування суворих запобіжних заходів, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не обравши до особи запобіжні заходи, а саме тримання під вартою. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, виправдовують тримання особи під вартою, а також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, тому суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів.

З огляду на наведені вище обставини суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого Мальованого Д.О. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 197, 199 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Семенова Сергія Владиславовича про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, - задовольнити.

Строк тримання під вартою в умовах гауптвахти відділення Військової служби правопорядку Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гвардійська, 1, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, - продовжити на шістдесят днів - до 08 жовтня 2021 року включно.

Встановити строк дії ухвали до 08 жовтня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору.

Ухвала протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - у той же строк, з моменту вручення їм копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 12 серпня 2021 року.

Суддя:                                                                                Я.Ю. Семенова