Судове рішення 904/4592/15 від 16.08.2021

Судове рішення #96011605

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

11.08.2021 м.Дніпро Справа № 904/4592/15

судді Центрального апеляційного господарського суду Вечірка І.О. щодо постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2021 року, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2020 року про закриття провадження у справі №904/4592/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод".

Керуючись частиною 3 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, висловлюю окрему думку щодо прийнятого колегією суддів апеляційного господарського суду судового рішення.

Матеріали справи №904/4592/15 свідчать про те, що предметом розгляду в засіданні суду першої інстанції 11.11.2020р. були клопотання ТОВ "Заубер Холдінгс Україна" №058 від 21.05.2020р. та ТОВ "Пік "Енерго-Інвест" №03/б від 20.05.2020р. про закриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", а також клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Як на підставу для закриття провадження у справі про банкрутство кредитори ТОВ "Заубер Холдінгс Україна" та ТОВ "Пік "Енерго-Інвест" посилались на норми п.8 та п.9 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) згідно з якими провадження у справі про банкрутство підлягає закриттю, якщо судом не встановлено ознаки неплатоспроможності боржника (п.8) та в інших випадках передбачених законом (п.9).

Разом із тим із змісту оскаржуваної ухвали господарського суду від 11.11.2020р. вбачається, що питання щодо відсутності ознак неплатоспроможності боржника судом не досліджувалось та ним не було зроблено висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно з п.8 ч.1 ст.90 КУзПБ.

При цьому, задовольняючи клопотання кредиторів про закриття провадження у справі про банкрутство господарський суд зазначив про наявність правових підстав, передбачених п.9 ч.1 ст. 90 КУзПБ, тобто в інших випадках передбачених законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй постанові від 05.11.20219р. у справі №910/3704/13 зазначив, що норма п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ є відсилочною до інших норм чинного законодавства. ЇЇ правозастосування передбачає чітке визначення судом такої правової норми у законах України та застосування останньої відповідно до викладеної у такій нормі диспозиції.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство суд не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд.

Суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі не навів відповідної норми права, диспозиція якої б містила фактичні обставини, наявність яких передбачала б можливість закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

В якості обставин, які на думку суду дають підстави для закриття провадження у справі про банкрутство судом зазначено, що процедура розпорядження майном триває понад 5 років, упродовж тривалого часу збори кредиторів не проведені через неявку одного з кредиторів, до суду не надано клопотання про затвердження наступної судової процедури, в зв`язку з наявністю мораторію не можуть бути задоволені вимоги кредиторів, підприємство боржник –є містоутворюючим підприємством.

Згідно з п.4 ч.5 ст. 48 КУзПБ звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної судової процедури у справі про банкрутство дійсно належить до повноважень зборів кредиторів.

Проте, відповідно до ч.4 ст. 49 КУзПБ у разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, вказаною нормою встановлено, що за умови недобросовісної бездіяльності зборів кредиторів щодо прийняття рішення про подальшу долю процедури банкрутства господарський суд має право прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру. У цьому Верховним Судом вбачається встановлення законодавцем балансу між інтересами боржника, щодо якого застосовано мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів, та інтересами добросовісних кредиторів такого боржника – як конкурсних, так і поточних, які мають легітимні очікування щодо погашення наявних боргів боржника перед ними. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2021р. у справі №910/16593/19).

При цьому закриття провадження у справі про банкрутство без вжиття заходів до погашення вимог кредиторів з підстав не передбачених нормами КУзПБ не може сприяти задоволенню легітимних очікувань кредиторів щодо погашення боржником своїх боргів перед ними.

Слід звернути увагу, що обґрунтовуючи необхідність закриття провадження у справі місцевий господарський суд зазначив, що кредитори за наявності ознак прибутковості у боржника, отримають можливість задовольнити власні вимоги в загальному порядку без відкриття провадження у справі про банкрутство.

Проте, після закриття 11.11.2020р. провадження у даній справі, господарським судом у січні 2021р. було відкрито провадження у справі №904/7022/20 про банкрутство ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" та на даний час розгляд справи перебуває на стадії розпорядження майном.

Зазначені процесуальні дії фактично призвели до збільшення строку застосування до боржника процедур банкрутства, створенню перешкод для задоволення вимог кредиторів. Постановлення судом оскаржуваної ухвали не сприяло реалізації принципів правової певності та розгляду справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, додержання яких передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відмовляючи у задоволенні клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд послався на існування не передбачених законом підстав для закриття провадження у справі про банкрутство. При цьому судом не досліджувались питання щодо наявності ознак неплатоспроможності боржника, його активів та пасивів на час постановлення оскаржуваної ухвали, що мало бути здійснено судом на даній стадії розгляду справи.

В зв`язку з наведеним, на мою думку, колегія суддів прийняла необґрунтоване рішення про залишення без змін ухвали місцевого господарського суду від 11.11.2020 року. Вважаю, що ухвала суду першої інстанції від 11.11.2020 року мала бути скасована та апеляційним господарським судом необхідно було справу передати на розгляд до суду першої інстанції для з`ясування наявності передбачених законом підстав для закриття провадження у справі про банкрутство та за відсутності таких підстав прийняття рішення про застосування наступної судової процедури.

Суддя І.О. Вечірко

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація