ЛЕНІНСЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД   М.СЕВАСТОПОЛЯ                     ______________________________________________________________________

Справа № 2-2375/10

Категорія 4                                                                                                  

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

03 червня 2010 року Ленінський районний суд м.Севастополя в складі:      

   головуючого судді – Балюкової К.Г.

   при секретарі  -    Галій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі, ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернулися до суду з позовом до відповідачки про усунення з боку відповідачки ОСОБА_4 перешкод у користуванні власністю відносно будинку АДРЕСА_1, шляхом визнання відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням за вказаною адресою, вказуючи, що їм на праві власності  належить вказаний будинок на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2001 року, зареєстрованого за № 1200, посвідченого Приватним нотаріусом Севастопольського міського округу ОСОБА_5. За кожним  із них зареєстровано по 1/2 частині права власності на вказаний будинок у БТІ і ДРОНМ м. Севастополя. Разом з колишніми власниками  у вказаному будинку була зареєстрована відповідачка ОСОБА_4, яка з моменту придбання будинку позивачами у ньому не проживає,  витрати по його утриманню не несе, її речей у будинку  немає, спроб вселення у будинок  не робила, місце її проживання не відомо.

У судовому засіданні позивачі позов підтримали повністю, наполягали на його задоволенні, пояснювали, що відповідачка разом з колишніми власниками будинку № АДРЕСА_1 була зареєстрована за вказаною адресою, після придбання будинку позивачами колишні власники у добровільному порядку знялися  з реєстрації, та виїхали з будинку,  відповідачка залишилася зареєстрованою у вказаному будинку, але фактично, починаючи з 29 жовтня 2001 року вона за вказаною адресою не проживає, ніяких речей її у будинку  не має, не здійснює оплату за комунальні послуги, добровільно з реєстраційного обліку за даною не знімається, місце її проживання не відомо.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася, про час і місце слухання справі повідомлялася належним чином через об’яву в ЗМІ, згідно вимог ч. 9 ст. 14 ЦПК України, причин неявки суду не повідомила.

Визнаючи матеріали про права та взаємовідносини сторін достатніми, відповідно до положень ст. 224 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача і постановити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивачів, показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8., дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню зі наступних підстав.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування т розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що будинок № АДРЕСА_1 належить позивачам на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2001 року, зареєстрованого за № 1200, посвідченого Приватним нотаріусом Севастопольського міського округу ОСОБА_5, за кожним з них зареєстровано право власності на 1/2 частину будинку у БТІ і ДРОНМ м. Севастополя в реєстровій книзі № 22 доп. стр.12 за реєстровим № 7639 від 31.10.2001 р.. У будинку  позивачів залишається зареєстрованою родич колишніх власників будинку -  відповідачка ОСОБА_4, яка у будинку фактично не проживає з 31.10.2001 року, її речей у будинку  не має.

Так, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 пояснювали, що позивачі придбали будинок № АДРЕСА_1 у 2001 році, з цього часу постійно проживають у ньому, з відповідачкою ОСОБА_4 вони не  знайомі, підтвердили факт відсутності відповідачки та її речей у спірному будинку.

Судом встановлено, що реєстрація відповідачки у будинку, якій належить на праві власності позивачам тягне для останніх додаткові витрати на його утримання, є перешкодою у користуванні і розпорядженням будинком на свій розсуд, тобто порушує права позивачів як власників, тому дана перешкода підлягає усуненню відповідно до ст. 391 Цивільного Кодексу України шляхом визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловою площею у будинку  позивачів.

На підставі ст.ст. 391 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212 – 215, 224-226, 386, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Усунути для ОСОБА_2, ОСОБА_3 з боку ОСОБА_4 перешкоди в здійсненні права власності відносно будинку № АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування вказаним будинком.  

Стягнути з ОСОБА_4 у відшкодування витрат по сплаті судового збору та витрат з інформаційно-технічного розгляду справи на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 на суму у розмірі 45 гривен 50 копійок.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя  - підпис

КОПІЯ ВІРНА.

Суддя  Ленінського районного

суду міста Севастополя К.Г. Балюкова