УХВАЛА

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 380/6219/20

адміністративне провадження № К/9901/28642/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №380/6219/20 за позовом Головного управління Держпраці у Львівській області до Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Межирічанська», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Держпраці у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило застосувати до «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме: заборонити подальше ведення очисних та підготовчих робіт по пласту п8-в «Тонкий-ІІІ» до усунення зазначених у акті перевірки порушень.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2021 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, позов задоволено частково.

Застосовано до Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Межирічанська» заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме заборонено подальше ведення очисних та підготовчих робіт лавами №594, №595 пласту п8-в «Тонкий-ІІІ» Відокремленого підрозділу «Шахта Межирічанська» Державного підприємства «Львіввугілля» до усунення зазначених в акті перевірки порушень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що зупинення ведення очисних робіт в лаві №594 та №595 не свідчить про усунення зафіксованих актом порушень, оскільки ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» має можливість відновити ведення очисних робіт в лаві №594 та №595, що створить реальну небезпеку для життя працівників. Не здійснюючи ведення зазначених робіт, відповідач не позбавлений обов`язку належним чином усунути зафіксовані в акті перевірки порушення. Вчинення підготовчих дій з метою усунення порушень не означає повного усунення порушень. Суди зауважили, що єдиним належним та допустимим доказом повного усунення порушень, виявлених актом перевірки, є проведення на підставі подання суб`єкта господарювання офіційного письмового повідомлення про повне усунення порушень, позапланової перевірки. Поряд з цим, суди вказали, що Акт перевірки від 13 грудня 2019 року №13/09/160/1308, припис від 13 грудня 2019 року №13/09/160/1308-1126, акт перевірки від 14 липня 2020року Головного управління Держпраці у Львівській області стосуються і мають відношення лише до ведення робіт в лавах №№ 595, 594 пласта п8-в «Тонкий III» ВП «Шахти Межирічанська» ДП «Львіввугілля», а не ведення робіт по пласту n8в «Тонкий III» в цілому, що випливає з Плану гірничих виробок по пласту п8-в «Тонкий III». План гірничих виробок по пласту п8-в «Тонкий III» погоджено Інститутом «УкрНДІпроект». В акті перевірки від 13 грудня 2019 року №13/09/160/1308, який став підставою звернення позивача до суду, позивач попереджає відповідача про необхідність зупинення робіт в лаві №594 пласта n8в «Тонкий III». У зв`язку з тим, що всі Акти перевірки та приписи відповідача стосуються лише ведення робіт в лавах №№595,594, суди дійшли висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині заборони подальшого ведення очисних та підготовчих робіт лавами №594, №595 пласта п8-в «Тонкий-ІІІ» Відокремленого підрозділу «Шахта Межирічанська».

04 серпня 2021 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №380/6219/20.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Касаційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.

Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону слідує, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Під час перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

На обґрунтування зазначеної підстави скаржником зазначено, що на момент подання касаційної скарги є критична необхідність ухвалення Верховним Судом правового висновку який би врегулював питання ухвалення ефективного (реального) рішення при застосуванні судами заходів реагування у сфері державного нагляду до державних підприємств. Необхідність ухвалення такого правового висновку викликана тим, що суди попередніх інстанцій достеменно знаючи, що заходи реагування застосовуються тільки на папері, а реальні заходи реагування, які можуть запобігти загрозі життю та здоров`ю людей вживатися не будуть. Вказує, що ухвалені рішення, якими ніби постановлено заборонити подальше ведення очисних та підготовчих робіт лавами №594 та №595 пласта п8-в «Тонкий-ІІІ» до усунення зазначених у акті перевірки порушень є неефективними та ілюзорними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Верховний Суд зауважує, що скаржником не наведено, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Суд звертає увагу позивача, що формальне посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України не може вважатись належним виконанням вимог такого пункту щодо його обґрунтування.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Водночас, інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та неповного з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість їхнього перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, межі якого визначені статтею 341 КАС України.

Варто зазначити, що ухвалами Верховного Суду від 29 червня 2021 року (К/9901/22491/21) та від 22 липня 2021 року (К/9901/25551/21) було повернуто касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №380/6219/20, оскільки такі не містили належно обґрунтованих підстав касаційного оскарження, відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховним Судом було зазначено, що формальне обґрунтування без вказівки на норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, не може вважатись належним виконанням вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

В ухвалах Верховного Суду про повернення касаційної скарги скаржнику було роз`яснено, що з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Однак при поданні цієї касаційної скарги скаржником не взято до уваги роз`яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині визначення підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги в частині, зокрема, зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №380/6219/20 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддяВ.М. Соколов