Справа № 453/490/21

№ провадження 2/453/284/21

                                                       Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді  Брони А.Л.

секретаря судового засідання – Бендеш А.І.,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання рішення Сможанської сільської ради Стрийського району Львівської області протиправним, державного акту на земельну ділянку недійсним та усунення перешкод у користуванні спільним заїздом,-

в с т а н о в и в :

12.04.2021 року позивач  ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою доКозівської сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 , в якій просить визнати рішення Сможанської сільської ради Сколівського району Львівської області 11 сесії 5 скликання №100 протиправним, а державний акт про право приватної власності на земельну ділянку, серії ЯД №447011 від 26.11.2008 року недійсним; зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні спільним заїздом, який знаходиться на землях Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області між його земельною ділянкою, площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу самочинно облаштованого залізобетонного паркану та забов`язанням ОСОБА_3 відновити дерев`яний паркан.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021 року справу №453/490/21 (провадження №2/453/284/21) передано судді Ясінському Ю.Є., для розгляду.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Ясінського Ю.Є. від 13.04.2021 року у вказаній цивільній справі задоволено самовідвід судді Ясінського Ю.Є.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021 року справу №453/490/21 (провадження №2/453/284/21) передано судді Броні А.Л., для розгляду.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 16.04.2021 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, з визначенням підготовчого засідання.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 25.05.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позовна заява обгрунтована тим, що рішенням Сможанської сільської ради Сколівського району Львівської області 11 сесії 5 скликання №100 відповідачці ОСОБА_3 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,2447 га у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

На підставі даного рішення відповідачці було видано державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку серії ЯД № 447011 від 26.11.2008 року, про яке позивачу стало відомо із поданої ОСОБА_3 до суду позовної заяви до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позивач ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 0,2500 га з цільовим призначенням – обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У позовній заяві позивач зазначає, що земельна ділянка позивача та земельна ділянка відповідачки ніколи не мали спільної межі, так як між ними є спільний заїзд, про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №277136, де в плані такого вказано: по лінії Б-В – землі сільської ради та не вказано, що земельна ділянка позивача має спільну межу із земельною ділянкою відповідачки.

В 2019 році в жовтні місяці відповідачка ОСОБА_3 самочинно демонтувала дерев`яний паркан позивача зі сторони спільного заїзду та почала самочинно облаштовувати залізобетонний паркан на земельній ділянці останнього та на землях Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області.

Відповідно до довідки №02-82.17, виданої 11.03.2021 року старостою Тухольківського старостинського округу Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області та доданого до неї витягу з погосподарських книг, земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та житловий будинок відповідачки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Сможанська сільська рада Сколівського району Львівської області не була і не є власником земель с. Нагірне та с. Тухолька, так як такі відносяться до Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області. Земельна комісія не надала значення даному факту та проігнорувала ту обставину, що межі земельних ділянок позивача та відповідачки не стикаються, а між ними розташовані землі сільської ради шириною 4,5 м., тобто заїзд загального користування.

10.08.2021 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_3 , в якому вона позовні вимоги заперечила в повному обсязі з огляду на наступне.

ОСОБА_3 зазначає, що твердження позивача про наявність спільного заїзду між їх ділянками шириною 4,5м, який відносився до земель сільської ради, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки дійсно між земельними ділянками існував заїзд, який фактично було створено за рахунок площі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, а не за рахунок земель загального користування Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області.

Відповідачка вказує, що даний факт підтверджується схематичним зображенням її земельної ділянки на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД 447011 від 26.02.2008 року, де зазначено суміжного користувача земельної ділянки ОСОБА_4 .

Крім цього, відповідно до Акту обстеження і узгодження меж від 04.11.2019 року, складеного депутатами Тухольківської сільської ради та затвердженого головою Тухольківської сільської ради, комісією встановлено, що заїзд до земельних ділянок обох власників здійснювався по існуючому заїзду з траси Київ-Чоп. Відповідно до державного акту на земельну ділянку ОСОБА_3 даний заїзд відноситься до території ОСОБА_3 . В державних актах на право власності на земельні ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не відображено заїзду до їх земельних ділянок.

Також у зазначеному акті вказано, що комісією встановлено, що будівництво залізобетонного паркану відповідачкою здійснюється на своїй земельній ділянці вздовж межі, яка розділяє землі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що, на думку відповідачки, повністю спростовує твердження позивача про самозахоплення нею частини земельної ділянки за рахунок земель загального користування Тухольківської сільської ради.

      Щодо твердження позивача про те, що ОСОБА_3  було незаконно приватизовано спірну земельну ділянку внаслідок зловживання посадових осіб Сможанської сільської ради Сколівського району Львівської області своїм службовим становищем, то відповідачка зазначає, що той факт, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 447011 від 26.02.2008 року їй було видано на підставі рішення № 11 від 02.08.2007 року Сможанської сільської ради Сколівського району Львівської області пояснюється тим, що її земельна ділянка знаходить на межі земель Сможанської сільської ради та Тухольківської сільської ради, внаслідок чого тривалий час нею сплачувався земельний податок як на рахунок Сможанської сільської ради, так і на рахунок Тухольківської сільської ради, внаслідок чого Сможанська сільська рада Сколівського району Львівської області була наділена повноваженнями щодо винесення рішень про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку та про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки.

Додатково відповідачка посилається на висновок по зверненні ОСОБА_1 , затверджений т.в.о. начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області від 03.04.2020 року, де встановлено, що згідно пояснень Сможанського сільського голови ОСОБА_6 та Тухольківського сільського голови Феденця М.О. село Нагірне Сколівського району Львівської області обслуговували дві сільські ради, а саме Тухольківська та Сможанська, про що свідчать господарські книги, прописки осіб та квитанції про сплату земельного податку. Згідно генерального плану Тухольківської сільської ради, дороги чи заїзду між земельними ділянками гр. ОСОБА_3 та гр.. ОСОБА_1 , яка раніше належала ОСОБА_5 , немає.

Крім того, відповідачка вказує, що невід`ємним етапом приватизації земельної ділянки є встановлення та узгодження з суміжними землекористувачами меж земельної ділянки. Під час виготовлення нею технічної документації на належну їй земельну ділянку, виготовлявся і акт встановлення та узгодження меж з суміжними землекористувачами, який, зокрема, було погоджено та підписано з ОСОБА_5 , яка станом на 2007 рік (період, в який виготовлялась технічна документація на земельну ділянку з метою її подальшої приватизації) була користувачем суміжної земельної ділянки. Таким чином, відповідача стверджує, що на момент приватизації нею земельної ділянки суміжний користувач ОСОБА_5 не мала жодних претензій щодо меж, які відображено у державному акті на право власності на земельну ділянку.

Таком відповідачка зазначає, що у провадженні Сколівського районного суду Львівської області знаходиться справа № 453/1381/19 за її,  ОСОБА_3 , позовом до  ОСОБА_1 , за участю третьої особи – Козівської сільської ради Сколівського району Львівської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

Ухвалою суду від 27.02.2020 року було призначено у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено наступні питання:

- чи наявне порушення меж земельної ділянки площею 0,2447 га, кадастровий номер 4624587200:03:001:0014, цільове призначення – обслуговування житлового будинку, яка розташована у селі Нагірне Сколівського району Львівської області, та належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві приватної власності на підставі державного акту серії ЯД № 447011 від 26.02.2008 року, відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на дану земельну ділянку?

- чи наявне порушення меж земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 4624588300:01:011:0001, цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 43152392 від 02.09.2015 року, відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на дану земельну ділянку?

- чи здійснює ОСОБА_3 будівництво залізобетонного паркану на своїй земельній ділянці площею 0,2447 га, кадастровий номер 4624587200:03:001:0014, цільове призначення – обслуговування житлового будинку, яка розташована у селі Нагірне Сколівського району Львівської області, та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі державного акту серії ЯД № 447011 від 26.02.2008 року, вздовж межі, яка розділяє землі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .?

З висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 2478/2479 від 27.01.2021 року вбачається наступне:

- порушення меж земельної ділянки площею 0,2447 га, кадастровий номер 4624587200:03:001:0014, цільове призначення – обслуговування житлового будинку, яка розташована у селі Нагірне Сколівського району Львівської області та належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі державного акту серії ЯД № 447011 від 26.02.20058 року, віповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на дану земельну ділянку, фактично має місце.

- порушення меж земельної ділянки ОСОБА_3 з кадастровим номером 4624587200:03:001:0014 наявне зі сторони земельної ділянки ОСОБА_1 . Площа частини земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 та знаходяться в фактичному користуванні ОСОБА_1 становить 0,0076 га.

- порушення меж земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 4624588300:01:011:0001, цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 43152392 від 02.09.2015 року, відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на дану земельну ділянку фактично має місце.

-  ОСОБА_1 використовує частину земельної ділянки поза межами своєї земельної ділянки, що належить йому на праві приватної власності на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4315392 від 02.09.2015 року.

- будівництво залізобетонного паркану між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , здійснюється на земельній ділянці ОСОБА_3 площею 0,2447 га., кадастровий номер 4624587200:03:001:0014, цільове призначення – обслуговування житлового будинку, яка розташована у селі Нагірне Сколівського району Львівської області та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі державного акту серії ЯД № 447011 від 26.02.2008 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, в таке не з`явився, але попередньо 12.08.2021 року подав до суду клопотання за вх. №4333, в якому просить слухати справи без його участі та участі представника, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Відповідачка – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, попередньо подавши клопотання про розгляд справи без її участі, у якому також зазначила, що вважає позовні вимоги позивача безпідставними та просила суд відмовити у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача - Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, Лесечко О.П. в судове засідання не з`явився, але попередньо 12.08.2021 року подав до суду клопотання за вх. №4336, в якому просив розгляд справи проводити без його участі, вказавши, що заперечує, щодо позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши клопотання сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Громадяни та юридичні особи відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Як встановлено судом, на підставі рішення Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області 14 сесії 5 скликання №23 від 03.10.2007 року, ОСОБА_5 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням – обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до плану меж вказаної земельної ділянки ОСОБА_5 по лінії Б-В межують землі сільської ради, по лінії А-Б землі гр. ОСОБА_7 .

Згідно договору дарування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки від 02.09.2015 року, ОСОБА_5 подарувала своєму сину - позивачу у справі ОСОБА_1 цілий дерев`яний будинок з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 55,8 кв.м. та земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 4624588300:01:011:0001, цільове призначення - обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 02.09.2015 року приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Батлюк Ю.П. за № 43152392, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4624588300:01:011:0001.

Відповідно до рішення Сможанської сільської ради Сколівського району Львівської області 11 сесії 5 скликання №100 від 02.08.2007 року «Про передачу у приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 », на підставі ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішено передати у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,24474 га для обслуговування житлового будинку в с. Нагірне Сколівського району Львівської області.

На підставі вказаного рішення відповідачці було видано Державний акт серії ЯД № 447011 на право власності на земельну ділянку площею 0,2447 га, яка знаходиться за адресою: с. Нагірне Сколівського району Львівської області, з цільовим призначенням: обслуговування житлового будинку.

Відповідно до плану меж із земельною ділянкою ОСОБА_2 по лінії Б-В межує земельна ділянка гр. ОСОБА_8 та по лінії В-А - землі сільської ради.

В ході розгляду справи позивач стверджував про те, що його з відповідачкою земельні ділянки не мали спільної межі, оскільки між такими знаходився спільний заїзд шириною 4,5 м, та що його земельна ділянка була огороджена дерев`яним парканом, який в 2019 року відповідачка самочинно демонтувала та розпочала незаконно облаштовувати залізобетонний паркан на його земельній ділянці та на землі загального користування Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області.

Однак, зазначені вище твердження спростовуються наявним в матеріалах справи актом обстеження і узгодження меж, складеним земельною комісією Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області від 04.11.2019 року, відповідно до якого межа між земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є чітка і її розділяє дерев`яний паркан. Заїзд до земельних ділянок обох власників здійснювався по існуючому заїзду з траси Київ-Чоп. Відповідно до державного акту на земельну ділянку ОСОБА_3 , даний заїзд відноситься до її території, і вона здійснює будівництво паркану на своїй земельній ділянці, вздовж межі, яка розділяє її земельну ділянку та земельну ділянку ОСОБА_5 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався на урядову гарячу лінію №ТЕ-1057758 та Департамент ДАБІ у Львівській області зі скаргами щодо самовільних дій з боку відповідачки з приводу незаконного облаштування паркану, на що отримав відповіді з рекомендаціями вирішувати спірні та конфліктні ситуації на умовах добросусідства або в судовому порядку.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до положень ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить розпорядження землями територіальної громади, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою та інші.

Згідно ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Згідно ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ « Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Доводи позивача про те, що оскаржуване рішення Сможенської сільської ради Сколівського району Львівської області, яким передано у приватну власність відповідачці земельну ділянку, площею 0,24474 га є не законним, оскільки така сільська рада не була і не є власником земель с. Нагірне Сколівського району Львівської області не заслуговують уваги та не доводять неправомірність прийнятого рішення, оскільки відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України у підпорядкування Сможанської сільської ради Сколівського району Львівської області відносився населений пункт Нагірне, тобто орган місцевого самоврядування при прийнятті вказаного рішення діяв в межах своєї компетенції та відповідно до Законів та нормативних актів України.

Крім цього, даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи висновком по зверненні ОСОБА_1 , затвердженим т.в.о. начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області від 03.04.2020 року, де встановлено, що згідно пояснень Сможанського сільського голови ОСОБА_6 та Тухольківського сільського голови Феденця М.О. село Нагірне Сколівського району Львівської області обслуговували дві сільські ради, а саме Тухольківська та Сможанська, про що свідчать господарські книги, прописки осіб та квитанції про сплату земельного податку. Згідно генерального плану Тухольківської сільської ради, дороги чи заїзду між земельними ділянками гр. ОСОБА_3 та гр.. ОСОБА_1 , яка раніше належала ОСОБА_5 , немає.

Отже, зважаючи на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що рішення Сможенської сільської ради Сколівського району Львівської області №100 від 02.08.2007 року, яким передано у приватну власність відповідачці земельну ділянку площею 0,24474 га, є незаконним та порушує його законні права та інтереси, суд приходить до висновку, що у задоволенні даної позовної вимоги та похідної від неї вимоги про визнання Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 447011 від 26.11.2008 року недійсним, слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні спільним заїздом, який знаходиться на землях Тухольківської сільської ради Сколівського району Львівської області між його земельною ділянкою та земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи № 453/1381/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи – Козівської сільської ради Сколівського району Львівської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яка була оглянута під час розгляду вказаної справи, в такій міститься висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 2478/2479 від 27.01.2021 року відповідно до якого: - порушення меж земельної ділянки площею 0,2447 га, кадастровий номер 4624587200:03:001:0014, цільове призначення – обслуговування житлового будинку, яка розташована у селі Нагірне Сколівського району Львівської області та належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі державного акту серії ЯД № 447011 від 26.02.20058 року, віповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на дану земельну ділянку, фактично має місце.

Порушення меж земельної ділянки ОСОБА_3 з кадастровим номером 4624587200:03:001:0014 наявне зі сторони земельної ділянки ОСОБА_1 . Площа частини земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 та знаходяться в фактичному користуванні ОСОБА_1 становить 0,0076 га.

-порушення меж земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 4624588300:01:011:0001, цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 43152392 від 02.09.2015 року, відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на дану земельну ділянку фактично має місце.

ОСОБА_1 використовує частину земельної ділянки поза межами своєї земельної ділянки, що належить йому на праві приватної власності на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрцію права власності № 4315392 від 02.09.2015 року.

-будівництво залізобетонного паркану між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , здійснюється на земельній ділянці ОСОБА_3 площею 0,2447 га., кадастровий номер 4624587200:03:001:0014, цільове призначення – обслуговування житлового будинку, яка розташована у селі Нагірне Сколівського району Львівської області та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі державного акту серії ЯД № 447011 від 26.02.2008 року.

Проаналізувавши вказаний висновок, який не викликає сумнівів у його правильності чи неповноті, суд бере його до уваги та приходить до висновку що вимога позивача у частині усунення перешкод є безпідставною та не спростовуються належними доказами, а отже не підлягає до задоволення.

Згідно зі ст. ст. 81,83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Доказування не може ґрунтуватися на припущення. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодесом випадках.

Статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення, оскільки суду не надано належні та допустимі докази про підставність такого позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак судовий збір з відповідачів в користь позивача стягувати не потрібно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 83, 89, 110, 141, 247, 259, 263-265, 268,ЦПК України, Законом України "Про місцеве самоврядування", ст.ст. 12, 40, 116 ЗК України, суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання рішення сільської ради протиправним, Державного акту на земельну ділянку недійсним та усунення перешкод у користуванні спільним заїздом- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Козівська сільська рада Стрийського району Львівської області, місцезнаходження: с. Козьова Сколівський район Львівська область, код ЄДРПОУ 04370455.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: с. Тухолька Сколівського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя