УХВАЛА

12 серпня 2021 року

Київ

справа № 560/4271/18

адміністративне провадження № К/9901/29091/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Шишова О.О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.02.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 у справі № 560/4271/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі -ГУ ДПС) на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було:

- зобов`язання ГУ ДПС провести перерахунок орендної плати за земельну ділянку, передану в користування позивачу на підставі Договору оренди землі від 22.08.2013 площею 894 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810800000:07:011:1003, починаючи з 22.08.2013 і до 2017 року включно та на підставі Додаткової угоди від 11.07.2018 до Договору оренди землі від 22.08.2013 прийняти податкові повідомлення - рішення із зменшеним розміром орендної плати за землю починаючи з 22.08.2013 по 31.12.2017;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 166355-17 від 30.06.2015 на суму 13077,78 грн, № 8918996-13 від 30.06.2016 на суму 18740,40 грн, №1428511-13 від 30.06.2017 на суму 19864,83 грн, № 1455305-1303-2210 від 06.09.2018 на суму 1982,47 грн

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд першої інстанції, після направлення справи на новий розгляд судом касаційної інстанції, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправними та скасування рішень контролюючого органу, на підставі яких може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (53665,48 грн < 176200 грн).

Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, для визначення справи незначної складності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі міститься посилання, що ця справа має виняткове значення для скаржника і стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки касаційний перегляд цієї справи буде сприяти однаковості тлумачення судами положень пункту 286.5 статті 286 ПК України в частині здійснення перерахунку податкового зобов`язання на підставі укладених додаткових угод.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, а ухвалені у цій справі судові рішення на поточний день не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. При цьому, скаржник не зазначає судових рішень у інших справах з подібними правовідносинами, у яких по-іншому, ніж у цій справі застосовано норми права, як наслідок, ухвалено протилежне судове рішення.

Поряд з цим, колегія суддів враховує, що Верховний Суд, направляючи цю справу на новий розгляд згідно з постановою від 22.01.2021, вже надав правову оцінку питанню застосування приписів пункту 286.5 статті 286 ПК України за умови наявності розбіжностей між даними контролюючого органу і платника податку, і суди вирішили даний спір з урахуванням таких висновків.

Посилання на наявність обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України мають загальний характер та не містять достатніх обґрунтувань, тому не можуть сприйматись судом, як виключний випадок.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.02.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 у справі № 560/4271/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак О.О. Шишов