Справа № 697/1605/21

Провадження № 1-і/710/1/21

УХВАЛА

про відвід колегії суддів

11.08.2021 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

головуючого судді - Побережної Н.П.,

суддів Сивоконя С.С., Симоненко О.В.

за участі секретаря судових засідань Харченко Л.М.,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення:-

прокурора Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури Лук`ященка Ю.І.,

з боку захисту:

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченої ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Павленка С.І.,

захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - Шишки Р.І.,

розглянувши в приміщенні Шполянського районного суду в залі суду у судовому засіданні клопотання захисника Павленка С.І. про відвід колегії суддів щодо розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021250340000161 від 11.05.2021 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 186 КК України

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебувають на розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню за №12021250340000161 від 11.05.2021 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 186 КК України на підставі п.20-5 розділу «Перехідні положення» КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Павленко С.І. в судовому засіданні заявив відвід колегії суддів, оскільки на його думку клопотання про продовження запобіжних заходів повинно розглядатися головуючим суддею суду присяжних в порядку визначеному ст.331 КПК України, а тому є сумніви в неупередженості колегії суддів Шполянського районного суду Черкаської області.

Захисник Шишка Р.І. та обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підтримали заяву про відвід колегії суддів адвоката Павленка С.І..

В судовому засіданні прокурор проти задоволення заяви про відвід колегії суддів заперечував, мотивуючи тим, що розгляд клопотань про продовження тримання під вартою здійснюється в порядку п.20-5 розділу «Перехідні положення» КПК України, так як строк тримання під вартою закінчується 12.08.2021.

Розглянувши заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Павленка С.І. про відвід колегії суддів, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Ухвалою колегії суддів Шполянського районного суду Черкаської області від 11.08.2021 було задоволено клопотання обвинувачених та кримінальне провадження за №12021250340000161 від 11.05.2021 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 186 КК України, вирішено розглядати судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних та передано кримінальне провадження до канцелярії Шполянського районного суду Черкаської області для визначення складу суду у порядку ч.3 ст. 35 КПК України. Однак за результатами авторозподілу визначити склад присяжних неможливо, оскільки відсутня необхідна кількість присяжних.

Відповідно до абзацу 5 п.20-5 розділу «Перехідні положення» КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Згідно ч.4 ст.331 КПК України під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною (обрання, скасування або зміна запобіжного заходу), вирішує головуючий.

Судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п.24 ст.3 КПК України).

Отже положення статті 331 КПК України передбачають обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час судового розгляду обвинувального акту чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, натомість п.20-5 розділу «Перехідні положення» КПК України вказує на випадки, коли не можливо розглянути виключно клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у визначений строк.

Оскільки, матеріали кримінального провадження містять клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , термін дії якого закінчується 12.08.2021, тому в порядку п.20- 5 розділу «Перехідні положення» КПК України на підставі ст.35 КПК України був визначений склад суду для розгляду виключно клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 35 КПК України у суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує:

1) об`єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді;

2) визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних;

3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом;

4) централізоване зберігання текстів вироків, ухвал та інших процесуальних документів;

5) підготовку статистичних даних;

6) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху;

7) видачу вироків, ухвал суду та виконавчих документів на підставі наявних у системі даних;

8) передачу матеріалів до електронного архіву.

Згідно ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Так, відповідно до ч. 1, 3 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

За змістом ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Як уже зазначав суд, стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік підстав, за яких суддя не має права брати участь у розгляді справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Під неупередженістю слід розуміти безсторонність, об`єктивність, незацікавленість, нейтральність, універсальність підходів до будь-кого, непідкупність, бездоганність, моральність, прагнення до справедливості та відсутність особистих симпатій або антипатій.

Неупередженість суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом та забезпечення прийняття незалежних рішень.

При розгляді даної заяви про відвід відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів застосовує як джерело права практику Європейського суду з прав людини.

Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.

У п. 50 рішення по справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine) Європейський Суд з прав людини зазначив, що: «Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями… … Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

А в п. 50 цього ж рішення ЄСПЛ вказав, що «Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Колегія суддів зазначає, що оскільки на виконання ухвали колегії суддів Шполянського районного суду Черкаської області від 11.08.2021 про розгляд справи судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних та у зв`язку з відсутністю необхідної кількості присяжних визначення складу присяжних є неможливим, термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у обвинувачених закінчується 12.08.2021, керуючись положеннями абзацу 5 та 6 п.20-5 розділу «Перехідні положення» клопотання про продовження запобіжного заходу було передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, чим було забезпечено об`єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями, жодних доказів упередженості суддів не надано стороною захисту, а тому за таких обставин колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотань адвоката Павленка С.І. про відвід колегії суддів слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 35, 75-76, 81, 331, п.20-5 розділу «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити у задоволенні заяви захисника Павленка С.І. про відвід колегії суддів.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.П. Побережна

Суддя С.С. Сивокінь

Суддя О.В. Симоненко